Голокост: нова історія.
Хочу розказати про цю книгу саме сьогодні. Сьогодні, 27 січня, світ відзначає Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.
Саме цього дня 1945 року бійці Першого Українського фронту розпочали звільнення нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі. Під час Другої Світової війни внаслідок Голокосту у Східній Європі загинули понад 6 мільйонів осіб, з яких — 1,5 мілйьона на території окупованої України.
В Україні Бабин Яр став жахливим символом «Голокосту від куль». 29 та 30 вересня 1941 року нацисти розстріляли в урочищі 33 771 єврея. За оцінками істориків, за час нацистської окупації Києва у Бабиному Яру було вбито від 70 до 100 тисяч людей: євреїв, ромів, українців, пацієнтів психіатричної лікарні.
Я почав читати цю книгу з простим бажанням - зрозуміти чому і як розвивається зло.Бо звірства рашистів - це те, про що я іноді думаю. Як це можливо.
В шпиталі я консультую військових. Іноді - звільнених з полону.
Знаю людей, які були в полоні і на підвалі в Херсоні.
До речі, і книгу читав в шпиталі, вже в кінці робочих днів, тому і фото зі шпиталю
І я усвідомив одну просту річ.Звірства і зло поширюється, коли зусібіч є мовчазна згода або підтримка.
Книга розказує детально про те, як ненависть до євреїв була однією з ключових в ідеології Гітлера ще з 1920-х.
В 1930-х він прийшов до влади, а вже в 1940-х почались масові знищення.
Потім нацисти почали винищувати і людей з психіатричних лікарень, людей з розладами, людей з інвалідністю.
Були цілі центри евтаназії.
Але я хочу зупинитись на одному моменті, який мені особливо запам’ятався в книзі.
Момент спротиву злу прямо в серцевині зла. В серпін 1941 року програма евантазії (14f13 і T4 вони називались, щоб не було зрозуміло про що це) активно працювала, в’язнів концтаборів перевозили до центрів евтаназії.
Людей доставляли до центрів і вбивали чадним газом. (в липні 1941 року 500 хворих ув’язнених відправили до центру евтаназії у Зонненштайні з Аушвіцу і вбили. Їх вбили в не в концтаборах, а в самому центрі Німеччини).
І от єпископ Мюнстерський, Клеменс фон Гален на проповіді в церкві зробив заяву, яка стала одним з найвідоміших виявів спротиву в історії Третього Райху, різко розкритикувавши практику «евтаназії».
У Мюнстерському соборі він сказав:
«Протягом кількох місяців ми отримували звістки, що людей, які тривали час хворіли і вважалися невиліковними, забирають з психіатричних лікарень і закладів опіки за наказом з Берліна. Через недовгий період родичі отримують сповіщення, що пацент помер, тіло кремували, а попіл можуть надіслати їм.
Шириться підозра, що ці численні випадки раптової смерті психічно хворих відбуваються не з природніх причин, а з умислу, який випливає з доктрини про знищення так званого «життя, не гідного життя».
Йдеться не про машини, не про коней ч. корів.
Ні, йдеться про людей, наших одноплемінників, наших братів і сестер. Бідних, хворих, непродуктивних людей… Але невже через це вони втратили право жити?»
Це було дуже невчасно для Гітлера. Але він відчував, що може втратити підтримку людей в цьому регіоні і враховував суспільні настрої. Вже через кілька тижнів 24 серпня 1941 року Гітлер вирішив скасувати програму Т4. І систематичні масові вбивства психічно хворих припинились.
Це не зупинило масове знищення євреїв, ромів, Свідків Єгови, і всіх інших, хто не відповідав расовим ознакам.
Але це приклад. Приклад, як одна людина, піднявши голос за правду, навіть посеред зла може вплинути.
Книга важка.Але книга важлива. Важлива для розуміння того, як розвивається зло.
Голокост - жахлива сторінка в історії людства, але такою самою жахливою сторінкою є і звірства рашистів зараз.
Книгу щиро раджу.Особисто мені зараз важко читати щось легке і відволікатись. Мені краще заглиблюватись в глибини важких подій, бо це допомагає справлятись і з важкими подіями сьогодні.
Дякую видавництву
«Лабораторія» за видання таких важливих матеріалів.
В коментарях зміст і одна важлива для мене сторінка.
А ви як зараз, можете читати важкі книги?
@BagnenkoText
