ОЛЕНА ШУЛЯК

День вшанування захисників Донецького аеропорту

Сьогодні ми вшановуємо героїв, які 242 дні тримали оборону Донецького аеропорту — символ незламності, мужності та героїзму.

💪 Вони вистояли там, де це здавалося неможливим, доводячи весь світ, що український дух сильніший за будь-яку зброю.

🕯Вічна пам'ять загиблим і глибока шана живим.

🇺🇦 Дякуємо за вашу відвагу та самопожертву. Ви — приклад сили духу для кожного з нас.

Майбутнє очима українців: дослідження Gradus Research
Яким українці бачать свою країну у 2050 році?

Згідно з дослідженням Gradus Research, українці демонструють стійкий оптимізм, попри виклики сьогодення. Ось ключові моменти цього дослідження, які розкривають бачення громадян щодо майбутнього.

✨ Віра у завершення війни та економічне відновлення
✅ 85% українців впевнені, що війна завершиться до 2050 року.
✅ 72% очікують значних іноземних інвестицій.

🗳 Демократія та верховенство права як ключові пріоритети
✅66% вірять у збереження демократичних принципів у 2050 році.
Українці прагнуть жити у країні, де забезпечується політична свобода, верховенство права та рівність перед законом.

⚖️ Скепсис щодо держави та корупції
🛑43% очікують високого рівня довіри до державних інституцій.
🛑39% вірять у подолання корупції.

📉 Головні страхи: війна, невизначеність та демографічна криза. Топ-3 страхів:
❌продовження війни (26%);
❌невизначеність (18%);
❌депопуляція (12%).

Кажуть, оптимізм – це половина успіху будь-якої справи. Якщо вірити українцям, їхня впевненість у завершенні війни, демократичному майбутньому та залученні інвестицій створює основу для великих змін. І хоча шлях до подолання корупції чи відновлення довіри до держави буде складним, віра у краще завтра вже є ключовим рушієм досягнення цих цілей.

А якою ви бачите Україну у 2050 році? Нижче в стрічці я опублікувала ще один- пост дослідження. Візьміть участь в опитані. Можливо обирати кілька відповідей.

Комплексний план просторового розвитку: новий підхід до розвитку громад

❗️Уже з 2025 року громади працюють за абсолютно новими правилами управління землями та забудовою. Комплексний план просторового розвитку — це не просто документ, це інструмент, який нарешті покладе край хаотичним забудовам, зробить управління прозорішим і полегшить життя громадам!

Переваги, які відчують громади:

1️⃣Чітке зонування: прозоре визначення, що і де можна будувати;
2️⃣Мінімізація корупційних ризиків: все чесно та відкрито;
3️⃣Участь громади: мешканці долучаються до прийняття рішень.

Дізнайтеся більше про можливості нового підходу та виклики, які він відкриває у моїй новій колонці на Економічні правді.

💔 Наші серця сьогодні з Кривим Рогом.

Ворог цинічно завдав удару по місту балістичними ракетами, зруйнувавши цивільну інфраструктуру.

На жаль, є загиблі. Вічна пам’ять тим, чиї життя обірвалися.

🙏 Пораненим — сили та швидкого одужання

🇺🇦🤝🇬🇧 Україна та Британія: 100-річне партнерство заради безпеки та майбутнього

📜 Історія пишеться сьогодні. Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підписали історичну угоду про 100-річне партнерство між нашими країнами. Ця угода поглиблює безпекові зв’язки та закладає міцну основу для співпраці, яка забезпечить стабільність і розвиток майбутнім поколінням.

Підписання 100-річної угоди між Україною та Великою Британією ще раз нагадує про тривалі зв’язки між нашими країнами. Але мало хто знає, що ці відносини мають набагато давнішу історію.

📜 У XVII столітті європейські інтелектуали та політики часто порівнювали Богдана Хмельницького, лідера української революції, з Олівером Кромвелем, лідером англійської революції. Обидва були видатними полководцями, які боролися за права своїх народів.

🌟 Хмельницького називали «протектором козаків», як і Кромвеля — «протектором Англії». Їхні постаті стали символами епохальних змін, а їхній вплив на долі своїх народів та Європи визнаний і донині.

❓Що ж об’єднує Україну та Британію сьогодні? Це бажання створити справедливий, безпечний та вільний світ. Як і більше 300 років тому, наші країни залишаються на передовій боротьби за незалежність, права та майбутнє.

Спільна угода — це більше, ніж формальність. Це символ довготривалої співпраці двох народів, які у різні часи вчили світ бути сильними, незламними та вільними.

💔 Ніщо у світі не здатне замінити людину. Але держава може і повинна визнати біль тих, хто залишився наодинці з горем.

Віднині сім’ї, які втратили близьких через повномасштабне вторгнення росії, можуть подати заяву в категорії А2.1 до Реєстру збитків. Це можливість отримати компенсацію за душевні страждання, спричинені втратою рідних.

🖤 Ця ініціатива — не про гроші. Вона про людську гідність.
Втрата близької людини — це порожнеча, яку не заповнить жодна сума. Але цей механізм важливий для відновлення справедливості. Для того, щоб визнати: ваш біль — це трагедія не лише вашої родини, а всього суспільства.

❓Хто може подати заяву?
Батьки, подружжя, цивільні партнери, діти — усі, хто втратив своїх найдорожчих через агресію росії. Інші родичі також мають таке право, якщо доведуть свою близькість та залежність.

❓Як це працює?
Подання заяви відбувається через портал “Дія”. Мінімум бюрократії, максимум зручності — все для того, щоб процес був простим і доступним. Від вас не вимагатимуть доказів матеріальних збитків — лише підтвердження стосунків і факт трагедії.

❓Чому це має значення?
росія несе відповідальність за кожне зруйноване життя. І кожна подана заява — це частина великої справи: документування злочинів, боротьби за компенсації, і найголовніше — захисту пам’яті про тих, хто віддав своє життя через російську агресію.

Ніколи не забудемо. Ніколи не пробачимо.

🇺🇦 Ще 25 героїв вдома!

Україна повертає своїх! Сьогодні відбувся черговий обмін полоненими за формулою "25 на 25". 25 українських воїнів, які пройшли через жахи російського полону, повернулися на рідну землю.

🤝 Кожен обмін — це перемога людяності над ненавистю. І доки триває ця війна, Україна боротиметься за кожного свого захисника, бо ми не залишаємо своїх!

Слава Україні!

Про війну без слів.

🖌 Серія робіт маріупольської художниці Ірини Федоренко "Діти війни" — це більше, ніж картини. Це емоції, які змушують світ не відвертати погляд.

🎨 Зараз одна з цих картин під назвою "Дитина" з'являється на регіональній купюрі номіналом 50 євро на Німеччині (це одночасно колекційна та платіжна банкнота)

🌍 Ці картини вже побували на понад 50 виставках по всьому світу, торкаючи серця людей, які, можливо, ніколи не чули звуків сирен чи не бачили руйнувань. Через мистецтво Ірина нагадує: війна триває, а Україна потребує підтримки.

Це емоції, які пробивають броню байдужості. Коли мистецтво кричить правду, світ змушений слухати.

А що по столиці ?

Звісно, сумними лідерами за кількістю обстрілів та руйнувань є прифронтові області, але й Київ упродовж усієї повномасштабної війни зазнає постійних атак – ракетних та дронами. За інформацією КМДА, яку вони надали порталу Київвлада, масштаби руйнувань у Києві:

🔺 З 24 лютого 2022 року по кінець першого півріччя 2024-го в Києві було пошкоджено 1 726 об’єктів, з яких 920 – багатоквартирні будинки (4 з них не підлягають відновленню).
🔺 Серед інших пошкоджених об’єктів – 189 об’єктів ЖКГ, 147 закладів освіти, 143 приватних нежитлових приміщення, 137 приватних садиб, 64 об’єкти транспортної інфраструктури, 33 заклади охорони здоров’я, 26 закладів культури тощо.
🔺Лише за перше півріччя 2024 року в столиці було пошкоджено 286 багатоквартирних будинків – це більше, ніж за весь 2023 рік (на 14 будинків).

🏢 Серед 34 будинків, які включені до переліку першочергового відновлення, у 21 будівлі ремонт уже завершили (11 – у 2022 році та 10 – у 2023-му). Ще у 12 будинках роботи тривають і будуть закінчені до кінця 2024-го або у 2025-му. Ще 212 житлових багатоповерхівок були відремонтовані у 2022 році за рахунок коштів резервного фонду держбюджету в сумі 111,06 млн гривень.

🏗 Темпи та обсяги відбудови

За 10 місяців 2024 року на відновлення багатоквартирних будинків використано лише 68,86 млн грн – це близько 28% від закладених у 2024 році 245,33 млн грн.
У 2022 році було використано 406,23 млн грн, у 2023-му – 197,82 млн грн.

❓ Що ж ці цифри означають на практиці? У першу чергу те, що, попри суттєві пошкодження, коштів на відбудову бракує. І навіть ті суми, які все ж виділяються з міського та державного бюджетів, використовують занадто повільно. Додає проблем і корупційна складова – відкриті кримінальні провадження щодо сумнівного витрачання коштів при відновленні пошкоджених будинків і транспортної інфраструктури, зокрема через діяльність КП “Київекспертиза” та КП “Житлоінвестбуд-УКБ”.

⏳ У підсумку, повільний темп відбудови буквально “консервує” проблему на роки. Відновлення України – це не лише масштабний виклик, але й можливість перезавантаження економіки та сфери держуправління. Прозорість і ефективність тут мають бути основою. Без системного подолання корупції та створення дієвого механізму контролю за коштами будь-які плани відбудови ризикують стати бюрократичними звітами без відчутних результатів для людей.

✅ Київ, хоч і не на передовій, несе значні втрати від ворожих атак і столиця потребує якісних рішень, злагодженої взаємодії між владою, фахівцями та громадою. Тільки так можна гарантувати, що повернення киян до нормального життя відбудеться швидше, а виділені ресурси будуть використані з максимальною віддачею.