Канапа


Channel's geo and language: Ukraine, Ukrainian
Category: Edutainment


Канапа це місце, де ти можеш лампово відпочити від важкої буденності. Цікавий канал для цікавих людей.

Related channels  |  Similar channels

Channel's geo and language
Ukraine, Ukrainian
Category
Edutainment
Statistics
Posts filter


Хлопці на велосипедах перед будівлею сучасного МЗС на фото Б. Ведернікова. Кінець 40-х — початок 50-х.


Плакат М. Бутовича із серії "Карпатська Січ", 1939 рік.


Прощання з Лемківщиною. Фото щойно виселеного села Мушинка. На підмурівку написи: "Прощай рідна хатко", "Прощай рідне село Мушинка", "Прощай сільська молодіж". Справа малими буквами: "Прощайте всі"

Світлина з книги Ю. Гаврилюка "Від Володимирових походів до лінії Керзона", Торонто-Білосток, 2013.


Володимир Ґулькевич (Ґулкевич)–“Рубач” (14.01.1920, Перемищина — 1.09.2003, м. Рочестер, Нью-Йорк, США). Вояк дивізії «Галичина», учасник боїв під Бродами. Переходить до УПА та дістається Перемищини. Ройовий сотні “Громенка”, відходить рейдом на Захід (1947). Еміґрує з Німеччини до США (1950) й оселяється в Джерсі Сіті, штат Нью-Джерсі. Засновник відділу Товариства у Ньюарку. Згодом переїхав із дружиною Юлією до Рочестера у штаті Нью-Йорк, де поновив делеґатуру Товариства вояків УПА ім. ген.-хор. Романа Шухевича–“Тараса Чупринки” в США. Тісно співпрацював із місцевою станицею ОКВ УПА США і Канади. Булавний УПА. У Т.1 «В рядах УПА» поміщено його спомин «Присмирення Кузмини». До 60-річчя утворення дивізії «Галичина» в часописі «Свобода», ч.30 від 25 липня 2003 року було надруковано його коротетький спомин про прорив із оточення під Бродами в липні 1944 року й перехід до УПА в терені сіл Почапи — Лісові теперішнього Золочівського району Львівської області.


Серед міських гербів Руси геральдичний знак Львова займає особливе місце. Збережені до сьогодні сфрагістичні пам'ятки дозволяють стверджувати, що герб міста постав ще на зламі ХІІІ–XIV ст., як і міські герби Володимира та Перемишля. Відтоді іконографія герба Львова протягом довгих століть залишалася майже незмінною: в міській брамі під трьома вежами вміщено державно-династичний знак правителів Руси – лева.

У цьому поєднанні відображено дві головні ідеї – самоврядність міської громади (оборонні споруди) та столичний статус Львова. Подібну конструкцію мали найдавніші герби й інших європейських столиць. Крім того, фігура лева виконує ще й роль гласної фігури – такої що апелює до назви міста. Попри другорядні доповнення у щиті та додавання різноманітних позащитових елементів, зумовлених перебуванням Львова у складі різних держав, основа його старовинного герба збереглася дотепер.

Зображення з булли папи Сикста V про додавання до герба Львова елементів з його архієпископського герба, 15 вересня 1586 року.


Поруч із мілітарними сюжетами доволі часто трапляються в гербах і зображення предметів і занять, що їх нові рицарі мусили були облишити, аби стати на захист Вітчизни. Тому в гербах нобілітованих колишніх селян і міщан нерідко фігурують різноманітні побутові предмети та сцени з «минулого життя» новопосталих шляхтичів: жнива чи полювання, сільськогосподарські знаряддя праці, музичні інструменти тощо. Геральдика Угорського королівства в той час набуває ще виразнішої самобутності, а характерні для неї сюжети не дають її сплутати з жодною іншою геральдичною традицією.

Цей гербовий комплекс також є важливою складовою українського геральдичного простору, адже із земель Угорського королівства вільними від османів упродовж XVI–XVII ст. залишалися переважно українські (руські) та словацькі, з їхньою численною шляхтою – як старою, так і новонобілітованою. Геральдика цих родів надалі істотно вплинула на розвиток герботворення в інших регіонах королівства, коли їх було звільнено з-під турецького панування.


Міжвоєнний період. Костел в Берестечку. Передрук довоєнної листівки.


Петро Тарасенко (Petras Tarasenka) (1892-1962)

Найімовірніше, що козацькі тут не тільки вуса.

Фронти Першої світової війни. Участь в усіх кампаніях визвольних змагань. Полковник Війська Литовського. Військовий історик та педагог (праці "Литовська війна за незалежність", "Тренування бійця" та інші). Видатний археолог, стояв у витоків литовської археологічної науки (Роботи "Доісторична Литва", "Литовський археологічний матеріал"). Письменник, автор історико-пригодницьких повістей.


Почаївська Успенська Лавра є найбільшою православною святинею на Волині. Перша писемна згадка про Почаїв міститься у Грамоті польського короля Сиґізмунда I Старого і датується 20 травня 1527 роком.

Фото Почаївської Лаври, які були зроблені в роки Першої світової війни. Їх автором є невідомий фотограф австро-угорської армії. Негативи світлин зберігаються в Австрійському державному архіві.


Розвивай свою українську мову з нами. Підписуйся на Розумій & Кажи!

Тут ми кожен день викладаємо дописи про те, як покращити твою мову та трошки словниковий запас. І навчимо щебетати тебе українською без суржику

Підписуйся на Розумій & Кажи!


Поштова листівка видавництва "Русалка", Львів, 1938 рік, малюнок Осипа Куриласа.


1794 рік, "ПЕЧАТЬ ГОРОДОВАГО ЗѢНКОВСКАГО МАГИСТРАТА"

Місто Зінків — колишній сотенний центр Гадяцького полку, тепер центр ОТГ в Полтавській області.




1846 рік, відтиск печатки євлашівського сільського старшини, яким на той час був Павло Мазун. Село Євлашівка (тоді Комарівської волості Борзнянського повіту).


«Поцілунок Юди». Фрагмент ікони «Страсті Христові», с. Раделичі, 1620. Національний музей у Львові ім. А. Шептицького.


Портрет Івана Богуна

Автор: Сергій Шаменков -- український уніформолог, дослідник історії костюму, художник-іллюстратор. Художній твір «Іван Богун, 1656 р.» виконаний акриловою фарбою на полотні. На сірому тлі зображено образ чоловіка у строї козацького старшини у повний зріст.

У правому верхньому куті зображено особистий герб Івана Богуна – у ренесансному щиті «напнутий лук зі стрілою вістрям додолу, згори дві шестипроменеві зірки», а навколо літери – ИБПВ (Иванъ Богунъ полковникъ вѣнницькии), прикрашений декоративним елементом – трьома пір’їнами білого кольору.


Печатка Ряснянського однокласного початкового народного училища. Острозький повіт, Волинська губернія. 1907–1917. Мідний сплав; лиття, гравіювання. D –38мм, Н –36мм. 100,7г. Зі збірки Музею Шереметьєвих, Київ.

Училище в с. Рясники (нині Гощанського р-ну Рівненської обл.) було відкрито після освітньої реформи 1896–1907 років. Печатку, отже, виготовлено не раніше ніж 1907-го. Герб Волинської губернії в її полі відрізняється від офіційно затвердженого зразка: із позащитових елементів подано лише імператорську корону, немає дубових гілок і стрічки. Щит обрано незвичної англійської форми: з гострокутними виступами з обох боків у горішній частині.


Всім привіт!

Запрошємо долучитись до каналу https://t.me/nottatky_istoryka - канал про історію на кожен день.

Автор каналу - професійний історик, викладач та волонтер Олександр Сапронов.

Що тут можна почитати:
- відгуки на історичну та художню літературу, а також на історичні фільми📖
- анонси нових історичних книжок від провідних українських видавництв📚
- цікаві цитати та думки про українську та світову історію🪖
- роздуми та коментарі на сучасну політичну ситуацію в Україні та світі🇺🇦
- життя історика з середини - уроки, книги, подорожі, цікаві думки та несподівані відкриття.⁉️

Долучайтесь!
Буде цікаво та історично!



19 last posts shown.