Канапа

Укійо-е-жанр гравюри і малюнку в Японії, який сформувався у 17 столітті у період Едо.Так споглядаючи на японські картини, можна навчитися бачити красу у повсякденності, осягнути геніальність простих речей, що є головною задачею художника.Життя,як цвітіння сакури, доволі шкидкоплинне. Сьогодні ви споглядаєте маленькі квіти на дереві, а вже завтра їх знесе поривом вітру у весняну заметіль.Укійо-е не був "вільним мистецтвом", художники не завжди могли керувати процесом.Окрім художника,який посідав останнє місце були - різьбяр матриць, володар друкарні,цензор. Найбільший прибуток мав власник друкарні, навіть після смерті художника він залишався володарем дощок- матриць.Бували випадки, коли в друк не пускали навіть гравюри, що вже пройшли цензуру.Японська цензура на відміну від західноєвропейської цензури, котра зросла в пазурах асексуального християнства,не забороняла порнографічні зображення.В укійо-е десятиліттями існував жанр сюнґа, що спеціалізувався на подібних сценах та на сценах побуту веселих кварталів.

Титульна сторінка залікової книжки студентки Українського вищого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова Олени Шовгенової.

Львів, 1900 рік .

Україномовний телеграм-канал про антропологію релігій. Віднайди уламки архаїки у тлінній сучасності, дізнавайся про нові релігійні рухи та повсякденне життя релігійних спільнот. Приєднуйся до нас у пошуках витоків релігії:

@obranciduchiv
@obranciduchiv
@obranciduchiv

Юрко Савчур із села Нижній Студений, що на Міжгірщині. Фото етнографічної експедиції 1947 року.

Згодом герб став центральною композицією прапора ОУН. У підпільних умовах, в яких довгі роки діяла ОУН, використовувати прилюдно та навіть зберігати прапор було складно і небезпечно. Однак при цьому прапор ОУН використовувався у 1938-1939 роках на Закарпатті як прапор «Карпатської Січі», в лавах якої члени ОУН боролися за незалежність Карпато-Української держави.

На IV Великому Зборі українських націоналісті у 1955 році прийнято Правильник церемоніалу, де подано опис емблеми прапора, печатки ОУН: «Прапор ОУН є блакитний, зі золотим Тризубом з мечем в центрі полотнища. Довжина полотнища 6 одиниць, широта 4 одиниці. Виміри полотнища 120×120 см. Тризуб вміщений в центрі».

Молитва за Отчизну, написана та направлена для ужитку військовим духовенством і віруючими козаками Армії УНР 31 липня 1919 року за наказом Головного Священика Українського Республіканського Війська, священика при ставці Головного Отамана військ і флоту УНР протоієрея Антонія Матеюка (Матиюка).

Сам отець Антоній в листопаді 1919 року був розстріляний денікінцями у військовому шпиталі Жмеренки.

Гуцул із Рахівщини, 1938 рік. Світлина Романа Вишняка.

Дві серйозні гуцулки з суницями на тлі покутського пейзажу. Фото Генрика Поддембського 1938 року.

«Чого має очікувати для себе той, котрий вигострив язика свого, як бритву, отруту гадючу на цнотливих виливаючи?»

— Мелетій Смотрицький – письменник, церковний та освітній діяч, мовознавець.

Портрет Мелетія Смотрицького, автор невідомий, 17 століття.

Олена Кульчицька, 1920–1930-ті роки. Проєкти гральних карт.

Німецький художник Вольфґанґ Вільріх (1897-1948), "Дівчина з Бесарабії", 1940 рік.

Львів, 1924 рік. Реклама з «Історичного календаря-альманаху Червоної Калини».

Триптих Казимира Сіхульського (1879-1942) «Гуцульська Мадонна» 1909 року.

Один з найбільш цінних унікатів у колекції Музею-архіву преси в Києві. Часопис Українського Національного Фронту "Воля і Батьківщина" — вірогідно, перше у післявоєнний час видання, яке виходило періодично (16 чисел!). Зверніть увагу на вирізані франменти в першій літері заголовку — це КГБ брав зразок фарби на експертизу. Всі члени проводу УНФ були викриті і отримали до 18 років позбавлення волі.