Forward from: ✙Resurgam✙
Трохи про план
Щодо "плану перемоги", то це прояв комунікаційної дисфункції від влади, яка має навчитись обережності в формулюваннях, бо доносить інформацію втомленому суспільству.
Коли Ви кажете ми представимо план перемоги (навіть частково), то втомлене суспільство вже підсвідомо очікує пункти на основі яких зможуть зробити внутрішній прогноз. На основі цього внутрішнього прогнозу людина планує внести "прогнозованість" у власне життя. Прогнозованість це з важливих психологічних потреб людини. Прогнозованість має внутрішню стабілізаційну функцію.
Оскільки прогнозованість в рамках психологічних потреб людини посідає надважливу функцію, особливо в кризу прогнозованості через зовнішні подразники, то у людини природно формується "над"увага та прискіпливість до таких питань.
Тому план має бути таким планом, що переконає людину. Але цього не зробити, бо логічно, що механіка плану має зберігатись в таємниці для очікуваного результату, але тоді державна комунікація має бути направленою на зменшення очікувань.
Звісно я не очікував плана-плана, бо це зрозуміло, що щоб якийсь задум спрацював ворог має менше знати. І розумію, що ключове в плані як в річних бюджетах — це ті секретні додатки, і сподіваюсь ці додатки не випливуть в якомусь каналі Discord.
❗️ Але людина з іншим фахом, з іншим досвідом вводиться в оману внутрішніми очікуваннями нав'язані відповідною комунікацією посадових осіб, а потім, коли людина не задовольняє свої очікування, то формується розпач/апатія. Розпач — найкращий союзник ворожих операцій.
Тож, на мою звісно суб'єктивну думку, комунікація із суспільством мала бути в наступних координатах: "Ми не можемо представити план, бо від збереження більшості його пунктів в таємниці залежить його результативність. Ми можемо лише в рамках виключення представити узагальнені напрямки в яких плануємо працювати з партнерами для реалізації базового задуму плану".
Є фундаментальна різниця в суспільних очікуваннях від формулювань "16 жовтня ми представимо план, де деякі частини будуть закритими" і "16 жовтня ми представимо узагальнені напрямки (тези) роботи в рамках реалізації плану, але більшість інформації закритого характеру".
Незадоволені очікування наслідок агресивної реакції зараз в мережі.
Тому, ймовірна, початкова ідея з часткової публічності плану як психологічного орієнтиру для суспільства та мобілізації ресурсів на 2025 р. не виконує своєї функції через недолік стратегії комунікації "влада-суспільство".
А загалом варто зважати, що артикулювання (опублічення тез плану) — це один з елементів тиску на партнерів (точніше партнера). Тому відповідний формат пунктів. Недаремно він опублікований за день і за два дні до того, що відбудеться. Про це буде в наступному дописі.
Resurgam ➰ Приєднуйся
Щодо "плану перемоги", то це прояв комунікаційної дисфункції від влади, яка має навчитись обережності в формулюваннях, бо доносить інформацію втомленому суспільству.
Коли Ви кажете ми представимо план перемоги (навіть частково), то втомлене суспільство вже підсвідомо очікує пункти на основі яких зможуть зробити внутрішній прогноз. На основі цього внутрішнього прогнозу людина планує внести "прогнозованість" у власне життя. Прогнозованість це з важливих психологічних потреб людини. Прогнозованість має внутрішню стабілізаційну функцію.
Оскільки прогнозованість в рамках психологічних потреб людини посідає надважливу функцію, особливо в кризу прогнозованості через зовнішні подразники, то у людини природно формується "над"увага та прискіпливість до таких питань.
Тому план має бути таким планом, що переконає людину. Але цього не зробити, бо логічно, що механіка плану має зберігатись в таємниці для очікуваного результату, але тоді державна комунікація має бути направленою на зменшення очікувань.
Звісно я не очікував плана-плана, бо це зрозуміло, що щоб якийсь задум спрацював ворог має менше знати. І розумію, що ключове в плані як в річних бюджетах — це ті секретні додатки, і сподіваюсь ці додатки не випливуть в якомусь каналі Discord.
❗️ Але людина з іншим фахом, з іншим досвідом вводиться в оману внутрішніми очікуваннями нав'язані відповідною комунікацією посадових осіб, а потім, коли людина не задовольняє свої очікування, то формується розпач/апатія. Розпач — найкращий союзник ворожих операцій.
Тож, на мою звісно суб'єктивну думку, комунікація із суспільством мала бути в наступних координатах: "Ми не можемо представити план, бо від збереження більшості його пунктів в таємниці залежить його результативність. Ми можемо лише в рамках виключення представити узагальнені напрямки в яких плануємо працювати з партнерами для реалізації базового задуму плану".
Є фундаментальна різниця в суспільних очікуваннях від формулювань "16 жовтня ми представимо план, де деякі частини будуть закритими" і "16 жовтня ми представимо узагальнені напрямки (тези) роботи в рамках реалізації плану, але більшість інформації закритого характеру".
Незадоволені очікування наслідок агресивної реакції зараз в мережі.
Тому, ймовірна, початкова ідея з часткової публічності плану як психологічного орієнтиру для суспільства та мобілізації ресурсів на 2025 р. не виконує своєї функції через недолік стратегії комунікації "влада-суспільство".
А загалом варто зважати, що артикулювання (опублічення тез плану) — це один з елементів тиску на партнерів (точніше партнера). Тому відповідний формат пунктів. Недаремно він опублікований за день і за два дні до того, що відбудеться. Про це буде в наступному дописі.
Resurgam ➰ Приєднуйся