Роль чорних клобуків у міжусобних війнах на Русі
Міжусобна війна 1146–1154
У ~1146–~1147 роках Ізяслав Давидович напав на землі Новгород-Сіверського князівства та оточив місто Новгород-Сіверський. Його союзником був Мстислав Ізяславич, військо якого значною мірою складалося з берендеїв.
У 1149 році Юрій Долгорукий, скориставшись міжусобною війною на Русі та вирішив втрутитися в конфлікт. Біля Переяслава він розбив сили Ізяслава, після чого вирушив у похід на Київ і став великим князем київським, однак Ізяслав не хотів здаватися. У 1150 році, за підтримки чорних клобуків, він пішов повертати собі Київський престол.
Юрій в свою чергу, вирішив не віддавати Київ і відправив війська назустріч військам Ізяслава. Їхні сили зустрілися на річці Рута (нині Протока). У ході бою чорні клобуки розгромили війська Юрія, і згодом Ізяслав повернув собі Київ.
Ця міжусобна війна завершилася поразкою Києва, який повністю втратив контроль над Волинню. Окремі волості Київського князівства почали створювати власні князівства. Так, у 1155 році на землях Поросся утворилося Торчеське князівство, князем якого став Михайло Юрійович. До 1157 року князівство перебувало у васальній залежності від Києва.
Міжусобна війна 1158–1161
Нова міжусобна війна за Київ розпочалася через втручання Ізяслава Давидовича у боротьбу за владу в Галичі. Це призвело до нового конфлікту, у якому взяла участь Волинське князівство.
Ізяслав Давидович розраховував на підтримку чорних клобуків, але вони його зрадили та перейшли на бік Волині. У грудні 1158 року Київ був захоплений Ізяславом Мстиславовичем, який запросив до міста смоленського князя Ростислава Мстиславовича. У зв’язку з цим до Києва довелося запросити нового константинопольського митрополита, який вирішував подальшу долю Київського князівства.
Тоді було вирішено, що Мстислав Ізяславович отримає під свій контроль землі, де проживали чорні клобуки. Зокрема, Торчеське князівство, Канівську та Трипільську волості, а також раніше захоплений Білгород разом із волостю. На цих територіях була утворена Торчеська волость із центром у місті Торчеськ.
Взимку 1161 року Ізяслав Давидович прийняв невдалу спробу повернути собі Київ. Його військо почало відступати під спільним натиском галицьких, переяславських військ і чорних клобуків. Втекти з земель Київського князівства Ізяславу не вдалося – чорні клобуки догнали його військо та вбили самого Ізяслава Давидовича.
Таким чином, у 1161 році завершилася міжусобна війна 1158–1161 років. Ростислав Мстиславович закріпив свою владу в Києві, після чого вирішив повернути князівству раніше віддані Волині землі. Білгородська волость стала васальним князівством, а Трипільська та Канівська волості повернулися під київський контроль. Торчеське князівство, де проживали чорні клобуки, змогло зберегти незалежність від Києва.
Це лише два приклади участі чорних клобуків у міжусобних війнах на Русі. Однак основними їхніми ворогами були половці.
Стосунки з половцями
Стосунки були досить недоброзичливими, але інколи половці та чорні клобуки могли воювати по одну сторону конфлікту.
Причини конфліктів між
половцями та чорними клобуками
1.Конфлікти між племенами
Як зрозуміло з минулих постів, деякі кочовики, що увійшли до складу чорних клобуків, проживали за межами Київської Русі, на підконтрольних половцям землях. Це періодично призводило до конфліктів за території.
2. Служба у руських князів
Чорні клобуки підкорялися
Києву. Вони як захищали південь Русі від половців, так і нападали на самих половців.
Знищення чорних клобуків
Причиною знищення чорних клобуків стали монголо-татари, які захопили всі території, де проживали клобуки. На думку істориків, перша зустріч чорних клобуків з монголо-татарами могла відбутися в 20-х роках ХІІІ ст., під час битви на річці Калці в 1223 році.
Після цієї битви монголо-татари змогли зайти на землі Правобережжя Дніпра та захопити місто Новгород-Святополчаський. Захопивши це місто, вони обійшли міста на річці Рось і самих чорних клобуків, що там перебували.