Жага до життя 🌱

Читаю план Біблії на рік і сьогодні дещо мені відкрилося, чим хочу з вами поділитися

Дуже відомий вірш, але саме в ньому покрокова інструкція для того, що потрібно зробити, щоб знайти спокій своїй душі і щоб заспокоїтися?

Матвія 11:28-30 НПУ «Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, і Я заспокою вас. Візьміть на себе Моє ярмо й навчіться від Мене, бо Я лагідний та покірний серцем, і знайдете спокій вашим душам. Бо ярмо Моє добре і тягар Мій легкий».

Три кроки до душевного спокою:

1⃣ прийти до Ісуса! Для цього потрібна відвага і покаяння, приходити щодня у молитві. Іван Хреститель - той, про кого написано: „Ось Я посилаю Мого посланця перед обличчям Твоїм, який приготує дорогу перед Тобою“. - Яке послання було в Івана? - Покаяння! Покаяння - це те, що потрібно, щоб прийняти Ісуса, це єдина умова. Іван символічно готував людей до приходу Ісуса, хрестив і закликав сповідувати свої гріхи. Це те, що потрібно, щоб зустріти і прийняти Ісуса
2⃣ навчитися від Ісуса лагідності та смиренню серця! Це означає, що в першу чергу наші думки, інформація, яку читаємо і все що бачимо і чуємо має бути осмислено нами і приведено до лагідності і смиренності. Як наслідок, наші слова і справи теж повинні бути продиктовані лагідністю та смиренням
3⃣ взяти ярмо Ісуса на себе! Ярмо Ісуса є його заповіді блаженства, об'єднані в дві основні, щоб любити Бога і любити ближнього як самого себе. А любов - це свобода, тому Ісус і каже, що «ярмо Моє добре і тягар Мій легкий»

Ось і є три кроки до душевного спокою та умиротворення

Що ви про це думаєте?
Як ви розумієте ці три моменти у віршах?
Тому що це просто мої думки, як я це розумію )

Я: Куди веде дорога?

Бог: Дорога? До мети...

Я: А, як у душі тривога? Немає сили йти?

Бог: Тоді твій шлях не марний, Ще трохи і прийдеш... Дорога не безхмарна, Та ти її пройдеш!

Я: А як колючі терни Зустріну на шляху? Назад в утомі верну, Піддамся я страху?

Бог: Тоді мета вже близько, Тому і важко так... В кінці дороги слизько, Та все в твоїх руках!

Я: А, як впаду безсило, Не встати вже мені?

Бог: Тоді тобі дам крила, Зрощу їх на спині!

Я: А, як тих крил не стане, Як впадуть у пітьму? Або їх вкриють рани?

Бог: На руки підійму... Ти тільки вір душею У те, що поряд Я! В пітьмі тобі зорею Любов тремтить моя!

Я: Та я її не гідна! Бо грішний в мене дух...

Бог: Я Батько тобі рідний, Я твій назавжди друг! Віддав за тебе Сина, Гріхи всі відпустив... Ніколи не покину, Лиш тільки б ти хотів... Скажи Мені лиш слово, І руку тобі дам... Не буде страху знову, Усе під силу нам!

Я: Куди ж веде дорога?

Бог: Дорога? У Мій дім!

Я: Невже я гідна Бога?

Бог: Дай руку і ходім...

@ Інелла Огнєва

Останній вірш другого розділу Євангелія від Івана [2:25] у різних перекладах:

UMT: Не потребував Він і нічиїх розповідей про людську природу, бо знав, що вони мають на серці.

ASV: and because he needed not that any one should bear witness concerning man; for he himself knew what was in man.

ERV: He did not need anyone to tell him what a person was like. He already knew.

SCH2000: und weil er es nicht nötig hatte, dass jemand von dem Menschen Zeugnis gab; denn er wusste selbst, was im Menschen war.

↪️ ОТЖЕ, ІСУС НЕ ПОТРЕБУВАВ, щоб хтось розповідав Йому про внутрішній стан чи думки людей. Він сам знав людські серця і внутрішні думки. Це твердження підкреслює божественну природу і особливе розуміння Ісуса. Воно показує, що Ісус мав глибоке розуміння людської природи і мотивів людей. Він міг бачити наскрізь думки і наміри сердець без того, щоб хтось давав йому інформацію або свідчення про інших людей!

НАСТУПНИЙ, ТРЕТІЙ РОЗДІЛ починається з нічної розмови з Никодимом і це просто неймовірно, як іде ця розмова 😅

Никодим: Равві, знаємо, що Ти прийшов від Бога як Учитель, бо ніхто не може робити таких чудес, які Ти робиш, коли би Бог не був з ним. (Висловлює своє визнання і захоплення Ісусом, як вчителем)

Ісус: Знову й знову запевняю тебе: коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства! (Ісус взагалі не звертає уваги на, те що говорить Никодим, бо знає намір його серця і те, що саме його привело вночі. Ісус не заморочується і одразу 'gеt straight to the point' 😅)

Никодим: Як може людина, будучи старою, народитися? Чи може вона вдруге увійти в утробу своєї матері й народитися? (Його не дивує те, що говорить Ісус, його питання показує, що це і є проблема через яку він прийшов)

Ісус: Знову й знову запевняю тебе: коли хто не народиться від води й Духа, не може увійти до Божого Царства! Народжене від тіла є тілом, а народжене від Духа є духом. Не дивуйся з того, що Я сказав тобі: Вам потрібно народитися згори. Вітер віє, де хоче, і ти чуєш його шум, але не знаєш, звідки приходить і куди прямує. Так буває з кожним, хто народжений від Духа. (Никодим мислить фізичними приземленими категоріями, але Ісус не заморочується, щоб пояснити йому, що треба почати мислити духовно, він говорить конкретно 'сам сок, так би мовити' )

Никодим: Як може це статися? (Він і далі не розуміє 'або прикидається')

Ісус: Ти — учитель Ізраїля, і не знаєш цього? Знову й знову запевняю тебе, що ми говоримо про те, що знаємо, і про те, що бачили, свідчимо, — та нашого свідчення ви не приймаєте. Якщо про земне Я сказав вам, і ви не вірите, то як повірите, якщо скажу вам про небесне? Ніхто не підіймався на небо, тільки Той, Хто зійшов з неба: Син Людський, [Який на небі]. Як Мойсей підняв змія в пустелі, так має бути піднятий Син Людський, щоб кожний, хто вірить у Нього, [не загинув, але] мав вічне життя. Бо так Бог полюбив світ, що дав [Свого] Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне. Адже не послав Бог [Свого] Сина у світ, щоб судити світ, але щоби через Нього спасти світ. Хто вірить у Нього, не буде засуджений, а хто не вірить, той уже засуджений, бо не повірив в Ім’я Єдинородного Божого Сина. Це і є суд, що світло прийшло у світ, але люди полюбили темряву більше, ніж світло, бо їхні діла були погані. Адже кожний, хто чинить зло, ненавидить світло і не приходить до світла, щоби його вчинки не були осуджені, [тому що вони погані]. А хто чинить правду, той іде до світла, щоб виявилися його діла, бо зроблені вони в Бозі! (🥲 Тут Ісус сказав цілу проповідь в одному абзаці, всю суть, один з найвідоміших уривків 'я чесно кажучи і не помічала, що цей уривок є відповіддю Никодиму'. Ой, він просто взяв і вивалив Никодиму всю суть.)

Чому? Той же не розумів нічого по його ж словах...?

Стосунки з Ісусом наповнюють благодаттю наші серця і перетворюють усе наше життя 🥀🌹

Диво - це подія викликана силою Бога, яке є тимчасовим виключенням із звичного руху речей з ціллю показати що Бог діяв в історії.

Доктор Рікардо Пертіль - професор філології у Університеті Східного Вашингтона