Руді ділиться


Channel's geo and language: Ukraine, Ukrainian


Історії, дослідження, жиза
Інста @julli_rudi

Related channels  |  Similar channels

Channel's geo and language
Ukraine, Ukrainian
Statistics
Posts filter


Стаття в лінку цікава, читніть 🤗


Forward from: ChatGPT | Штучний нейрон
😔 У ChatGPT може початися депресія

Виявляэться, якщо завалювати бота негативом, він стає тривожним, починає нести нісенітниці та навіть скочуватися в токсичність.

Виправити легко: треба просто "заспокоїти" нейронку медитативними промтами.


😊 Виходить, штучний інтелект теж потребує релаксу!

#ChatGPT // БотGPT // Новини




Шо, накрило вас від новин?

Окей, ми на емоціях, ми зацікавлена сторона, ми можемо чогось не бачити і спотворювати реальність. Тому я попросила проаналізувати ситуацію ШІ, він емоційної привʼязки ні до кого зі сторін не має.

Ось що пише ЧатДжіпіті

Давай проаналізуємо Трампа як персонажа, якого ми побачили на цих перемовинах.

Загальний наратив та контекст персонажа

Трамп у цьому ефірі виглядав як людина, яка:
• Виступає з позиції сили, демонструючи домінантність у розмові.
• Нехтує дипломатичними реверансами, використовує пряму критику.
• Схильний до спрощених категоричних висловлювань.
• Демонструє жорстку лінію щодо України, водночас уникаючи чітких відповідей щодо майбутньої підтримки.
• Використовує емоційний тиск та змушує співрозмовника виправдовуватися.

Ключові риси персонажа в цьому ефірі
1. Домінантність і знецінення
• Трамп одразу ставить Зеленського в позицію нижчого, з яким «говорять суворо».
• В його репліках є багато елементів зверхності, особливо коли він дорікає Зеленському в неповазі до США прямо в Овальному кабінеті.
• Таке позиціонування підтримує його традиційний образ «лідера, що не боїться говорити правду».
2. Маніпуляція через фрустрацію співрозмовника
• Зеленський опиняється в ситуації, де йому доводиться не просто відповідати на запитання, а ніби виправдовуватися за свою позицію.
• Такий прийом характерний для людей, які прагнуть контролювати ситуацію через емоційний тиск.
3. Чорно-біле мислення
• Трамп говорить про війну дуже спрощено: мовляв, Україна просто не хоче миру, а Зеленський не доклав зусиль.
• Це може бути навмисним політичним кроком, але в самій манері подачі проглядається класична тенденція до редукціонізму (спрощення складних проблем до примітивного рівня).
4. Уникнення відповідальності та перекидання її на іншого
• Трамп не говорить про свою відповідальність як політика США, а натомість створює наратив, у якому винні інші: Зеленський, українська влада, можливо, навіть попереднє керівництво США.
• Це типовий спосіб уникнути незручних запитань щодо власної позиції.
5. Гра в «поганого копа»
• Він поводиться як авторитарний батько, який «повчає» Зеленського.
• Це стратегія, яка змушує опонента шукати компроміс або хоча б не загострювати конфлікт.

Тип персонажа, якого ми бачимо у цьому ефірі

Трамп тут більше схожий на фігуру «сильного, жорсткого переговірника», що керується своїм інтересом і використовує маніпулятивні техніки, щоб послабити позицію співрозмовника.

Його риторика та стиль поведінки місцями нагадують архетип «авторитарного правителя» або навіть «батька-деспота», який знецінює «дитячу наївність» і вимагає більш прагматичного підходу.

З точки зору психодинамічного аналізу, такий персонаж є втіленням «суперего, яке карає» — він не просто демонструє силу, а ще й засуджує та звинувачує співрозмовника.

Якщо дивитися через призму психоаналізу, то в цьому персонажі легко помітити нарцисичний сценарій: бажання бути головним, відчуття власної грандіозності, знецінення опонентів і постійне підживлення власного образу «лідера, якого всі слухають».

Висновок

На цих перемовинах Трамп постає як образ жорсткого, домінантного переговірника, який використовує маніпуляції, знецінення та емоційний тиск. Його поведінка вписується в нарцисичну динаміку, де головне — підкреслити власну силу та контроль над ситуацією, навіть якщо для цього доводиться перекручувати факти чи спрощувати складні проблеми.

Як персонаж, він втілює архетип авторитарного правителя, який не готовий до рівноправного діалогу, а радше прагне нав’язати свою позицію.


В цілому я з чатиком згодна. Хоча мені ще тут фонять психопатичні риси. А тепер вгадайте з трьох раз, чи можна з такими людьми (ми зараз не про Трампа, а як певний тип особистості, який може зустрітися вам у житті в лиці вашого керівника, залицяльника, батька тощо) про щось домовитися, і чи готова така людина вас чути?


Важкий вибір може водночас звільняти, бо допомагає визначити, хто ви є насправді, та демонструє ваші можливості формувати власне життя. Якщо охоче приймете біль, пов’язаний з відмовою від дороги, котрою не пішли, ви зможете повністю покластися на ухвалене рішення і свідомо йти вперед.

(с)


Робота з психологом — це не просто робота з набором технік, а новий досвід взаємодії. Саме через стосунки з психологом людина отримує можливість переписати свої старі, травматичні моделі прив’язаності та навчитися довіряти.

Як це працює:

Психолог створює простір, у якому є стабільність, підтримка та повага. Він приймає клієнта без оцінок, дотримується домовленостей і послідовно вибудовує безпечні стосунки.

Але тут у людини може виникнути внутрішній опір:

💭 «Це просто його робота, він робить вигляд, що я для нього маю якесь значення»
💭 «Він зі мною лише тому, що я йому плачУ»
💭 «Якби не гроші, йому було б байдуже»


Ці сумніви абсолютно природні. І найкраще, що можна зробити, — сказати про них психологу.

Це не незручне питання, а важливий крок до справжньої довіри. Для психолога це знак, що ви починаєте будувати справжній, живий контакт, а не просто «відпрацьовуєте сесію».

Ще один розповсюджений бар’єр:

💭 «Психолог сам не ідеальний! Як він може допомогти мені?»
💭 «Психолог має бути бездоганним, без тривожності, особистих проблем і шкідливих звичок».


Це типове спотворене очікування. Адже здорові стосунки можна побудувати і з неідеальною людиною. Робота з психологом дає можливість побачити це на практиці.

Психологи теж проходять цей шлях у власній терапії, щоб вибудувати власну стабільну прив’язаність.

Робота з психологом не просто дає інструменти, вона змінює сам спосіб вибудовування довіри. Мозок отримує новий досвід стабільних стосунків і поступово переписує свої старі сценарії.

(Текст не мій, але я з ним дуже погоджуюся)


👆🏻 звучить, як чудовий результат роботи над собою за допомогою терапії чи інших інструментів.

Ми не змінимо те, що з нами сталося. Ми не змінимо те, хто ми є. Ми знайдемо для цього місце, і перестанемо з цим ідентифікуватися на 100%. Ми навчимося від цього не втікати. Ми перестанемо хотіти це в собі знищити.


Я зрозуміла, що можу жити з тим, якою я є, навіть з тим, від чого я не в захваті.

(с)


Щойно ми припиняємо боротися із сумними відчуттями або починаємо заглушувати їх позитивними твердженнями й раціоналізацією, вони можуть дати нам цінні уроки.

Невпевненість у собі й самокритика, навіть гнів і жаль, можуть пролити світло на ті темні, млисті, сповнені демонів місця, які ви найбільше хочете проігнорувати, бо то місця уразливості й слабини.

Виявлення цих відчуттів може допомогти передбачити пастки й підготувати ефективніші способи розв’язання критичних проблем.

(с)

П.С. Приїхати за 45 хв до запису, щоб випити кави і почитати книгу 🥰


Найцікавіша для мене ідея цього тренду — думка, що гіперспоживання лише створює ілюзію доступності потрібних речей. Насправді ж дійсно важливі речі (якісна освіта, власне житло, автомобіль, хороша медицина) для більшості залишаються недосяжними.

Гіперспоживання «фастфудних» товарів лише маскує цю проблему, щоб ми не впали в екзистенційну кризу. Типу, навіщо паритися, що не можу купити собі будинок, якщо можу щодня брати латешечку і кожного місяця купувати кілька футболок.

Та й таке.


А як вам цей тренд No Buy 2025? Долучились би?


Цікаво, що культуру споживання я собі ставила фокусом на 2024й рік, про це навіть пост в інсті є, а в 2025му — це великий тренд 😊

Отак якимсь місцем я відчуваю майбутні тенденції 🙂 Юнгіанці сказали би, що все це через провідну функцію «інтуїція»


Forward from: The honey.mag
А ви вже чули про новий тренд No Buy 2025?

— У TikTok набрав популярності тренд NoBuyChallenge2025, у якому учасники прагнуть скоротити необов'язкові покупки або повністю відмовитися від них протягом усього 2025 року.

Основна мета - розвинути усвідомлене споживання, заощадити гроші, зменшити негативний вплив на навколишнє середовище і зрозуміти, що робить тебе по-справжньому щасливим.

Як успішно провести цей челендж?


✨Розберися у фінансах. Скільки грошей іде на каву, підписки та інші дрібниці? Далі потрібно скласти реалістичний план дій.
✨Проведи інвентаризацію. Переглянь гардероб, техніку, кухню і косметичку: що потрібно терміново замінити, а що точно протримається до кінця року?
✨Склади свій щорічний вішлист.
✨Можна залишити невеликий «антистрес-бюджет» на дрібні радості, щоб уникнути зривів.

Головне пам'ятати, що мета No Buy 2025 не в повній відмові від усіх покупок, а в усвідомленому підході до споживання💫


— А ви могли б відмовитися від покупок чи цей тренд здається вам занадто радикальним? Пишіть свою думку в коментарях та не забудьте поставити реакції.

#тренди #тренди_tiktok #цікаве

[ зарядити канал ]

The honey.mag


Сьогодні в тредс трапився мені опитувальник про те, що видає бідних людей. Почитала коменти.

Люди приводять в приклад як ознаку бідності те, що далеко не завжди є ознакою бідності.

Наприклад, економність. І тоді, за цією логікою, від зворотного, ознака багатства — це коли ти сиплеш грошима наліво і направо, і купуєш все, що хочеш.

Так от, для мене саме оце — симптом того, що людина зростала в контексті дефіциту.

Бо більшість багатих людей — писдесь які економні. Шукають, де б то купити подешевше, вибиваюсь собі більш вигідні умови постачання, оптимізують видатки, купують нерухомість на етапі фундаменту, збанкрутілі бізнеси, акції, що летять вниз, бо тоді найнижча ціна.

Багаті люди міркують не концепцією витрат, а концепцією інвестицій.

Що принесе тобі ця витрата у грі в довгу? Яка перспектива?

І так, часом треба проінвестувати в те, що дорого, щоб менше витрачати.

Наприклад, пофіксити травму бідності, а це недешево, щоб до кінця життя не витрачати на те, що її маскуватиме.


Трапився мені сьогодні тредс цікавий. Згодна з думками автора 🙃


Книжка, з якої я тут цитати вам скидаю, дуже толкова. Але переклад на українську — 😩🤯😵 Дуже складно читати і сприймати. От чого так? Питання риторичне.

Як дочитаю — зроблю огляд книги в інсті ❤️


Навчившись бачити й приймати своє «я» з усіма його недосконалостями, ми зможемо запам’ятати те, що спільне для всіх улюблених героїв і героїнь: вони далекі від досконалості. Досконалість — одновимірна, нереалістична, нудна. Тому всі улюблені герої мають вади або темний бік, і тому всі справді цікаві злодії мають у собі достатньо людськості, щоб частково ототожнюватися з ними.

У фільмі, що має щасливий кінець, складні позитиви й негативи героя й злодія обов’язково будуть розв’язані. У реальному житті наші успіхи залежать від того, наскільки ми здатні жити й вчитися з нашими вадами й темним боком. І шляхом до розв’язання і навчання є наша здатність виокремитися й тверезо на все подивитись.

Виокремлення — це не героїчне демонстрування волі, а бажання подивитися в очі своїм мучителям та сказати: «Гаразд. Ви тут, і я тут. Поговорімо. Бо я достатньо сильний / сильна, щоб угамувати всі свої почуття й минуле, я можу прийняти всі ці складники мого існування без страху і не почуваючись пропащим».

(с)


Очікування — це почуття образи, яке чекає свого часу.

(с)


У психології існують думки Типу 1 і Типу 2.

Думки Типу 1 — це нормальне людське занепокоєння під час розв’язання щоденних проблем: робота над великим проєктом, шалений графік, сварка вчора ввечері, клопоти батьківства. Думки Типу 1 — прямі: «Я турбуюсь про Х» або «Мені сумно через Х».

Думки Типу 2 з’являються тоді, коли ви подумки заходите до дзеркальної зали й зависаєте в марних думках про думки. «Мене непокоїть, що я так багато нервуюся», «У мене стрес через мій стрес». До стурбованих емоцій ми додаємо провину за те, що ми їх маємо. «Я не тільки непокоюсь за Х або сумую через Y, але я також не маю права бути в такому стані». Ми гніваємося на наш гнів, турбуємось про наші турботи, нещасливі через наше нещастя.

(с)


Ви потрапляєте на гачок, щойно починаєте сприймати думки як факти.

(с)

20 last posts shown.