❗️5.7.❗️Навчальний підрозділ❗️
На щастя (чи на жаль), командир полку, після закінчення тих «показових занять» одразу поїхав в свою частину і, мабуть, забув про мене…🤷♂️ Натомість, мій начальник-майор, після того, як дізнався, що мене знайшло вище командування за виконанням наказу «сидіти і нікуди не виходити», сказав: «Ну все, це мене тепер точно знімуть з посади🤣»…
Звісно ж, всі залишились на своїх місцях та наша рутинна служба продовжилась, як і раніше…
В один прекрасний день, до нашої частини завітали декілька людей, котрі були представниками одного дуже відомого спецпідрозділу та проводили агітацію та анкетування бажаючих серед мобілізованих, що проходили навчання, про приєднання до їх складу. Виявилось, що один з цих чоловіків був давнім знайомим одного з офіцерів нашої частини, з котрим я був в нормальних стосунках, тому в мене одразу виникла ідея…
Я зміг домовитись теж пройти анкетування та особисте інтервʼю прямо там на місці😅, адже подумав, що це може бути єдиним шансом вирватись зі своєї частини, так як новин від нашого товариша підполковника досі не було…
Декілька годин я заповнював анкети (їх було дуже багато, з купою питань, починаючи від інформації про всіх родичів, закінчуючи досвідом роботи, освітою і тд…), потім ми поспілкувались з тим чоловіком, я залишив свій контактний номер, подякував, та пішов далі виконувати свою роботу інструктора…
Навчальний підрозділ продовжував свою роботу тиждень за тижнем, група за групою… Про його існування дізнавалось все більше і більше людей. Поступово нам почали давати групи вже з бойових бригад, котрі хотіли або навчити піхоту чи розвідників користуватись дронами, або підготувати нових одразу на цей рід служби…
Черговий ранок, все як зазвичай, ми з головним сержантом пʼємо ранкову каву перед поїздкою в частину, і тут мені дзвонить мій начальник-майор, називає прізвища, та каже, що нас викликає командир частини (на той момент вже був новий, більш/менш адекватний дядько)… Усі прізвища, що були названі, це весь список людей, який ми подали на перевід до бойової бригади, де служив наш товариш підполковник, тому я навіть зрадів, адже стало зрозуміло - пішла якась двіжуха нарешті…
Далі буде...
1.1. Початок 👈
2.1. Мобілізація 👈
3.1. Лікування 👈
4.1. Служба 👈
5.1. Навчальний підрозділ 👈
«Пригоди Ветенара🫡» Про мій шлях добровольця та цікаві історії з війни.
На щастя (чи на жаль), командир полку, після закінчення тих «показових занять» одразу поїхав в свою частину і, мабуть, забув про мене…🤷♂️ Натомість, мій начальник-майор, після того, як дізнався, що мене знайшло вище командування за виконанням наказу «сидіти і нікуди не виходити», сказав: «Ну все, це мене тепер точно знімуть з посади🤣»…
Звісно ж, всі залишились на своїх місцях та наша рутинна служба продовжилась, як і раніше…
В один прекрасний день, до нашої частини завітали декілька людей, котрі були представниками одного дуже відомого спецпідрозділу та проводили агітацію та анкетування бажаючих серед мобілізованих, що проходили навчання, про приєднання до їх складу. Виявилось, що один з цих чоловіків був давнім знайомим одного з офіцерів нашої частини, з котрим я був в нормальних стосунках, тому в мене одразу виникла ідея…
Я зміг домовитись теж пройти анкетування та особисте інтервʼю прямо там на місці😅, адже подумав, що це може бути єдиним шансом вирватись зі своєї частини, так як новин від нашого товариша підполковника досі не було…
Декілька годин я заповнював анкети (їх було дуже багато, з купою питань, починаючи від інформації про всіх родичів, закінчуючи досвідом роботи, освітою і тд…), потім ми поспілкувались з тим чоловіком, я залишив свій контактний номер, подякував, та пішов далі виконувати свою роботу інструктора…
Навчальний підрозділ продовжував свою роботу тиждень за тижнем, група за групою… Про його існування дізнавалось все більше і більше людей. Поступово нам почали давати групи вже з бойових бригад, котрі хотіли або навчити піхоту чи розвідників користуватись дронами, або підготувати нових одразу на цей рід служби…
Черговий ранок, все як зазвичай, ми з головним сержантом пʼємо ранкову каву перед поїздкою в частину, і тут мені дзвонить мій начальник-майор, називає прізвища, та каже, що нас викликає командир частини (на той момент вже був новий, більш/менш адекватний дядько)… Усі прізвища, що були названі, це весь список людей, який ми подали на перевід до бойової бригади, де служив наш товариш підполковник, тому я навіть зрадів, адже стало зрозуміло - пішла якась двіжуха нарешті…
Далі буде...
1.1. Початок 👈
2.1. Мобілізація 👈
3.1. Лікування 👈
4.1. Служба 👈
5.1. Навчальний підрозділ 👈
«Пригоди Ветенара🫡» Про мій шлях добровольця та цікаві історії з війни.