Із зрозумілих причин мене останнім часом все більше просять прокоментувати щось про Північну Корею, зокрема рецензувати оцей ролик.
Може, вам будуть цікавими деякі мої уривки із того, що я написав:
Дякую, все по суті, особливо поставлене питання про помилковість єхидного підходу до сприйняття корейської дійсності, бо ми ж виходимо із своїх стандартів, не розуміючи їх логіки. Я часто думаю, що, може, кожна культура має свій унікальний поведінковий код, і представники різних культур в однакових обставинах будуть поводитися зовсім по-різному. Я це спостерігав на рівні такої штучно відрізаної від загальносвітової культури, як північнокорейська, а зараз, може вам буде цікаво, я навідуюсь десь рік до циганського табору, бо не маючи нагоди студіювати корейців, вдався до студій над циганами. І от вони мене вражають тим, що при однаковій ситуації вони чинять зовсім не так, як українці. Ці поведінкові паттерни в свою чергу маркують належність до етносів значно сильніше ніж навіть мова. Тому останнє місце, звідки зникнуть записи про національність - це міліцейські орієнтування, адже до кожного етносу тре підходити з притаманним йому поведінковим ключем. Це тре не осміювать, а робити лише поправки на чужу ментальність.
От, наприклад, зараз москалі гадають, що дуже серйозно взули корейців, підписавши з ними угоду про взаємну військову допомогу - її днями Путін відправив на ратифікацію. Вони просто вважають північних корейців рідкісними тупаками. Вони й американців уважають "тупими", а з китайців сміялися доти, доки не перетворилися на їх колонію. І вони точно не думають над тим, що корейці зі свого боку розглядають цей договір як міжнародно-правову підставу, аби втягнути до своїх розборок із Сеулом росіян.
Автори ролику лише підтверджують мої слова, що всі ці "біженці з північнокорейських концтаборів" - то новітні діти лейтенанта Шмідта глобального масштабу. З іншого боку, в їх оцінці дискримінації жінок плутається абсолютне та відносне: без сумніву там ще нема таких позитивно-дискримінаційних квот для жінок, як-от у нас на виборах в місцеві ради, і, певно, стандарти жіночого представництва там нижчі за країни заходу. Але ніколи досі жінки там не були так представлені у владі і підприємництві, як зараз, ба більше: країною розпоряджаються Кім Чен Инові родички - всі політичні заяви робить сестра, в політбюро сидять дружина і тітка (та, якої він чоловіка розстріляв), плюс він явно готує доньку на спадкоємця. Такого навіть в Південній Кореї нема, де вони самі себе злякались, обравши доньку Пак Чжон Хі в президенти і не заспокоїлись, поки не вчинили їй імпічмента.
До слова, більш широко все це можна буде прочитати із моєї книги з бомбезною назвою "Північна Корея людською мовою", на яку вже відкрито передзамовлення.
Може, вам будуть цікавими деякі мої уривки із того, що я написав:
Дякую, все по суті, особливо поставлене питання про помилковість єхидного підходу до сприйняття корейської дійсності, бо ми ж виходимо із своїх стандартів, не розуміючи їх логіки. Я часто думаю, що, може, кожна культура має свій унікальний поведінковий код, і представники різних культур в однакових обставинах будуть поводитися зовсім по-різному. Я це спостерігав на рівні такої штучно відрізаної від загальносвітової культури, як північнокорейська, а зараз, може вам буде цікаво, я навідуюсь десь рік до циганського табору, бо не маючи нагоди студіювати корейців, вдався до студій над циганами. І от вони мене вражають тим, що при однаковій ситуації вони чинять зовсім не так, як українці. Ці поведінкові паттерни в свою чергу маркують належність до етносів значно сильніше ніж навіть мова. Тому останнє місце, звідки зникнуть записи про національність - це міліцейські орієнтування, адже до кожного етносу тре підходити з притаманним йому поведінковим ключем. Це тре не осміювать, а робити лише поправки на чужу ментальність.
От, наприклад, зараз москалі гадають, що дуже серйозно взули корейців, підписавши з ними угоду про взаємну військову допомогу - її днями Путін відправив на ратифікацію. Вони просто вважають північних корейців рідкісними тупаками. Вони й американців уважають "тупими", а з китайців сміялися доти, доки не перетворилися на їх колонію. І вони точно не думають над тим, що корейці зі свого боку розглядають цей договір як міжнародно-правову підставу, аби втягнути до своїх розборок із Сеулом росіян.
Автори ролику лише підтверджують мої слова, що всі ці "біженці з північнокорейських концтаборів" - то новітні діти лейтенанта Шмідта глобального масштабу. З іншого боку, в їх оцінці дискримінації жінок плутається абсолютне та відносне: без сумніву там ще нема таких позитивно-дискримінаційних квот для жінок, як-от у нас на виборах в місцеві ради, і, певно, стандарти жіночого представництва там нижчі за країни заходу. Але ніколи досі жінки там не були так представлені у владі і підприємництві, як зараз, ба більше: країною розпоряджаються Кім Чен Инові родички - всі політичні заяви робить сестра, в політбюро сидять дружина і тітка (та, якої він чоловіка розстріляв), плюс він явно готує доньку на спадкоємця. Такого навіть в Південній Кореї нема, де вони самі себе злякались, обравши доньку Пак Чжон Хі в президенти і не заспокоїлись, поки не вчинили їй імпічмента.
До слова, більш широко все це можна буде прочитати із моєї книги з бомбезною назвою "Північна Корея людською мовою", на яку вже відкрито передзамовлення.