О!СЯЯННЯ AG

Я досі в місці, яке виросло посеред пустелі 🏜️ в неймовірному Абу-Дабі ))))
Місяць тут сьогодні був особливий 🌘

Коли прилетіла, то пішла на вулицю подихати місцевим киснем.

Тут така спокійна енергія і в ній так багато азарту. Простір підштовхує до амбітності і масштабних задумів.

Тільки перед вильотом звідси згадала, що треба енергію землі цієї потягнути собі 😌)))

Закрийте очі і прийміть в простір енергію місця де люди поєднують мрії з діями, для пошуку внутрішнього балансу та відкриття нових перспектив, особливо в аспектах багатства та реалізації великих цілей.

Абу-Дабі, салат, смузі й Старбакс.

Якщо чесно, дивно не пити тут каву. Але це пояснює мій новий режим: питати тіло, чого воно хоче. І зараз тіло хоче смузі. Одним вухом слухаю фільм, а пальці тягнуться писати. І я розумію, як сильно я люблю це — писати.

Давай так, ця подорож стане моїм новим щоденником. Не знаю, наскільки мене вистачить, але це буде щиро.

Колись, на початку блогу в інста, я дозволяла собі писати все, не думаючи. Це було схоже на викрик у чорну діру. Тоді я жила в Польщі, майже не зустрічала людей, про яких писала, й могла дозволити собі повну свободу думок. Я обсмоктувала кожне речення, підбирала слова, наче малювала картину.

Знаєш, я колись хотіла написати книгу? У 12 років мої тексти вже друкували в газеті. Але є в мене одна велика «хвороба»: я не бачу помилок. Можу перечитувати речення десятки разів — і не помітити. Навіть зараз цей текст піде через ШІ-редактор, щоб привести його до ладу.

Сьогодні у мене зявилась нова авторка книги, яка мені зайшла - Коллін Гувер Вона надихнула мене писати.

Давай щоб я остаточно завершила з етапом історії визначимось чи тобі, любий читачую (звучить, як голос із Бріджертонів) цікаво пізнавати цю історію. Я ставила перед собою задачу, щоб цей канал був про мої осяяння. Тому максимально уникаю "води" )))

А потім я «віддала» своє місце біля вікна і розважаюсь, розглядаючи попи людей перед носом, що стоять в черзі до туалету 😁)))

…Але потім мого сусіда ПОПРОСИЛА ПОМІНЯТИСЯ пара з дитиною до 6 місяців, бо ті хотіли сидіти разом. 🫨)

Ааааааааа!
Я не обирала летіти ці години поряд з немовлям. 😁Не те, що я маю щось проти))) Просто «дідько», я хочу спокою!

Бачили б ви кількість мого ОБУРЕННЯ НА ОБЛИЧІ!

Аааааа!

І тут внутрішній голос:
— Альона, ти дітей ще хочеш?
А чого тоді в просторі їх не приймаєш? 👶

Вдих і видих!

Режим: усвідомленість
Контроль реакції!

Створення нової реальності:

Добре, нехай дитя сидить, йому ж не обовʼязково плакати?!

ВИБІР СТВОРЮЄ РЕАЛЬНІСТЬ!

І от позаду ідеальний взліт і я «літачкова тітка», до якої на руки залізло це немовля і тусить.

🥹♥️

Хочете історію в стилі УСПІШНИЙ МРІЙНИК?!

Я попередньо КУПУВАЛА собі НОРМАЛЬНІ місця 😄🤞

Я маніфестувала, щоб на 3 місцях сиділо 2 людини і між нами пустота.

І В МЕНЕ ВИЙШЛО!!!! 🥹)
Лише я і незнайомець.

ЦЕ МІСЦЕ ДЛЯ ПАУЗИ, бо це ж хепіенд. 😅)))

Хто хоче повну версію читайте далі.

Готові до цього «але…»??

Кожен початок — це завершення, а кожне завершення — це старт для великої історії.

Втілюєш мрію? Готуйся до того, що має народитися нова.

Саме цим і займуся в польоті! ✈️
Я вирушаю до мрії, якій уже кільканадцять років.
Це щось між книгою «Шантарам», бажанням зануритися в тишу «Віпасани» та спробою усвідомленості, якої мене навчали батьки.

Це більше, ніж подорож. Це завершення старого розділу й відкриття нового — того, який поки що самій страшно уявити.

Відсутність результату — це теж результат

— Навіщо мишам дальтонікам розрізняти кольори?
— А чому б і ні?! — це речення може здивувати. Можливо навіть викличе питання:

— Альона, ти як!? Чому саме цю тезу з фільму ти процитувала?!

Привіт! Сіла дивитися фільм «I ORIGINS» (Я початок) Не знаю, чи сподобається, але після перегляду сьогодні: «Покинь, якщо кохаєш», я купила книгу: «Залишся, якщо кохаєш»

Я в аеропорту.
Ніч пройшла в гарному готелі з двома тарганами:🪳Один на рецепції схожий на пана, і один манюсик 🪳у моїх покоях.

(Це речення я теж можу добре розширити, бо хотіла б поскандалити, але там було так затишно, що навіть таргани полюбили це місце.🥹
Вночі хотіла скандалити, а зранку зрозуміла, що не обираю їх бачити і не помітила більше жодного.)

У моєму житті складний період. А ця поїздка заплановане втікання від реальності, ще до того, як все відбулось!

Якийсь загадковий допис вийшов.
Але ці слова: про дальтоніка спонукають задуматися.

Може, і ми не завжди бачимо те, що хочемо чи здатні побачити?

Може, є сенс дозволити собі розширити межі сприйняття, навіть якщо здається, що це нам «не потрібно»?

Дальтонік не обирає бачити кольори, так само як ми не завжди обираємо, які події трапляються у нашому житті. Але якщо поглянути на це з іншого боку — а чому б і ні? Можливо, саме зараз час помітити те, що раніше здавалося несуттєвим, і відкрити нові відтінки власної реальності.

Це стосується всього: і вибору дивного фільму, і зустрічі з тарганами, і навіть складних періодів у житті.

Усе це частина шляху.

І, можливо, саме через такі моменти ми знову вчимося дивитися ширше, бачити глибше й відчувати справжніше.

Те що ти не змінюєш - ти обираєш.
Ти жалієшшся на життя і не змінюєш його, значить ти це обираєш!

Перестань заважати Богу працювати 🤍

Що я маю зробити чи обрати щоб ось тут і зараз створити в світі нову можливість?

https://www.instagram.com/reel/DEcsAtjgIz5/?igsh=MTFwdmVhbjdoeW84aw== — натхнення там, де не підозрювала. 🫨))) Якщо це ще й правда, то це 🔥🔥🔥 Wow!!!

Мені дуже відгукується ця теорія про існування багатьох реальностей. Наприклад, в цій реальності я не зробила якусь дію, а в іншій — так! І ось усе поділилось на різні гілки можливостей. Думаю, такі образи мені додає фільм «Чорна матерія». Кожного разу, як я щось подібне відчуваю, я заспокоюю себе: “Я це зробила, але в іншій реальності,” — і це допомагає не застрягати в жалю чи почутті втрати можливостей.

А далі я почала замислюватися: коли ж тоді душа повертається до Творця, якщо вона постійно жива?

Прийшла думка, що, можливо, у нас є обмежений час перебування на Землі. Настає момент, коли у всіх гілках реальності душа завершує свій шлях, інтегрує отриманий досвід і повертається назад, щоб підготуватися до нового втілення. Наприклад, йдучи на Землю, я могла “купити підписку” на 80 років життя, а далі — повернення до джерела.

Цілком можливо, що душа існує одночасно на багатьох рівнях з точки зору вібрацій і в багатьох реальностях з погляду на та, як зроблений вибір їх породжує.

Душа проходить свої цикли: розважається, експериментує, проживає всі можливі варіанти, набирається досвіду й розвивається.

Після цього вона ніби повертається в “головний офіс,” щоб переглянути причинно-наслідкові зв’язки своїх дій, думок і вчинків. Куди привів той чи інший вибір.

Інтегрувавши знання, вона обирає нове втілення або переходить на інший рівень буття, відповідно до універсального закону еволюції.

Навіть якщо свідомість постійно “жива” в багатьох реальностях, усі ці реальності можуть бути частинами єдиного циклу.

Коли всі гілки завершуються, настає момент повернення до джерела, щоб підготуватися до нового початку — до нової історії, яка чекатиме своєї реалізації.

Сьогодні зранку роздумую про «квантове безсмертя» 🙄🔥)
Вирішила перекласти зі своєї голови ці роздуми у вашу:

Теорія квантового безсмертя — це ідея, яка базується на інтерпретації квантової механіки, зокрема на її багатосвітовій інтерпретації (Many-Worlds Interpretation).
Вона припускає, що свідомість ніколи не “помирає” з точки зору самого суб’єкта, а натомість переходить у ту гілку реальності, де він вижив.

Тобто, навіть якщо в одній з можливих реальностей людина “померла,” у якійсь іншій гілці багатосвітового дерева вона продовжує існувати. Таким чином, з точки зору свідомості, вона завжди “живе,” хоча зовнішній спостерігач може бачити її смерть у своєму світі.

— Альоно, я постійно засуджую тіло чоловіка.
— А де ти засуджуєш себе за свій животик чи тіло?
— 🥴
— Виходить, ти постійно носиш у собі це невдоволення, наче «жуєш» ментальну жуйку про себе?
— 🥴
— Давай спробуємо так: кожного разу, коли ти почуваєш осуд, замінюй його на очищуючий вираз. (У Access Consciousness є магічна фраза, її навчають навіть на простому класі з барів. @olga_tkachenko27 скоро робитиме клас, може вас навчити)
— Добре!

Пройшов день:
😳
Він подарував мені квіти. 💐 Наш секс став неймовірним, так ніби я була найбажаніша жінка на цій планеті.
Наше спілкування помітно покращилося. Я щаслива! 🥹 Це можливо змінити за 1 день?!

Пояснюю:
ти змінила заряд своїх думок. Звичайно сесія + КОНТРОЛЬ власних думок і ТИ ЗРОБИЛА ВИБІР!
Навіть не озвучуючи свій осуд, на рівні енергії чоловік відчував твоє невдоволення. Це змушувало його захищатися, ставало бар’єром у ваших стосунках. Коли ж ти припинила критику, твоя енергія змінилася, і він почав відчувати більше любові, прийняття й підтримки.

Висновок:
Наші думки, навіть ті, що ми не озвучуємо, мають величезний вплив на стосунки. Коли ми змінюємо внутрішній діалог, це відображається на поведінці партнера, як у дзеркалі. Почати з любові та прийняття себе — ключ до гармонії у взаєминах.

Якби я була добра до себе, я б обрала це?❤️
Якби я любила себе, які стосунки я б мала?