Добрий день, дорогі брати та сестри!
Ми продовжуємо вивчати тему «Церква», та тепер візьмемо підтему «Чим Церква не є».
Можливо це прості та добре зрозумілі речі. Я хотів би запропонувати поглянути не з точки зору чогось нового, інтелектуального, а серцем, як нагадування та укріплення нашої віри.
При цьому ми системно рухаємось по темі. Отож, чим Церква не є, не являється.
1. Церква – це не матеріальна будівля
Слово «церква» використовується приблизно 140 разів в Новому Завіті, але ні одного разу в значенні матеріальної будівлі з дерева, каменю або ще чогось. Коли йдеться про будівлю, то використовується інше грецьке слово «хієросуос», а не «екклесія». Наприклад:
«А міський писар, заспокоївши юрбу, сказав: Мужі ефеські, чи є якась людина, яка не знає, що місто Ефес шанує велику Артеміду та її образ, що впав з неба? Отже, оскільки це незаперечне, треба вам вгамуватися і не робити нічого необачного. А ви привели цих людей, які ані храму не обікрали, ані богині нашої не зневажають» (Дії 19:35-37)
Коли мова йдеться про церкву, то ми бачимо такі місця з Писання:
«І великий страх напав на всю Церкву, на всіх, хто це чув.» (Дії 5:11)
«А Савло схвалював його вбивство. В ті дні настало велике переслідування Єрусалимської Церкви. Всі, за винятком апостолів, розсіялися по околицях Юдеї та Самарії. Побожні мужі поховали Степана й гідно оплакали його. Савло ж нищив Церкву, входячи до домів і виволікаючи чоловіків та жінок, укидав їх до в’язниці» (Дії 8:1-3)
«Тож вони, послані Церквою, проходили Фінікію і Самарію, розповідали про навернення язичників і приносили велику радість усім братам. Прийшовши в Єрусалим, були прийняті Церквою, апостолами і старшими. Вони розповіли, що Бог зробив через них» (Дії 15:3,4)
«І, прибувши до Кесарії, зайшов та привітав Церкву і відбув до Антіохії» (Дії 18:22)
На церкву напав великий страх. Церква зазнавала гонінь. Павло привітав церкву. Церква перебувала у спокої. Подібні мовні обороти неможливо використовувати для опису неживої будівлі! Все це живі історії про живих людей!
І коли ми кажемо: «я йду в церкву», то це не значить, що, наприклад, Собор на Попудренка – це церква, а це значить, що в Соборі на Попудренка збирається церква!
Ісус сказав: «Я збудую Мою Церкву, і ворота пекла її не переможуть». Немає ніякого сенсу, щоб ворота пекла перемагали церковні будівлі.
Коли Бог розідрав завісу в храмі в Єрусалимі – Він назавжди поклав кінець рукотворним скиніям, храмам та матеріальним будівлям, де в старозавітні часи являлась Божа слава та Божа присутність.
Істинним храмом є церква, збудована з живих каменів. Церква – це духовний дім, духовний храм, духовна будівля.
«І ви самі, немов живе каміння, збудовуйтеся в духовний дім, щоби бути святим священством, приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа. Адже в Писанні зазначено: Ось, Я кладу на Сіоні Камінь наріжний, вибраний, коштовний, і хто вірить у Нього, не буде засоромлений! Отже, для вас, які вірите, – дорогоцінність, а для тих, хто не вірить, – камінь, яким знехтували будівничі. Він став наріжним каменем, і каменем спотикання, і скелею спокуси!» (1Пт.2:5-8)
Який красивий образ церкви – духовний дім з живих каменів, якими є ми!
Ти – живий камінь, коштовний камінь, вибраний бути частиною духовного дому. Уявіть, що ви живий камінь в духовному домі.
Це значить на когось ви опираєтесь, хтось вас підтримує (помічаємо ми цього чи ні, цінуємо чи ні, вдячні чи ні).
Хтось опирається на вас, тобто когось підтримуєте ви.
Разом ми об’єднані в якусь красиву конструкцію, яка виконує свої функції в домі і т.д.
Ми є частиною красивої, величної, святої, коштовної, живої будівлі – Церкви!
Божих Вам благословінь!
#Важний #Церква
