Ще рік тому з чмутячого вихлопу, що "повільний відступ - це вже велика перемога", всі зневажливо насміхалися, навіть лояльні до влади кривили носа й повторювали за своїм Zе про "кордони 1991 року.

А зараз подібні фрази стають уже маркером приналежності до касти недоторканних провладних ЛСД, пазітівнєнькіх бльохерів та різних послужливих журнашлюшок. У Єрмака, та й не лише в нього, є звичка мітити зайняту територію. Ну, ви бачили, як собаки мітять. А тут усе значно поширеніше: ті, хто підв'язалися під владу й кого головний завгосп уже помітив, тепер мають так самомо смердючі мітки ставити далі.

От раніше це була типова фраза про те, що корупції в нас майже нема, на заході більше. А й узагалі, корупція - це ж не таке вже й зло. За цим і всіма тими "чемодан-вокзал-Варшава" "системної корупції в нас нема" та інше впізнавалися вже лояльненькі. Зараз, схоже, цього замало. Треба повторювати раз за разом: "Ми перемагаємо, а ворог програє, бо він так мало зміг захопити". Ну так, якби вже до Тернополя доходив, то вони б засумнівалися, а то ж тільки Покровськ Zе віддає...
⬇️⬇️⬇️