24 жовтня у всьому світі відзначають День Об’єднаних Націй.
Організації Організація Об’єднаних Націй (ООН) – універсальна міжнародна організація, створена з метою підтримки миру і міжнародної безпеки і розвитку співробітництва між державами.
ООН, було створено 26 червня 1945 р. зі штаб-квартирою у Нью-Йорку (США). Її головною метою мала стати підтримка миру й унеможливлення нових кровопролить, зміцнення миру, безпеки та співробітництва між країнами. Однією із засновниць ООН стала й Україна. Статут активно розробляли представники української РСР, таке право надали, бо наша країна сильно постраждала від Другої світової.
В ООН наразі входять 193 країни світу. Не входять до ООН частково визнані держави та утворення: Сахарська Арабська Демократична Республіка (Західна Сахара), Китайська Республіка (Тайвань), Абхазія, Південна Осетія, Косово, Північний Кіпр.
Не входять у склад ООН, але мають місію спостерігачів Ватикан (Святий Престол), а також Палестина.
Україна – активний учасник діяльності органів системи ООН у сфері прав людини, сторона всіх основних документів ООН з прав людини, включно із Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Міжнародним пактом про економічні, соціальні і культурні права, Факультативними протоколами до них та Міжнародною конвенцією з ліквідації всіх форм расової дискримінації.
З 20 лютого 2014 р. головним завданням і пріоритетом української дипломатії у рамках ООН залишається протидія російській агресії, відновлення територіальної цілісності України та припинення грубих порушень країною-агресором засад сучасного світового порядку, заснованого на Статуті ООН.
Вкрай важливе політичне та міжнародно-правове значення має ухвалення Генеральною Асамблеєю ООН резолюцій 68/262 (27.03.2014) «Територіальна цілісність України»; 71/205 (19.12.2016), 72/190 (19.12.2017), 73/263 (22.12.2018), 74/168 (18.12.2019), 75/192 (16.12.2020), 76/179 (16.12.2021) та 77/229 (15.12.2022) «Ситуація з правами людини на тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна»; 73/194 (17.12.2018), 74/17 (09.12.2019), 75/29 (07.12.2020), 76/70 (09.12.2021) «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Україна, а також частин Чорного та Азовського морів», а також включення до порядку денного сесій Генеральної Асамблеї ООН пункту порядку денного «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України», розгляд якого відбувається щорічно, починаючи з 2019 р.
На останньому засіданні Генеральної асамблеї ООН особливу увагу було приділено виступу Президента України Володимиру Зеленському. Президентом була представлена Формула миру, яка передбачає закінчення війни на справедливих умовах, а також Президент зазначив, що весь світ і всі країни повинні підтримувати Статут ООН і гарантувати наше право – право України – на територіальну цілісність і суверенітет, як і для будь-якої іншої нації.
У цих сучасних умовах ООН є провідною глобальною політичною організацією світу, яка потенційно спроможна забезпечила мир, безпеку, тісну співпрацю, та підвищення ефективності міжнародної співпраці, яка, зокрема для України має принциповий характер.
Організації Організація Об’єднаних Націй (ООН) – універсальна міжнародна організація, створена з метою підтримки миру і міжнародної безпеки і розвитку співробітництва між державами.
ООН, було створено 26 червня 1945 р. зі штаб-квартирою у Нью-Йорку (США). Її головною метою мала стати підтримка миру й унеможливлення нових кровопролить, зміцнення миру, безпеки та співробітництва між країнами. Однією із засновниць ООН стала й Україна. Статут активно розробляли представники української РСР, таке право надали, бо наша країна сильно постраждала від Другої світової.
В ООН наразі входять 193 країни світу. Не входять до ООН частково визнані держави та утворення: Сахарська Арабська Демократична Республіка (Західна Сахара), Китайська Республіка (Тайвань), Абхазія, Південна Осетія, Косово, Північний Кіпр.
Не входять у склад ООН, але мають місію спостерігачів Ватикан (Святий Престол), а також Палестина.
Україна – активний учасник діяльності органів системи ООН у сфері прав людини, сторона всіх основних документів ООН з прав людини, включно із Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Міжнародним пактом про економічні, соціальні і культурні права, Факультативними протоколами до них та Міжнародною конвенцією з ліквідації всіх форм расової дискримінації.
З 20 лютого 2014 р. головним завданням і пріоритетом української дипломатії у рамках ООН залишається протидія російській агресії, відновлення територіальної цілісності України та припинення грубих порушень країною-агресором засад сучасного світового порядку, заснованого на Статуті ООН.
Вкрай важливе політичне та міжнародно-правове значення має ухвалення Генеральною Асамблеєю ООН резолюцій 68/262 (27.03.2014) «Територіальна цілісність України»; 71/205 (19.12.2016), 72/190 (19.12.2017), 73/263 (22.12.2018), 74/168 (18.12.2019), 75/192 (16.12.2020), 76/179 (16.12.2021) та 77/229 (15.12.2022) «Ситуація з правами людини на тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна»; 73/194 (17.12.2018), 74/17 (09.12.2019), 75/29 (07.12.2020), 76/70 (09.12.2021) «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Україна, а також частин Чорного та Азовського морів», а також включення до порядку денного сесій Генеральної Асамблеї ООН пункту порядку денного «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України», розгляд якого відбувається щорічно, починаючи з 2019 р.
На останньому засіданні Генеральної асамблеї ООН особливу увагу було приділено виступу Президента України Володимиру Зеленському. Президентом була представлена Формула миру, яка передбачає закінчення війни на справедливих умовах, а також Президент зазначив, що весь світ і всі країни повинні підтримувати Статут ООН і гарантувати наше право – право України – на територіальну цілісність і суверенітет, як і для будь-якої іншої нації.
У цих сучасних умовах ООН є провідною глобальною політичною організацією світу, яка потенційно спроможна забезпечила мир, безпеку, тісну співпрацю, та підвищення ефективності міжнародної співпраці, яка, зокрема для України має принциповий характер.