Висновки ВС та ВАКС від АО АС

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19 грудня 2024 року (справа N991/2051/24)
 
#окрема_ухвала
#прецедент
#дисциплінарна_відповідальність
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Суд апеляційної інстанції за наявності відповідних підстав має повноваження постановити ухвалу, яка не вирішує справу по суті, однак звертає увагу уповноважених органів на встановлені у кримінальному провадженні факти порушення закону, які потребують вжиття належних заходів реагування. Така ухвала (окрема ухвала) підлягає оскарженню у касаційному порядку.
 
✅ Правовий статус судді характеризується, серед іншого, наявністю визначених законодавством професійних обов’язків, які мають не тільки моральну, а й правову природу, оскільки містять у собі як обов’язок, передбачений правовими нормами, так і обов’язок перед суспільством, пов’язаний із  здійсненням професійної діяльності.
 
✅ Незалежно від правових поглядів суддів нижчого суду, які можуть бути незгодні з думкою вищого суду, такі судді в ієрархічно побудованій судовій системі в силу етичних міркувань суддівської професії, авторитету та підпорядкованості слідують прецедентам вищого суду.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/124303239

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 грудня 2024 року (справа N751/6430/20)
 
#НСРД
#ЄРДР
#обвинувальний_акт
#висновок_експерта
#лінвістична_експертиза
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ За правилами ч. 1 ст. 257 КПК, якщо в результаті проведення НСРД виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується в цьому кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора. Тобто положення вказаної норми застосовуються у випадку, коли під час проведення НСРД в одному кримінальному провадженні було здобуто відомості про вчинення іншого кримінального правопорушення, яке не розслідується в цьому провадженні.
 
✅ Якщо у процесі збирання доказів з’ясовано, що до вчинення кримінального правопорушення у співучасті може бути причетна також інша, потреби в окремому внесенні відомостей до ЄРДР про вчинення останньою особою кримінального правопорушення немає, оскільки її дії зафіксовані в межах уже розпочатого кримінального провадження.
 
✅ Для забезпечення права на ефективний захист у формулюванні обвинувачення мають бути зазначені ті обставини і з такою деталізацією, які необхідні й достатні для того, аби дозволити обвинуваченому ефективно захищатися від нього. Виклад фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, як і формулювання обвинувачення, з одного боку, повинен бути конкретним і зрозумілим для забезпечення здійснення ефективного захисту від такого обвинувачення, але з іншого боку, в частині способу вчинення кримінальних правопорушень, він не повинен бути настільки детальним, щоб стороння особа могла розцінити його як свого роду «методичні рекомендації» для способу вчинення кримінального правопорушення.
 
✅ Законодавець, передбачивши в ч. 2 ст. 101 КПК право сторони захисту надати суду висновок експерта, тим самим передбачив і обов’язок суду його розглянути в сукупності з іншими доказами.
 
✅ Судова лінгвістична експертиза - це дослідження тексту, за результатом якого експерт надає письмовий висновок з питань, вирішення яких вимагає застосування спеціальних лінгвістичних знань. Семантико-текстуальною експертизою вирішуються завдання з установлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних у тих або інших текстах, їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в текстах (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішуються питання мовленнєвого характеру. Висновок експерта за результатами таких досліджень не є правовою кваліфікацією, а є констатацією об’єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123992256

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 грудня 2024 року (справа N751/10942/15-к)
 
#НСРД
#конфідент
#оперативна_закупка
#походження_грошових_коштів
#понятий
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Дії конфідента як невід’ємна складова НСРД у формі оперативної закупки фактично утворюють собою спосіб здійснення правоохоронним органом окремої процесуальної дії, метод втілення прихованих засобів виявлення і викриття кримінального правопорушення спеціальними підрозділами, отже, і виконавчий зміст здійснення правоохоронної діяльності у формі проведення НСРД.
 
✅ Законодавство не встановлює вимог про ідентифікацію відповідним фінансовим органом чи установою грошових коштів за номіналами і номерами купюр до або під час передання правоохоронному органу, як не встановлює вимог здійснювати такі дії в момент отримання грошей у фінансовій установі і для органу досудового розслідування.
 
✅ Той факт, що одні й і ті самі особи, як поняті в один день брали участь під час кількох процесуальних дій не є свідченням упередженості цих осіб.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123949275

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 грудня 2024 року (справа N757/15893/22)
 
#відкриття_матеріалів
#закриття_кримінального_провадження
#строки_досудового_розслідування
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Письмова відмова сторони захисту від ознайомлення з матеріалами кримінального провадження свідчить про завершення виконання вимог ст. 290 КПК.
 
✅ Закон не визначає певної форми процесуального документа, яким би підтверджувався факт надання доступу та ознайомлення з матеріалами провадження, а лише встановлює, що цей факт повинен бути письмово підтверджений самим учасником кримінального провадження, якому надано доступ. Такі письмові документи повинні додаватися до матеріалів кримінального провадження як підтвердження того, що кожна із сторін виконала свої обов’язки і не порушила прав учасників кримінального провадження.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123992247

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 грудня 2024 року (справа N286/2870/19)
 
#ДТП
#стан_спяніння
#понятий
#допустимість
#арешт_майна
#огляд
#освідування
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Закон (ч. 7 ст. 223, ч. 3 ст. 237 КПК) не вимагає обов’язкової участі понятих під час огляду місця ДТП та забезпечення присутності учасників пригоди.
 
✅ Установлений судом факт перебування засудженого в стані алкогольного сп’яніння нівелює значення його присутності при проведенні слідчої (розшукової) дії.
 
✅ Відсутність рішення про арешт майна не впливає на допустимість речових та інших похідних доказів.
 
✅ Огляд водіїв-учасників ДТП є обов’язковим і вказана процедура не тотожна освідуванню особи в розумінні статей 241, 245 КПК.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123992222

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 грудня 2024 року (справа N554/5380/20)
 
#провокація
#закупний
#залегендована_особа
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Добровільність участі закупного, за відсутності можливості його допитати в судовому засіданні, може бути підтверджена показаннями свідків, які були понятими під час проведення слідчих (розшукових) дій.
 
✅ Якщо в розмовах на зустрічах залегендована особа не проявляла нав’язливого характеру, а лише запитувала про можливість придбання наркотичного засобу, версія про провокацію в її діях не підтверджується.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123841594

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 11 грудня 2024 року (справа N754/8154/22)
 
#співучасть
#виконавець
#грабіж
#розбій
#показання
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Проста форма співучасті (співвиконання) передбачає, що декілька осіб, діючи спільно, є безпосередніми виконавцями кримінального правопорушення, суб’єктивна сторона якого охоплюється їхнім спільним умислом. У такому випадку немає розподілу ролей на окремих виконавців (співвиконавців) разом з організаторами, підбурювачами, пособниками, а тому дії кожного зі співвиконавців кваліфікуються тільки за відповідною статтею Особливої частини КК без посилання на положення ст. 27 КК.
 
✅ При розмежуванні грабежу та розбою визначальним є наслідки, що настали в результаті застосування насильства до потерпілого, й сам спосіб дії винної особи.
 
✅ Доводи про те, що показання свідків не мають братися до уваги судом, оскільки ці свідки є працівниками поліції, не ґрунтуються на положеннях КПК, який не містить заборон щодо допиту в суді у якості свідка працівника правоохоронного органу. Вказаний факт сам по собі не може ставити під сумнів достовірність показань такого свідка за відсутності інших конкретних даних на підтвердження цього.
 
✅ Наявність єдиної спільної мети та узгодженості дії підозрюваних свідчить про їх попередню домовленість й про те, що вказані особи діяли як співучасники вчиненого кримінального правопорушення.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123752225

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 11 грудня 2024 року (справа N592/9605/21)
 
#повідомлення
#поважні_причини
#неприбуття
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ У повідомленні про поважні причини неприбуття в судове засідання з огляду на положення пунктів 5 і 8 ст. 138 КПК має міститися конкретна інформація щодо об’єктивної неможливості з’явлення до суду з огляду на тяжкість захворювання або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю, що є необхідною передумовою обґрунтованості ухваленого судом рішення про відкладення судового розгляду, а також запобігання зловживанням процесуальними правами та дотримання розумних строків кримінального провадження.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123841579

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 грудня 2024 року (справа N757/38626/17-к)
 
#зловживання_впливом
#службова_особа
#неправомірна_вигода
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Зловживання впливом (або «торгівля впливом» в термінах статті 12 Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією) передбачає, що за неправомірну вигоду особа пропонує чи обіцяє (погоджується) вплинути на прийняття рішення посадовою особою. Таким чином, вирішальною відмінністю зловживання впливом є розуміння хабародавцем, що особа, якій він пропонує хабар, неповноважна вчиняти або утриматися від вчинення дій, які є предметом корупційної угоди, але має (або стверджувано має) можливості вплинути на того, в кого є такі повноваження.
 
✅ Зловживання впливом не має місце, якщо особа чітко не уявляє характер дій, які будуть вчинені за запропонований нею хабар, і це не має для неї значення на шляху до досягнення мети.
 
✅ Дії особи утворюють склад злочину, передбаченого ст. 369 КК, якщо надання неправомірної вигоди здійснюється саме тій службовій особі, яка завдяки займаній посаді має можливості та процесуальні повноваження вчинити дії необхідні для досягнення бажаного результату.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123841690

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 грудня 2024 року (справа N202/13808/23)
 
#злочини_проти_основ_національної_безпеки
#колабораційна_діяльність
#тимчасово_окупована_територія
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Колабораціонізм, на відміну від інших можливих форм взаємодії з агресором, можливий лише в умовах окупації, які якраз і визначають сутність цього суспільно небезпечного явища.
 
✅ Іманентною ознакою всіх кримінальних правопорушень, які становлять колабораційну діяльність, є наявність сталих зав’язків суб’єкта цих правопорушень із відповідною окупованою територією, поза межами якої явища колабораціонізму існувати не може. У разі вчинення відповідних діянь особами, які не мають зав’язків із тимчасово окупованою територією, навіть якщо така особа є громадянином України, але при цьому проживає в інших місцевостях, такі діяння не є колабораційною діяльністю за своєю суттю, а тому їх необхідно кваліфікувати за іншими статтями КК.
 
✅ Взаємодія з ворогом може бути дистантною, що є специфічною рисою насамперед інформаційних діянь, вчинення яких на шкоду Україні є можливим як на тимчасово окупованій території, так і на території, що підконтрольна Україні, чи взагалі закордоном. Але навіть визнання можливості безконтактної взаємодії з ворогом, не повинно змінювати соціально-правової природи колабораційної діяльності як такої, що як явище існує лише на окупованих територіях.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123734238

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 05 грудня 2024 року (справа N159/7433/21)
 
#показання
#потерпілий
#повторність
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Беручи до уваги показання потерпілого, надані в порядку, передбаченому ст. 225 КПК (під час досудового розслідування в судовому засіданні), і відхиляючи надані в судовому засіданні, суди повинні проаналізувати причини їх зміни. З наведенням достатніх мотивів у судовому рішенні суд вправі врахувати показання потерпілого, дані в порядку, передбаченому ст. 225 КПК, і відхилити його показання, надані під час судового розгляду.
 
✅ Об’єднання тотожних діянь єдиним злочинним наміром означає, що до вчинення першого з низки тотожних діянь особа усвідомлює, що для реалізації її злочинного наміру необхідно вчинити декілька таких діянь, кожне з яких спрямовано на реалізацію цього наміру. Такі діяння не утворюють повторності, оскільки кожне з них стає елементом одиничного (єдиного) злочину і окремим (самостійним) злочином щодо будь-якого іншого з цих діянь бути не може. При повторності тотожних злочинів кожен із них має власну суб’єктивну сторону, зокрема самостійний умисел, який виникає щоразу перед вчиненням окремого злочину.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123678712

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 грудня 2024 року (справа N522/13067/20)
 
#поштове_відправлення
#поштовий_звязок
#процесуальні_строки
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Відсутність у єдиному державному реєстрі операторів поштового зв’язку інформації щодо конкретної кур’єрської служби спростовує факт здійснення за допомогою такої відправлення процесуального документа поштою.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123734193

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 05 грудня 2024 року (справа N991/6143/21)
 
#закриття_кримінального_провадження
#апеляційне_провадження
#безпосереднє_дослідження
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Закриття кримінального провадження апеляційним судом саме на підставі п. 3 ч.1 ст. 284 КПК (не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати) зі скасуванням обвинувального вироку місцевого суду можливо виключно за умови, що апеляційний суд безпосередньо дослідив таку ж сукупність доказів порівняно з тією сукупністю доказів, яку дослідив місцевий суд.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123678696

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 05 грудня 2024 року (справа N464/3224/21)
 
#зловживання_службовим_становщем
#заволодіння_майном
#службова_особа
#продовжуваний_злочин
#повторність
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарчі функції для незаконного і безоплатного обертання чужого майна: незаконно дає вказівку матеріально відповідальній особі, підлеглій їй, про видачу майна; отримує майно за фіктивними документами тощо. Основною ознакою заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, на відміну від привласнення і розтрати, є не наявність чи відсутність у винного певної правомочності щодо майна, яке є предметом злочину, а використання ним для заволодіння чужим майном офіційно наданих йому за посадою службових повноважень.
 
✅ Продовжуваним злочином слід розглядати неодноразове незаконне вилучення чужого майна чи заволодіння ним, що складається з тотожних діянь, які мають загальну мету та із самого початку охоплюються єдиним злочинним наміром на заволодіння конкретним майном. Про сформування до початку кримінально-протиправних дій єдиного злочинного наміру та мети свідчить чітке розуміння особою загальної вартості майна, яким вона має намір заволодіти внаслідок вчинення кількох тотожних діянь. Натомість, самостійна мета і спосіб її реалізації служать доказом наявності ознак повторності.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123678737

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 03 грудня 2024 року (справа N761/18548/18)
 
#рапорт
#офіційний_документ
#правонаступництво
#відшкодування_шкоди
#цивільний_відповідач
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Рапорт працівника правоохоронного органу є офіційним документом, якщо підпадає під зазначені у примітці до статті 358 КК ознаки.
 
✅ Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам; ліквідація таких органів означає перехід його прав та обов’язків у порядку правонаступництва іншому органу. У випадку виникнення у держави деліктного зобов’язання та необхідності виконання обов’язку з відшкодування завданої шкоди, держава не може відмовитися від виконання цього зобов’язання, стверджуючи, що вона припинила (ліквідувала) її представника - орган, посадова особа якого безпосередньо завдала шкоди.
 
✅ Та обставина, що позивач вказав відповідачами за позовними вимогами конкретні органи державної влади, які несуть відповідальність за дії своїх працівників відповідно до статті 1174 Цивільного кодексу України, не означає, що у спірних правовідносинах суб’єктом відповідальності є не держава, а саме певні її органи (орган). Специфіка відносин із відшкодування державою шкоди полягає у тому, що держава діє одночасно і як боржник, і як суб’єкт, який уповноважив діяти у спірних правовідносинах певний орган влади від імені держави-боржника.
 
✅ Належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу. Залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123841564

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 28 листопада 2024 року (справа N333/2844/17)
 
#поза_розумним_сумнівом
#стандарт_доказування
#показання
#НСРД
#відкрите_фіксування
#доступ_до_державної_таємниці
#провокація
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
 
✅ Показання свідка, що носять інформативний характер, хоча і не є прямим доказом, але підлягають врахуванню при оцінці доказів у провадженні в їх сукупності.
 
✅ Відсутність у підозрюваного доступу до державної таємниці, як перешкода для своєчасного складання протоколу, не ґрунтується на законі та прямо суперечать змісту ч. 4 ст. 271 КПК (якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи), якою встановлено імперативну вимогу до осіб, які здійснюють досудове розслідування, де законодавець не встановлює будь-яких винятків.
 
✅ Само собою звернення особи до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення не може безумовно свідчити про відсутність провокації злочину. Питання щодо наявності чи відсутності в конкретному випадку ознак провокації злочину має перевірятися при дослідженні всіх обставин провадження та перевірки їх доказами.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123498996

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2024 року (справа N336/3796/15-к)
 
#алкогольні_напої
#підакцизні_товари
#предмет_кримінального_правопорушення
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Алкогольний напій, який імітує (відтворює) легально виготовлений підакцизний алкогольний напій, є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 КК.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123780067

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26 листопада 2024 року (справа N676/6929/17)
 
#допустимість
#показання
#невідкладний_випадок
#тимчасовий_доступ
#НСРД
#контроль_за_вчиненням_злочину
#провокація
#межі_апеляційної_скарги
#дослідження_доказів
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Докази, окрім показань, отримані від підозрюваної особи у випадку порушення її права зберігати мовчання і не свідчити проти себе, або права бути представленим захисником, можуть не мати впливу на допустимість доказів, які мають зовсім іншу природу (документи, зразки дихання, крові, сечі або тканин тіла для проведення експертизи).
 
✅ Вилучення речей, які знаходяться при підозрюваній особі або в безпосередній близькості від неї, охоплюється метою проникнення до володіння для затримання підозрюваного. Таке проникнення підпадає під невідкладний випадок, пов’язаний з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.
 
✅ Доступ до інформації, що міститься в телефоні, вирішується за правилами тимчасового доступу до речей і документів, що регулюється Главою 15 КПК. Якщо ж телефон не має системи логічного захисту, знаходиться у володінні сторони обвинувачення, яка отримала його в результаті законної слідчої (розшукової) дії, то звернення до слідчого судді з вимогою надати самій собі доступ до телефону не вимагається.
 
✅ Контроль за вчиненням злочину може складатися з двох етапів: (1) негласних слідчих дій і (2) наступних огляду та освідування після передання грошей підозрюваній особі. Другий етап може фіксується відповідними протоколами, складеними у присутності підозрюваного. Протокол контролю за вчиненням злочину відображає відомості лише про події, які відбувалися приховано від підозрюваного, тому і він не може засвідчити чи спростувати жодні факти, відображені у протоколі. Отже складання цього протоколу за відсутності підозрюваної особи не суперечить нормам КПК
 
✅ У постанові, на підставі якої здійснюється контроль за вчиненням злочину, прокурор може викласти лише ті обставини, які йому відомі на час її ухвалення. Тому обставини, які склалися на час проведення вказаної НСРД, у тому числі ті, що можуть свідчити про провокування до вчинення злочину, не могли бути відомі прокурору до проведення цієї дії і відзначені в постанові.
 
✅ Мотиви, з яких особа погоджується на конфіденційне співробітництво з органами правопорядку, самі по собі не мають значення для з’ясування питання, чи спонукали дії такої особи та/або органу розслідування, під контролем якого вона діяла, до вчинення злочину.
 
✅ Неодноразова участь особи у різних кримінальних провадженнях у якості заявника може поставити питання про його залученість у якості агента до діяльності правоохоронних органів.
 
✅ Межі апеляційної скарги визначаються вимогами, адресованими апеляційному суду. Вихід за межі скарги може статися, якщо апеляційний суд ухвалить рішення, про яке не йдеться в апеляційних скаргах сторін. Обсяг доказів, які досліджуються судом, а також обсяг та характер доводів сторін, взятих ним до уваги, не визначають межі апеляційного розгляду.
 
✅ Мета норм, які регулюють дослідження доказів у суді, полягає у тому, щоб кожна сторона отримала доступ до цих доказів, аби мати можливість звернути увагу суду на аспекти, важливі для обґрунтування її позиції. Якщо з певних причин сторона вважає, що письмовий документ має бути повністю або частково оголошений вголос, вона має право заявити таке клопотання. КПК не визначає, хто саме має оголосити ці докази. Подання суду доказів, і, відповідно, забезпечення такого способу їх подання, який забезпечить потреби суду і права інших учасників провадження, покладається на сторону, яка надає такі докази або посилається на них. У певних випадках, ураховуючи особливі потреби сторони, суд може прийняти цей обов’язок на себе.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123678721

Постанова Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 02 грудня 2024 року (справа N638/8600/16-к)
 
#поновлення_строку
#апеляційне_оскарження
#закриття_касаційного_провадження
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅(1) ухвала суду апеляційної інстанції, якою поновлено строк на апеляційне оскарження, не підлягає окремому оскарженню в касаційному порядку;
 
✅(2) якщо після відкриття касаційного провадження буде встановлено, що касаційний розгляд здійснюється за касаційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, суд касаційної інстанції має постановити ухвалу про закриття касаційного провадження.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123602961