ПРО СТРАШНІ МІЖКОНТИНЕНТАЛЬНІ РАКЕТИ
Нагнали туфти з усіх боків стільки, що відразу і не розгребеш. На росії взагалі показилися (хоча куди вже далі?) — загадковий «Рубіж», гіперзвуковий «Орєшнік», нема захисту, на місці, де був колись Південмаш, вже глибоченна діра з ґрунтовими водами... Коротше, всім падати долу і тремтіти перед путіним...
Насправді, не існує ніякої міжконтинентальної ракети «Рубіж». Все це кремлівське словоблуддя навколо скульптури з лайна. А «Орєшник» існує — у кількості декількох дослідних зразків.
Ще за Союзу наше КБ «Південне» розробило проект міжконтинентального рухомого твердопаливного ракетного комплексу «Універсал», але реалізацію проекту віддали московському Інституту теплотехніки — вони завжди тягли від нас все найкраще. «Універсал» встав на озброєння під назвою «Тополь-М». Потім у Москві його модернізували у вигляді спрощення — замість трьох ступенів зробили два, він зараз знаходиться на бойовому чергуванні під назвою «Ярс». Здоровенна така «дура» вагою під 50 тон їздить на восьмивісному тягачі по дорогах у тайзі, несе 4 боєголовки, дальність польоту 6.000 км — може вдарити по Штатах через Північний полюс.
Десь у 2017 році у недоімперії писали у ЗМІ, що планується модернізація «Ярсу» — хочуть зробити нову платформу розведення боєголовок, щоб підвищити їхню швидкість польоту, що ускладнить перехоплення системами ПРО. Оце й повинно було стати «Рубежем» — у недоімперії, мабуть, коли ракету у новий камуфляж фарбують, то теж її новим виробом та проривом у світовому ракетобудуванні. Але грошей тоді не вистачило — всі віддали на гіперзвуковий бойовий блок «Авангард».
Після початку вторгнення в Україну, гроші, мабуть, знайшлися, та ідеї для «Рубежу» були реалізовані. У Інституті теплотехніки взяли випробувану конструкцію «Ярсу», зменшили її на чверть, переробили платформу розведення і збільшили кількість бойових блоків — замість 4 стало 6. Відповідно, тягач отримав 6 осей замість 8. І дальність теж зменшилася — тисяч до 3-4 орієнтовно.
На моє переконання, саме ця ракета, яку терміново назвали «Орєшником», і вийшла на льотні випробування. Росіяни чітко попередили про випробування США, закрили повітряний простір — все, як годиться. Тільки, потвори такі, замість полігону пустили експериментальну ракету по мільйонному Дніпру, по Південмашу (по посольству США у Києві вдарити, як лякали, не ризикнули). А далі путін та інші пропагандисти почали істеричну кампанію залякування — вдаримо по Верховній Раді, по Яворівському полігону, по Польщі і куди захочемо.
Хоча на Південмаш бойові частини полетіли взагалі без вибухівки, хоча й з великою швидкістю — ями від ударів дуже глибокі (тут є ще деякі нюанси, які не хочу обговорювати до появи офіційної інфи).
Бойова ефективність «Орєшника» без ядерного оснащення вкрай сумнівна — це все одно, що кар’єрним самоскидом піцу розвозити. Точність буде плюс-мінус 100 метрів, а то й гірше, а звичайної вибухівки кожна боєголовка зможе нести біля 100 кг — все одно, що російська система залпового вогню «Торнадо», яку вони використовують з початку вторгнення. Ракети «Торнадо» теж вкрай важко перехопити. Ми ж не впадаємо у відчай від наявності у ворога такої зброї? Не кажучи вже про трьохтонні КАБи? До речі, всі ті ракети, якими нас атакують вже три роки, несуть більше вибухівки, ніж боєголовки «Орєшника». В свою чергу, всі ці ракети можуть нести ядерну зброю.
Так, боєголовки «Орєшника» мають швидкість 7-10 швидкостей звуку, це справжній гіперзвук, тому й на відео так ефектно виглядає. Але у черговий раз повторюю: боєголовка будь-якої великої балістичної ракети падає на гіперзвуку, це елементарна фізика, нема у цьому нічого надзвичайного чи непереборного.
І такі ракети можна збивати. Краще всього з цим можуть впоратися заатмосферні протиракетні комплекси на зразок американського ТААД або ізраїльського Хец. Але нам їх надавати навряд чи будуть. Бо історія з залякуванням «Орєшником» скоро піде на спад, а реальна загроза від нього не є критичною.
Нагнали туфти з усіх боків стільки, що відразу і не розгребеш. На росії взагалі показилися (хоча куди вже далі?) — загадковий «Рубіж», гіперзвуковий «Орєшнік», нема захисту, на місці, де був колись Південмаш, вже глибоченна діра з ґрунтовими водами... Коротше, всім падати долу і тремтіти перед путіним...
Насправді, не існує ніякої міжконтинентальної ракети «Рубіж». Все це кремлівське словоблуддя навколо скульптури з лайна. А «Орєшник» існує — у кількості декількох дослідних зразків.
Ще за Союзу наше КБ «Південне» розробило проект міжконтинентального рухомого твердопаливного ракетного комплексу «Універсал», але реалізацію проекту віддали московському Інституту теплотехніки — вони завжди тягли від нас все найкраще. «Універсал» встав на озброєння під назвою «Тополь-М». Потім у Москві його модернізували у вигляді спрощення — замість трьох ступенів зробили два, він зараз знаходиться на бойовому чергуванні під назвою «Ярс». Здоровенна така «дура» вагою під 50 тон їздить на восьмивісному тягачі по дорогах у тайзі, несе 4 боєголовки, дальність польоту 6.000 км — може вдарити по Штатах через Північний полюс.
Десь у 2017 році у недоімперії писали у ЗМІ, що планується модернізація «Ярсу» — хочуть зробити нову платформу розведення боєголовок, щоб підвищити їхню швидкість польоту, що ускладнить перехоплення системами ПРО. Оце й повинно було стати «Рубежем» — у недоімперії, мабуть, коли ракету у новий камуфляж фарбують, то теж її новим виробом та проривом у світовому ракетобудуванні. Але грошей тоді не вистачило — всі віддали на гіперзвуковий бойовий блок «Авангард».
Після початку вторгнення в Україну, гроші, мабуть, знайшлися, та ідеї для «Рубежу» були реалізовані. У Інституті теплотехніки взяли випробувану конструкцію «Ярсу», зменшили її на чверть, переробили платформу розведення і збільшили кількість бойових блоків — замість 4 стало 6. Відповідно, тягач отримав 6 осей замість 8. І дальність теж зменшилася — тисяч до 3-4 орієнтовно.
На моє переконання, саме ця ракета, яку терміново назвали «Орєшником», і вийшла на льотні випробування. Росіяни чітко попередили про випробування США, закрили повітряний простір — все, як годиться. Тільки, потвори такі, замість полігону пустили експериментальну ракету по мільйонному Дніпру, по Південмашу (по посольству США у Києві вдарити, як лякали, не ризикнули). А далі путін та інші пропагандисти почали істеричну кампанію залякування — вдаримо по Верховній Раді, по Яворівському полігону, по Польщі і куди захочемо.
Хоча на Південмаш бойові частини полетіли взагалі без вибухівки, хоча й з великою швидкістю — ями від ударів дуже глибокі (тут є ще деякі нюанси, які не хочу обговорювати до появи офіційної інфи).
Бойова ефективність «Орєшника» без ядерного оснащення вкрай сумнівна — це все одно, що кар’єрним самоскидом піцу розвозити. Точність буде плюс-мінус 100 метрів, а то й гірше, а звичайної вибухівки кожна боєголовка зможе нести біля 100 кг — все одно, що російська система залпового вогню «Торнадо», яку вони використовують з початку вторгнення. Ракети «Торнадо» теж вкрай важко перехопити. Ми ж не впадаємо у відчай від наявності у ворога такої зброї? Не кажучи вже про трьохтонні КАБи? До речі, всі ті ракети, якими нас атакують вже три роки, несуть більше вибухівки, ніж боєголовки «Орєшника». В свою чергу, всі ці ракети можуть нести ядерну зброю.
Так, боєголовки «Орєшника» мають швидкість 7-10 швидкостей звуку, це справжній гіперзвук, тому й на відео так ефектно виглядає. Але у черговий раз повторюю: боєголовка будь-якої великої балістичної ракети падає на гіперзвуку, це елементарна фізика, нема у цьому нічого надзвичайного чи непереборного.
І такі ракети можна збивати. Краще всього з цим можуть впоратися заатмосферні протиракетні комплекси на зразок американського ТААД або ізраїльського Хец. Але нам їх надавати навряд чи будуть. Бо історія з залякуванням «Орєшником» скоро піде на спад, а реальна загроза від нього не є критичною.