MigrantUA


Channel's geo and language: Ukraine, Ukrainian


Migrant UA – це спільнота українців за кордоном.

Related channels

Channel's geo and language
Ukraine, Ukrainian
Statistics
Posts filter


⚠️ В Україні призупинили оформлення закордонних паспортів

Державна міграційна служба повідомила про тимчасове припинення оформлення паспортних документів через технічні проблеми в роботі систем.

Обмеження діють з 28 до 30 вересня.

Йдеться про оформлення ID-карток та закордонних паспортів.

При цьому готові документи у «Паспортному сервісі» продовжують видавати.

Також через технічний збій частина документів і послуг може тимчасово бути недоступною в «Дії».

У соцмережах також поширюється версія, що технічні проблеми можуть бути пов’язані з наслідками російських обстрілів. Офіційно ДМС цього не підтверджувала і повідомила лише про несправність обладнання оператора зв’язку.

Раніше Поліграфкомбінат «Україна», який виготовляє паспортні документи, вже повідомляв про ускладнення роботи через російські атаки на Київ та пошкодження міської інфраструктури.

Джерело: Державна міграційна служба України


«Я не уявляю, як Польща функціонувала б без українців» — Йоланта Кваснєвська

Колишня перша леді Польщі Йоланта Кваснєвська закликала поляків не переносити поведінку окремих людей на всю українську громаду.

Вона визнала: серед українців, як і серед поляків, трапляються конфлікти, агресивна поведінка та різні інциденти. Але проблема починається тоді, коли окремі випадки подають так, ніби вони характеризують усіх українців.

«Так само є й такі поляки, такі наші співгромадяни», — наголосила Кваснєвська.


Окремо вона звернула увагу на те, яку роль українці сьогодні відіграють у польській економіці.

«Наша економіка значною мірою створюється громадянами України. Наша економіка, наші послуги без цих людей взагалі не існували б. Я не уявляю, як функціонувала б Польща без жінок і чоловіків з України», — сказала колишня перша леді.


Кваснєвська також закликала до «більшої дистанції та більшої поваги», наголосивши, що кожна людина має свою гідність.

На тлі дедалі гостріших дискусій навколо українців у Польщі її слова звучать особливо показово: окремий злочин, конфлікт чи скандал — це відповідальність конкретної людини, а не характеристика мільйонів українців.

📌 Йоланта Кваснєвська була першою леді Польщі у 1995–2005 роках.

Джерело: Onet, 24 вересня 2026 року.


У Польщі 31-річний українець з ножем напав на людей у монастирі: загинув священник

Сьогодні вранці в Ярославі, що в Підкарпатському воєводстві Польщі, 31-річний громадянин України влаштував напад з ножем на території монастиря сестер-бенедиктинок.

Напад стався близько 9:30 — незадовго до меси, яка мала розпочатися о 10:00.

За даними польських ЗМІ, чоловік нападав на людей у костелі та церковній їдальні.

Одного зі священників він атакував у сповідальні. Той отримав тяжке поранення грудної клітки і згодом помер.

Іншого священника нападник ударив ножем, а коли той упав на підлогу — продовжив завдавати удари.

Ще одного священнослужителя було атаковано в церковній їдальні.

Загалом поранено п’ятьох людей — одну жінку та чотирьох чоловіків. Частина потерпілих перебуває у важкому стані.

Під час нападу в костелі перебували переважно літні люди. Дехто намагався сховатися у сповідальні.

Поруч у цей момент також перебували дві групи школярів. За словами очевидців, вони, на щастя, не встигли зайти всередину до того, як нападника знешкодили.

31-річного громадянина України затримала поліція. При ньому був ніж — за попередньою інформацією, кухонний.

За інформацією польських ЗМІ, жертви нападу, ймовірно, були випадковими людьми.

Мотив нападу зараз встановлюють слідчі.

Посольство України в Польщі рішуче засудило напад.

Як зазначає Віталій Махинько, експерт з права та безпеки Східної й Центральної Європи, ця історія майже напевно матиме великий резонанс у Польщі.

«Нападник — громадянин України. Жертви — польські священнослужителі. Сам напад стався на території монастиря, просто перед месою. І саме ці обставини можуть зробити цю трагедію значно більшою, ніж просто чергова кримінальна справа», — зазначає Віталій Махинько.


Глава МВС Німеччини хоче позбавляти сирійців статусу захисту — першими можуть стати безробітні.

Насамперед йдеться про молодих чоловіків, які приїхали до Німеччини самі, не працюють і отримують соціальні виплати. Про це RND заявив представник фракції ХДС/ХСС з питань внутрішньої політики Александер Тром.

Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт планує вже цієї осені розпочати масштабний перегляд статусу сирійських біженців.

Федеральне відомство у справах міграції та біженців (BAMF) має перевірити, чи зберігаються підстави для наданого їм захисту.

Сирійці, які працюють, наприклад лікарі та медсестри, зможуть перейти на посвідку на проживання на підставі працевлаштування та зберегти право на проживання в Німеччині.

Паралельно уряд хоче зробити більш привабливим добровільне повернення до Сирії. Зараз дорослій людині, яка повертається на батьківщину за підтримки держави, виплачують 1000 євро. У проєкті бюджету на 2027 рік на такі програми передбачено більше коштів.

Загалом у Німеччині проживає близько 916 тисяч сирійців, приблизно 557 тисяч із них мають визнаний статус захисту. Ті, хто вже отримав німецьке громадянство, під цю процедуру не підпадають.


🇭🇺 Угорщина вирішила діяти всупереч новому підходу ЄС: українським чоловікам призовного віку продовжать надавати захист

Уряд Угорщини ухвалив рішення і надалі надавати захист чоловікам призовного віку, які виїжджають з України до Угорщини.

Про це сьогодні заявив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр.

За його словами, кілька тижнів тому Європейський Союз ухвалив нові правила щодо тимчасового захисту українців. Вони передбачають, що для нових заявників захист має надаватися лише тим, хто виконує свої військові обов’язки в Україні та, коли це необхідно, може це підтвердити.

Угорщина голосувала проти цього рішення.

Тепер Будапешт вирішив піти власним шляхом.

«Угорщина діятиме інакше», — заявив Мадяр, повідомивши, що країна залишає за собою право надавати захист чоловікам призовного віку, які прибувають з України.

Прем’єр окремо зазначив, що йдеться насамперед про закарпатських угорців, кількість яких серед тих, хто залишає Україну, за його словами, зростає.

Мадяр також різко розкритикував рішення ЄС. Він заявив, що вважає негідним фактично залишати батьків і чоловіків у країні, де триває війна, тоді як раніше правила дозволяли їм отримувати захист у Європі.

Свою позицію він, за його словами, вже повідомив президенту Європейської Ради та іншим європейським лідерам.

❗️Важливий момент: нові обмеження ЄС не позбавляють захисту українців, які вже отримали тимчасовий захист і безперервно його зберігають. Питання насамперед стосується нових заявників.

Таким чином, навколо українських чоловіків призовного віку в ЄС фактично формується нова ситуація: загальноєвропейські правила стають жорсткішими, а Угорщина відкрито заявляє, що готова застосовувати інший підхід.


Данія хоче обмежити прийом українців із 14 областей, які влада вважає відносно безпечними.

Уряд країни готує зміни до спеціального закону, за яким українці отримують право на тимчасове проживання в Данії.

Йдеться про українців, які прибуватимуть із 14 областей Західної та Центральної України:

Черкаської, Чернівецької, Івано-Франківської, Хмельницької, Кіровоградської, Київської, Львівської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Вінницької, Волинської, Закарпатської та Житомирської.

Важливий нюанс: Київська область входить до списку, але місто Київ — ні.

Якщо зміни ухвалять, новоприбулі з цих регіонів більше не отримуватимуть дозвіл на проживання за спрощеним українським режимом автоматично.

Причому обмеження не прив’язане до статі чи мобілізаційного віку. Тобто воно може стосуватися не лише чоловіків, а й жінок, дітей та пенсіонерів.

Водночас українців, які вже перебувають у Данії та мають дозвіл на проживання за спеціальним законом, нові правила, за заявою влади, зачіпати не повинні.

Це не єдина зміна, яку пропонує уряд.

Українців, які отримують соціальну допомогу, хочуть зобов’язати брати участь у трудовій діяльності та програмах зайнятості.

Також планується скасувати спеціальні правила, які зараз дозволяють українським дітям навчатися українською або англійською мовами та використовувати дистанційні українські освітні програми.

У данській владі пояснюють такі кроки високим навантаженням на муніципалітети, соціальну систему та місцеву інфраструктуру.

Водночас важливо: це поки що пропозиція уряду, а не вже чинний закон.

Фактично Данія першою серед західноєвропейських країн настільки прямо ставить питання: якщо певний регіон України визнається відносно безпечним, чи повинні його мешканці й надалі автоматично користуватися спеціальним режимом захисту за кордоном.


Швейцарія слідом за ЄС посилює правила надання захисту для новоприбулих українців, які мають військові обов’язки в Україні.

Федеральна рада Швейцарії вирішила продовжити дію статусу S для українців до 4 березня 2028 року. Але одночасно з продовженням захисту вводяться нові обмеження.

З 20 серпня 2026 року українці, які підлягають військовому обов’язку в Україні, зможуть отримати статус S лише за умови, що вони виконують свої військові обов’язки або можуть підтвердити законні підстави для їх невиконання.

Йдеться, зокрема, про військовозобов’язаних чоловіків, резервістів та інших осіб, на яких поширюються відповідні обов’язки в Україні.

Важливий момент: нові правила стосуватимуться лише тих, хто подасть заяву на статус S починаючи з 20 серпня.

Українців, які вже мають статус S у Швейцарії, ці зміни не стосуються. Так само за старими правилами мають розглядатися заяви, подані до набрання новими обмеженнями чинності.

Фактично Швейцарія повторює підхід, який раніше був погоджений на рівні ЄС: тимчасовий захист для українців продовжується, але для новоприбулих військовозобов’язаних з’являється додаткова умова.

Тобто мова поки не йде про масове позбавлення захисту чоловіків, які вже перебувають у Європі. Зміни насамперед стосуються нових заявників.


🇩🇪 Вже офіційно: українські водійські права в Німеччині можна буде обмінювати без іспитів

17 серпня зміни офіційно опубліковані у Федеральному віснику Німеччини — Bundesgesetzblatt. Україну внесено до Anlage 11 Fahrerlaubnis-Verordnung (FeV).

Це означає, що українські водійські посвідчення категорій A1, A, B, BE, C1, C1E, C, CE, D1, D1E, D та DE можна буде обмінювати на німецькі без складання теоретичного та практичного іспитів.

У новій редакції Anlage 11 навпроти України офіційно зазначено:

теоретичний іспит — nein
практичний іспит — nein


Нові правила набирають чинності вже 18 серпня 2026 року.

Тобто це вже не проєкт, не рішення, яке ще очікує публікації, і не політична обіцянка. Необхідні зміни офіційно оприлюднені та набирають чинності.

Водночас є кілька важливих нюансів.

Для вантажних і автобусних категорій C1, C1E, C, CE, D1, D1E, D та DE зберігаються німецькі вимоги щодо підтвердження стану здоров’я та зору.

Українська категорія A1 при обміні відповідає німецькій категорії AM.

Але для абсолютної більшості українців із категорією B головна новина дуже проста:

українські права можна буде обміняти на німецькі без теорії та без практики.

Цього рішення чекали дуже багато українців у Німеччині.


Німеччина допускає депортацію українських чоловіків. МВС ФРН пояснило, кого можуть торкнутися нові правила.

Німеччина підтвердила: новоприбулі українські чоловіки мобілізаційного віку, які не зможуть підтвердити звільнення від військової служби, більше не отримуватимуть тимчасовий захист за §24. А у випадку відсутності інших законних підстав для перебування можлива і депортація в Україну.

Про це Міністерство внутрішніх справ Німеччини повідомило у відповідь на запит DW.

Нові правила стосуються українських чоловіків віком від 23 до 60 років, які прибули до Німеччини починаючи з 31 липня 2026 року. Для отримання тимчасового захисту вони мають довести, що законно залишили Україну або звільнені від військової служби.

Водночас для тих чоловіків, які вже перебували в Німеччині до 31 липня і мають §24, нічого не змінюється. Їхній тимчасовий захист, як і для інших українців, продовжується до березня 2028 року.

Що буде з новоприбулими чоловіками, які не відповідають новим вимогам?

Вони можуть спробувати отримати інший вид на проживання або подати заяву на притулок. Але МВС Німеччини окремо наголосило: сам по собі військовий обов’язок в Україні не є підставою для надання притулку. Кожну заяву BAMF розглядатиме індивідуально.

І найважливіше: у МВС Німеччини не виключили і примусового повернення.

На запитання DW про можливу депортацію українських чоловіків у міністерстві відповіли, що громадяни України, які перебувають у Німеччині нелегально, можуть бути депортовані, якщо для цього існують передбачені німецьким законодавством правові підстави.

Тобто поки що не йдеться про масові депортації українських чоловіків з Німеччини. Але для новоприбулих правила принципово змінилися: автоматичний шлях до §24 для частини чоловіків фактично закритий, а за відсутності іншої законної підстави для перебування питання повернення в Україну вже не виключається.


ЄС офіційно продовжує тимчасовий захист для українців до березня 2028 року. Але для новоприбулих запроваджують важливе обмеження.

Країни Європейського Союзу погодили продовження дії тимчасового захисту ще на один рік — до 4 березня 2028 року.

Це означає, що мільйони українців, які вже перебувають у країнах ЄС, зможуть і надалі легально проживати, працювати, навчатися та користуватися передбаченою допомогою.

Водночас Євросоюз змінює правила для тих, хто прибуватиме з України надалі.

Тимчасовий захист, як правило, не надаватимуть новоприбулим громадянам, яким українська влада не дозволяє залишати країну через їхні військові обов’язки.

Фактично йдеться насамперед про військовозобов’язаних чоловіків, які не зможуть підтвердити законність свого виїзду з України.

Для отримання захисту можуть вимагати документ, який підтверджує, що людина:

— законно перетнула український кордон;
— має звільнення або відстрочку від військових обов’язків;
— або вже виконала відповідні військові зобов’язання.

Підтвердженням може бути інформація про законний перетин кордону, а також паперовий чи електронний документ про звільнення від військових обов’язків або їх виконання.

Важливо: нове обмеження не поширюватиметься на українців, які вже отримали тимчасовий захист у ЄС. Їхній статус через ці зміни не скасовується.

Таким чином, Європейський Союз продовжує захист для українців ще на рік, але одночасно починає пов’язувати прийом новоприбулих військовозобов’язаних із тим, чи мали вони законне право залишити Україну.


У Польщі поляк жорстоко побив поляка — бо вирішив, що перед ним українець.

Чоловік просто стояв на вулиці в Лодзі та розмовляв телефоном. До нього підійшов незнайомець і почав кричати, що таким, як він, «не місце в Польщі».

За даними поліції, нападник прийняв чоловіка за українця та двічі вдарив його по голові.

Потерпілий отримав переломи носа та щелепи. Його доставили до лікарні, а наступного дня він подав заяву до поліцейської дільниці Лодзь-Відзев.

Тепер на чоловіка чекають дві серйозні операції, зокрема реконструкція обличчя.

«Ми розшукуємо нападника. Лише після його затримання та допиту зможемо остаточно встановити мотив і визначити, які звинувачення йому висунути», — повідомив представник поліції Лодзі Максиміліан Ясяк.


Поліція вже отримала записи з камер відеоспостереження, встановлених поблизу місця нападу, та просить усіх свідків інциденту звернутися до правоохоронців.


Video is unavailable for watching
Show in Telegram
Українські військові сьогодні пройшли Єлисейськими полями на параді до Дня взяття Бастилії.


«Українці, потрібні на війні, більше не в’їдуть до ЄС». Європа готує нові правила

Саме з таким заголовком сьогодні вийшла одна з найбільших польських газет — Rzeczpospolita.

Йдеться про зміни, які можуть серйозно вплинути на порядок надання тимчасового захисту українцям у Європейському Союзі.

За інформацією видання, громадяни України, які захочуть приїхати до Польщі або іншої країни ЄС і отримати тимчасовий захист, повинні будуть підтвердити, що мали право залишити Україну з урахуванням своїх військових обов’язків.

Простими словами, самого українського паспорта та факту війни може бути вже недостатньо.

Європейські органи можуть почати перевіряти, чи законно людина виїхала з України та чи не підлягає вона мобілізаційним обмеженням.

Підтвердженням може бути документ про відстрочку, звільнення від військової служби, непридатність або інша законна підстава для виїзду. Яким саме буде цей документ і як його перевірятимуть, поки остаточно не визначено.

Заступник міністра внутрішніх справ Польщі Мацей Дущик підтвердив, що Польща підтримує такі зміни.

Водночас він наголосив: нові обмеження не повинні стосуватися українців, які вже мають тимчасовий захист у країнах ЄС.

Йдеться передусім про тих, хто лише плануватиме виїхати з України та вперше звернутися по цей статус.

Тобто мільйони українців, які вже живуть у Німеччині, Польщі, Чехії та інших країнах ЄС, не повинні автоматично втратити захист.

Але для новоприбулих ситуація може змінитися принципово.

До цього часу логіка була простою: людина виїхала з України через війну, приїхала до ЄС та отримала тимчасовий захист.

Тепер може з’явитися додаткова перевірка:

чи мала ця людина законне право залишити Україну?

І це вже значно більше, ніж звичайна бюрократична зміна.

Уперше військові обов’язки громадянина перед Україною можуть стати одним із критеріїв отримання правового статусу в Європейському Союзі.

Окремо Rzeczpospolita наголошує, що нові вимоги можуть стосуватися не лише чоловіків, а й жінок.

Але це не означає, що кожній українській жінці доведеться отримувати довідку про звільнення від мобілізації. Вимога має стосуватися тих, на кого відповідні військові обов’язки реально поширюються за українським законодавством.

Тут є ще одне важливе уточнення.

Заголовок польського видання говорить, що військовозобов’язані українці «більше не в’їдуть до Європейського Союзу».

Але формально йдеться не про абсолютну заборону будь-якого перетину кордону ЄС, а насамперед про можливість отримати тимчасовий захист.

Тобто нові правила не обов’язково заборонятимуть людині в’їхати до Європи як туристу, за робочою візою, на навчання або на іншій законній підставі.

Але вони можуть закрити доступ до спеціального статусу, який дає право на проживання, роботу, медичну допомогу, освіту для дітей та в багатьох країнах — соціальну підтримку.

Тому на практиці наслідки можуть бути дуже серйозними.

Ще один принциповий момент: за інформацією Rzeczpospolita, з проханням обмежити надання тимчасового захисту окремим категоріям громадян до ЄС звернулася сама Україна.

Раніше Київ уже намагався домогтися повернення людей, які незаконно залишили країну. Але європейські держави не погодилися на масові депортації.

Тепер може бути використана інша модель:

не повертати примусово тих, хто вже перебуває в Європі, а обмежити можливість отримання тимчасового захисту для тих, хто лише виїжджатиме.

І це, мабуть, головний політичний сигнал цієї новини.

З 2022 року Європа дивилася на українців насамперед як на людей, які рятуються від війни.

Тепер до гуманітарного питання додається інше:

чи не використовується європейський захист як спосіб обійти військові обов’язки перед власною державою?

Поки що це ще не остаточне правило. Мають бути визначені конкретні документи, порядок перевірки та винятки.

Але загальний напрямок уже зрозумілий.

Європа починає запитувати не лише:

звідки приїхала людина?

А й:

на яких підставах вона залишила Україну?

Джерело: Rzeczpospolita.


🚗 Українські водійські права в Німеччині можна буде обмінювати без іспитів

Федеральна рада Німеччини (Bundesrat) погодила включення України до Anlage 11 Fahrerlaubnis-Verordnung. Це означає, що власники українських водійських посвідчень зможуть обміняти їх на німецькі без складання теоретичного та практичного іспитів.

Йдеться про категорії:

A1, A, B, BE, C1, C1E, C, CE, D1, D1E, D та DE.

Для більшості українців це суттєво спростить процедуру: не потрібно буде проходити навчання в автошколі та складати два іспити, які часто коштують кілька тисяч євро.

Водночас нові правила ще не почали діяти.

Попереду залишається офіційна публікація змін у Bundesgesetzblatt. Лише після цього можна буде подавати документи до місцевої Fahrerlaubnisbehörde за спрощеною процедурою.

Для вантажних та автобусних категорій залишаться вимоги щодо медичної придатності та перевірки зору. Але теоретичний і практичний іспити при обміні складати не потрібно буде.

Є також окремий виняток: якщо категорія C або D була видана в Україні без категорії B, для отримання німецької категорії B доведеться скласти іспити.

За оцінками німецького уряду, новою можливістю можуть скористатися близько 350 тисяч українців.

Отже, рішення вже погоджене, але бігти до Fahrerlaubnisbehörde поки що рано. Потрібно дочекатися офіційної публікації та набрання змінами чинності.

Стежитимемо за датою початку дії нових правил і окремо повідомимо про перелік документів та порядок обміну.


У Німеччині створили робочу групу для координації повернення українців на батьківщину, — посол України у ФРН Макеєв.

Відбувається координація між українськими та німецькими відомствами щодо сприяння поверненню громадян. Для цього створено міжвідомчу робочу групу, яка обмінюється необхідною інформацією.

Україна та Німеччина зацікавлені в тому, щоб кваліфіковані українці в майбутньому брали участь у відновленні країни.


Відповідаючи на запитання про можливе повернення чоловіків мобілізаційного віку, Макеєв заявив, що відповідні правові та адміністративні механізми зараз опрацьовуються.


Угорщина продовжить надавати захист українським чоловікам попри позицію ЄС та України

Угорщина не підтримує обмеження тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку

Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що його уряд не підтримує пропозицію Європейського Союзу, за якою українським чоловікам призовного віку можуть обмежити доступ до тимчасового захисту.

Йдеться про ініціативу Єврокомісії, згідно з якою у майбутньому тимчасовий захист можуть не надавати тим, хто виїхав з України без дозволу української влади через свої військові обов’язки.

Питання під час дебатів у парламенті підняв голова партії Mi Hazánk Ласло Тороцкаї. Він звернув увагу, що таке рішення може зачепити й угорську громаду Закарпаття.

Мадяр відповів, що позиція Будапешта вже була озвучена: Угорщина не підтримує пропозицію Європейської комісії.

За його словами, навіть якщо ЄС ухвалить посилення правил, це не завадить Угорщині надавати притулок тим, хто приїжджає до країни, щоб уникнути призову.

Водночас важливо розуміти: наразі йдеться саме про майбутні правила для новоприбулих українців. Тимчасовий захист для українців у ЄС пропонують продовжити до 4 березня 2028 року, але навколо військовозобов’язаних чоловіків триває окрема політична дискусія.


Європейська Комісія пропонує продовжити дію Директиви про тимчасовий захист для біженців з України ще на один рік — до 4 березня 2028 року.

«Сьогодні Європейська Комісія пропонує продовжити ще на один рік тимчасовий захист для людей, які тікають від війни Росії проти України, враховуючи при цьому загальну здатність України оборонятися», — йдеться на сайті ЄК у п’ятницю, 26 червня.


Водночас пропонується зробити виняток для новоприбулих людей, яким було заборонено виїжджати з України з огляду на їхні військові зобов’язання. Таким особам тимчасовий захист у ЄС не надаватимуть.

«Саме про це нас просила Україна», — наголосив на брифінгу єврокомісар з питань міграції Маґнус Бруннер, повідомляє dpa.


У Єврокомісії також наголосили на важливості того, щоб країни ЄС активізували підготовку до скоординованого переходу від тимчасового захисту.

Це має включати як можливість переходу до статусу довгострокового легального резидента, так і можливості для сталого повернення та реінтеграції в Україні, коли ситуація дозволить.

Фактично ЄС дає українцям ще один рік правової визначеності, але одночасно вже готує перехід від режиму тимчасового захисту до інших довгострокових рішень.


*Українці за кордоном — це частина майбутнього України*

Президент Світового Конґресу Українців Павло Ґрод сказав дуже важливу річ: майбутнє Української держави залежить від мільйонів українців, які виїхали за кордон.

І головне — цих людей не можна називати тими, хто “покинув” чи “зрадив” країну.

Це правильна позиція.

Бо українці за кордоном — це не проблема України. Це її величезний людський ресурс.

Це люди, які працюють, утримують родини, допомагають Україні, підтримують близьких, донатять, волонтерять, інтегруються в європейські суспільства, отримують новий досвід і бачать, як працюють інші держави.

Але саме тут починається головне питання.

Україна в майбутньому буде конкурувати за своїх громадян не лише із зарплатами в Європі. Вона буде конкурувати зі способом життя.

З безпекою.
З житлом.
З якістю освіти для дітей.
З медициною.
З доступом до роботи.
З державними сервісами.
З повагою до людини.
З передбачуваністю завтрашнього дня.

Тому повернення українців — це не питання моралізаторства.

Це питання якості держави.

Людей неможливо повернути назад лише гаслами.
Неможливо повернути соромом.
Неможливо повернути звинуваченнями.
Неможливо повернути словами про “обов’язок”, якщо людина не бачить безпеки і майбутнього для своїх дітей.

Люди повертаються туди, де є довіра.

Держава, яка хоче повернути своїх громадян, має не принижувати їх, а боротися за них. Не погрозами, а умовами. Не звинуваченнями, а нормальною політикою. Не тиском, а повагою.

Українці за кордоном — це не ті, кого Україна втратила.

Це ті, за кого Україна ще має поборотися.

Бо майбутнє України залежить не лише від територій, ресурсів чи міжнародної допомоги.

Воно залежить від людей.

І якщо Україна хоче, щоб ці люди повернулися, вона має стати державою, до якої хочеться повертатися.


Тимчасовий захист продовжать до 2028 року

Українців у ЄС після 2027 року, не будуть змушувати повертатися додомуАле це не означає, що все залишиться як є.

У Брюсселі фактично визнали те, про що багато українців у Європі й так давно думали: швидкого повернення мільйонів людей не буде.

Війна триває. Україна поки не готова прийняти назад одразу мільйони людей. А тому тимчасовий захист для українців, найімовірніше, доведеться продовжити ще на один рік — до березня 2028 року.

Про це в інтерв’ю DW заявила спецпосланниця ЄС з питань українців Ілва Йоганссон.

На перший погляд — просто добра новина.

Але за нею стоїть значно важливіший сигнал: Європа вже готує правила для тих українців, які залишаться тут надовго.

Тобто питання вже не лише в тому, чи продовжать тимчасовий захист. Його, схоже, продовжать. Питання в іншому: що буде після нього?

Йоганссон прямо сказала, що не варто роками залишатися саме на тимчасовому захисті. Якщо людина має можливість перейти на інший правовий статус, це потрібно робити.

І це дуже важливий момент.

Бо тимчасовий захист був створений як надзвичайний механізм на час війни. Але минають роки, діти ходять до школи, люди працюють, орендують житло, вчать мову, відкривають бізнес, будують нове життя.

Для багатьох українців Європа вже давно перестала бути просто місцем, де вони “перечікують”.

І саме це тепер починає визнавати Брюссель.

Окрема важлива тема — дистанційна робота в Україні.

Йоганссон навела приклад українців, які живуть у країнах ЄС, але працюють онлайн в Україні. Вони не обов’язково мають місцевого роботодавця, але мають дохід, забезпечують себе і водночас продовжують працювати на українську економіку.

Для багатьох це дуже знайома ситуація.

Людина може жити в Німеччині, Польщі чи Чехії, але вести українських клієнтів, працювати на українську компанію або мати дохід з України. І нинішні правила в різних країнах не завжди нормально бачать таку реальність.

Бо часто логіка проста: хочеш інший статус — покажи місцеву роботу, місцеву зарплату, місцеві внески.

Але життя українців після війни виявилось складнішим за старі бюрократичні схеми.

І тепер на рівні ЄС уже звучить думка, що країни мають врахувати й такий формат роботи як одну з підстав для легального проживання.

Це може стати дуже важливим для тих, хто не сидить на соціальній допомозі, має дохід, але працює дистанційно саме в Україні.

Ще один момент, який багатьох хвилює, — можливі обмеження.

Йоганссон підтвердила, що країни ЄС справді обговорюють різні варіанти, зокрема щодо чоловіків мобілізаційного віку. Але поки що з цього немає спільного рішення. І якщо обмеження все ж з’являться, вона очікує, що вони будуть незначними.

Головна лінія така: Європа поступово переходить від режиму надзвичайного захисту до питання нормального довгострокового проживання.

А це означає, що для українців починається новий етап.

Тепер дедалі більше значення матиме те, що людина реально має за плечима.

- Робота або стабільний дохід
- Навчання
- Діти в школі
- Мова
- Оренда житла
- Страхування
- Нормальна документальна історія
- Відсутність проблем із законом
- Зрозумілий шлях інтеграції.

Саме це може стати головним аргументом, коли країни почнуть переводити українців з тимчасового захисту на інші правові підстави.

Тому головний висновок із цієї новини такий:

Європа фактично говорить українцям: ми розуміємо, що багато хто залишиться тут надовго, тому потрібно оформлювати це життя на більш стабільних правилах.

Джерело: DW


У Польщі суд визнав винним колишнього заступника міністра державної скарбниці Кшиштофа Толвінського у розпалюванні ненависті до українців.

Йдеться про його публікації 2022 року, в яких він ображав українців і закликав до їхнього вигнання з Польщі.

Важливий момент: прокуратура раніше двічі закривала цю справу. Але постраждала сторона за підтримки правозахисників не зупинилась — і справа все ж дійшла до суду.

Суд відхилив аргументи захисту про “історичний контекст” і визнав ці висловлювання мовою ненависті на національному ґрунті.

Сам Толвінський провини не визнає і називає вирок “політичним”. Рішення ще не остаточне і може бути оскаржене.

Але цей випадок важливий для всіх українців у Польщі.

Бо він показує: ненависть до українців — це не “просто думка” і не “історична дискусія”.

Це може мати юридичні наслідки.

20 last posts shown.