Forward from: ШПД | Швидка психологічна допомога
Подружжя Ковальчуків знало, що таке війна, ще до повномасштабного вторгнення. Колись Ірина чекала свого майбутнього чоловіка Віктора з Афганістану. Після повернення йому знадобився цілий місяць, аби просто почати розмовляти. З часом у родини все налагодилося, вони створили сімʼю і взяли під опіку двох дітей. Здавалося, війна назавжди залишилася в минулому.
Того дня вони поспіхом зібрали найнеобхідніше і поїхали в невідомість. Та навіть у безпеці, тривога не залишала. Діти постійно запитували, коли вже додому. Та жінка не мала що відповісти, адже їй також було невимовно боляче.
На щастя, сімʼя опинилася в нашому центрі «Надії та відновлення», де вони змогли отримати психологічну допомогу. На першій консультації Ірина не стримувала емоцій. Разом з психологинею Валентиною Олефір вони обговорили відчуття, які виникли через втрату дому й вимушений переїзд. Увагу зосередили на тому, що адаптація потребує часу і що важливо дозволити собі прожити цей період.
Сьогодні родина починає новий етап свого життя. Вони ще сумують за домом, але вже впевнено говорять про майбутнє: «Ми разом, і це головне. Дім ми відбудуємо, а любов і підтримка в родині — це те, що ніхто не відбере».
Ця історія — про силу підтримки. Про те, як важливо вчасно звернутися за допомогою. І про те, що адаптація — це довгий шлях, але він під силу кожному.
***
Консультації проводяться у рамках програми “Комплексна психологічна допомога дітям та сім’ям, які постраждали від війни”, що реалізується в рамках проєкту Usaid Ukraine “Розбудова сталої системи громадського здоров’я” за підтримки Pact, і спрямована на надання психологічної підтримки переселенцям — дорослим і дітям, які пережили травму.
Проте 24 лютого 2022 року вона нагадала про себе знову. Прийшла в їхній дім. Невелике селище, яке завжди було тихим і затишним, опинилося під постійними обстрілами. Коли снаряд прилетів на сусідню вулицю, Ковальчуки зрозуміли: потрібно рятувати дітей.
Того дня вони поспіхом зібрали найнеобхідніше і поїхали в невідомість. Та навіть у безпеці, тривога не залишала. Діти постійно запитували, коли вже додому. Та жінка не мала що відповісти, адже їй також було невимовно боляче.
На щастя, сімʼя опинилася в нашому центрі «Надії та відновлення», де вони змогли отримати психологічну допомогу. На першій консультації Ірина не стримувала емоцій. Разом з психологинею Валентиною Олефір вони обговорили відчуття, які виникли через втрату дому й вимушений переїзд. Увагу зосередили на тому, що адаптація потребує часу і що важливо дозволити собі прожити цей період.
Поступово Ірина й Віктор змогли дивитися в майбутнє. «Ми вже пройшли через багато що, впораємося й зараз», — почав говорити Віктор. Вони з дружиною більше часу стали приділяти дітям. А Ірина вперше відчула, що не повинна боротися сама. «Ми звикли самі тримати все на своїх плечах, але тепер я знаю, що ми не самі», — ділиться жінка.
Сьогодні родина починає новий етап свого життя. Вони ще сумують за домом, але вже впевнено говорять про майбутнє: «Ми разом, і це головне. Дім ми відбудуємо, а любов і підтримка в родині — це те, що ніхто не відбере».
Ця історія — про силу підтримки. Про те, як важливо вчасно звернутися за допомогою. І про те, що адаптація — це довгий шлях, але він під силу кожному.
***
Консультації проводяться у рамках програми “Комплексна психологічна допомога дітям та сім’ям, які постраждали від війни”, що реалізується в рамках проєкту Usaid Ukraine “Розбудова сталої системи громадського здоров’я” за підтримки Pact, і спрямована на надання психологічної підтримки переселенцям — дорослим і дітям, які пережили травму.