🍁
The Times: «Я радий бути тут» – українські в'язні борються за свою свободуНовобранці на секретній військовій базі у Дніпропетровській області стали одними з перших засуджених, випущених із в'язниць, щоб поповнити українську армію.
Деякі з тих, хто знаходився на базі, наприклад Валентин, вже забирали життя. Він зізнався, що відбув майже 5 років із 8-річного терміну за ненавмисне вбивство. «Я захищав свою сім'ю… Я радий, що тут. Не шкодую, що скористався цим шансом», - сказав він.
Інший новобранець, Сергій, розповів, що записався до армії, відбувши лише 10 місяців із 5-річного терміну за злочин, про який він не захотів розповідати. Хоча він не мав попереднього військового досвіду, він оптимістично оцінив свої шанси на виживання. «Я зробив свій вибір і відчуваю, що все буде гаразд. Краще бути тут, аніж стирчати у в'язниці. Тут я можу бути корисним», - сказав він.
Проте українські в'язні впевнені, що їх не будуть використовувати як гарматне м'ясо. «Україна — це не Росія… З нами поводяться так само, як і з іншими українськими солдатами», — каже Костянтин.
Його коментар підтримав заступник командира батальйону Олексій Дух. «Ніхто не планує використовувати цих людей як одноразовий матеріал… Коли ми билися з «Вагнером», вони просто посилали на нас хвилі зеків, як мурах. Ми так не робитимемо. Крім того, що це нелюдяно та суперечить усім міжнародним правилам війни, це ще й неефективно», - сказав він.
Здавалося, за бажання чоловіки могли легко втекти з бази. «Охороняти їх – не наша робота… Ми не тюремні наглядачі. Якщо вони втечуть, їм доведеться взяти на себе відповідальність за це», — сказав Дух. Але поки ніхто не покинув табір самовільно.