1000 днів тому Україна прокинулася від шоку: по наших містах вдарили перші російські ракети.

Ворог рушив на Київ, і паралельно спробував прорвати фронт на півдні та сході, щоб оточити українські війська в ООС. Відтоді бій з російським агресором не припиняється ні на хвилину.

Але за підсумками 1000 днів великої війни український схід — міцно стоїть. Росіян вигнано з Київщини, Чернігівщини, Сумщини, звільнено Харківщину, ворога відкинуто з правого берега Дніпра.

Поступово, але невідворотно, російсько-українська війна переходить на територію ворога: туди, звідки вона прийшла.

Щомиті плани російської недоімперії ламаються мужніми, героїчними чоловіками та жінками в українському однострої.

Ці пекельні 1000 днів були для нас найважчими. Ворог досі зберігає наступальний потенціал. Але ще ніколи в історії українське військо не було настільки сильним.

Українські воїни зараз виконують найважливішу роботу у світі. Своїм потом і кров’ю вони день за днем, рядок за рядком пишуть новітню історію України. України, яка є і завжди буде завдяки ним.

Попри втому, втрати і біль ми відстоїмо наше право на життя та свободу.

Тримаймо стрій! Слава українським воїнам! Слава Україні!