Вічна пам'ять
Ганна Антонівна Горінова
(28.07.1936 – 18.11.2024)
18 листопада на 89 році пішла з життя відома громадська діячка Жовтих Вод Ганна Антонівна Горінова.
Жовтоводці знали Ганну Антонівну як керівницю народного фольклорного ансамблю «Відродження», який вона створила та очолювала тривалий час. І це було вже на заслуженому відпочинку. А до цього Г. А. Горінова понад 27 років працювала на шахті «Нова» комбінату. Там пройшла її молодість та зрілі роки. Цей період свого життя вона завжди згадувала з теплотою, тоді, за її словами, жили дружно і весело.
Починала працювати Ганна Антонівна у підземних умовах. За роки роботи на шахті вона змінила кілька професій. Вибирала руду з канавки з водою, породу з-під люків після завантаження вагонів, підносила забійникам у шахті бури, штанги та вибухівку. Це була дуже важка праця. Потім працювала електромонтером, сигналістом, машиністом підйомної машини.
Спілкування з гірниками формувало її характер: з кимось треба було поводитися суворіше, одного підтримати порадою, іншого підбадьорити жартом. Молодь ставилася до неї, як до матері, йшла за порадою. Старші колеги відкривали їй душу, бо достеменно знали, що Ганна завжди підтримає: і словом, і ділом.
На заслуженому відпочинку Ганна Антонівна вела активне громадське життя. Організувала творчий колектив «Відродження», у складі якого були й колеги по шахті. Тексти пісень писала сама, музику підбирала разом з іншими учасницями гурту. Назва колективу промовисто говорила про його місію – відродження української культури та музичного фольклору. У репертуарі ансамблю було багато пісень, присвячених шахтарській праці. Свою поетичну творчість колектив передав до міського історичного музею для наступних поколінь жовтоводців.
Поезія Г. А. Горінової видавалася окремими збірками та друкувалася у місцевій пресі, зокрема у газеті «Трудова слава». Її вірші надихали і підбадьорювали, вони вирізнялися гострим гумором, народною щирістю та великою любов’ю до Батьківщини, яку авторка завжди називала ненькою:
«Ми всі – діти України, вона – наша мати,
Ми повинні свою неньку гідно захищати.
Хай міцніє, процвітає Вкраїнська держава,
Нехай буде їй повага і народна слава!»
Ганна Антонівна Горінова була відданою донькою свого народу, простою відкритою, щирою. Такою і залишиться в пам’яті всіх, хто її знав.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким.
Прощання з Г. А. Горіновою відбудеться 20 листопада о 13 годині у Храмі Різдва Іоанна Хрестителя (територія колишньої школи №9)
Ганна Антонівна Горінова
(28.07.1936 – 18.11.2024)
18 листопада на 89 році пішла з життя відома громадська діячка Жовтих Вод Ганна Антонівна Горінова.
Жовтоводці знали Ганну Антонівну як керівницю народного фольклорного ансамблю «Відродження», який вона створила та очолювала тривалий час. І це було вже на заслуженому відпочинку. А до цього Г. А. Горінова понад 27 років працювала на шахті «Нова» комбінату. Там пройшла її молодість та зрілі роки. Цей період свого життя вона завжди згадувала з теплотою, тоді, за її словами, жили дружно і весело.
Починала працювати Ганна Антонівна у підземних умовах. За роки роботи на шахті вона змінила кілька професій. Вибирала руду з канавки з водою, породу з-під люків після завантаження вагонів, підносила забійникам у шахті бури, штанги та вибухівку. Це була дуже важка праця. Потім працювала електромонтером, сигналістом, машиністом підйомної машини.
Спілкування з гірниками формувало її характер: з кимось треба було поводитися суворіше, одного підтримати порадою, іншого підбадьорити жартом. Молодь ставилася до неї, як до матері, йшла за порадою. Старші колеги відкривали їй душу, бо достеменно знали, що Ганна завжди підтримає: і словом, і ділом.
На заслуженому відпочинку Ганна Антонівна вела активне громадське життя. Організувала творчий колектив «Відродження», у складі якого були й колеги по шахті. Тексти пісень писала сама, музику підбирала разом з іншими учасницями гурту. Назва колективу промовисто говорила про його місію – відродження української культури та музичного фольклору. У репертуарі ансамблю було багато пісень, присвячених шахтарській праці. Свою поетичну творчість колектив передав до міського історичного музею для наступних поколінь жовтоводців.
Поезія Г. А. Горінової видавалася окремими збірками та друкувалася у місцевій пресі, зокрема у газеті «Трудова слава». Її вірші надихали і підбадьорювали, вони вирізнялися гострим гумором, народною щирістю та великою любов’ю до Батьківщини, яку авторка завжди називала ненькою:
«Ми всі – діти України, вона – наша мати,
Ми повинні свою неньку гідно захищати.
Хай міцніє, процвітає Вкраїнська держава,
Нехай буде їй повага і народна слава!»
Ганна Антонівна Горінова була відданою донькою свого народу, простою відкритою, щирою. Такою і залишиться в пам’яті всіх, хто її знав.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким.
Прощання з Г. А. Горіновою відбудеться 20 листопада о 13 годині у Храмі Різдва Іоанна Хрестителя (територія колишньої школи №9)