Що стосується нашого реагування тут, в Україні, на ці російські удари, на різні інформації про загрози. Сьогодні вже 1003-й день цієї війни. Всі протоколи безпеки зараз такі ж, як і раніше. Якщо лунає сигнал повітряної тривоги, треба реагувати, берегти себе та йти в укриття. Якою б не була російська ракетна загроза, її не можна ігнорувати.

Але коли немає повітряної тривоги, держава, виробництва, посольства – усі мають працювати однаково. І сприймати інформацію, зокрема, від розвідок саме як інформацію, а не дозвіл на вихідний. Це стосується всіх – від Верховної Ради України та інших структур і гілок влади до органів управління в областях і громадах. Сирена звучить – йдемо в укриття. Коли немає сирени – працюємо та служимо. У війні інакше не буває.

Маємо бути свідомі того, що «товарищ» Путін буде й надалі залякувати нас. Він на цьому всю свою владу побудував. Важливо вміти правильно реагувати й робити все, щоб ця війна поверталась додому, у Росію, і щоб там відчували, що таке війна.