12 зірок


Channel's geo and language: Ukraine, Ukrainian


Журнал «Європа»
Зрозуміти Європу та свій інтерес щодо неї.
Ставимо питання. Шукаємо відповіді.

Related channels  |  Similar channels

Channel's geo and language
Ukraine, Ukrainian
Statistics
Posts filter


🇮🇹 Італійські гіганти: 274 фірми з оборотом понад 1 мільярд євро

Сьогодні у фокусі – брифінг про стан справ італійського бізнесу.

В Італії спостерігається значне зростання кількості компаній, що генерують понад 1 млрд євро доходів, особливо у сфері виробництва та енергетики. До таких компаній належать Eni, Enel, Stellantis Europe, Poste Italiane та Ferrari. У банківському секторі домінують Intesa Sanpaolo, UniCredit та Cassa Depositi e Prestiti.

Бізнес-середовище
Зараз в Італії налічується 274 компанії з річним доходом понад 1 мільярд євро, що свідчить про стійкість країни та її зростаючу роль на світовій арені.

У нещодавньому звіті Area Studi Mediobanca досліджуються фінансові показники 2 881 італійської компанії, при цьому особлива увага приділяється даним за 2023 рік.

З них 2 353 – це промислові та сервісні компанії, а також 30 лізингових, 35 факторингових та споживчих кредитних компаній, 365 банківських установ та 98 страхових компаній.

Примітно, що виробничий сектор виділяється 13 середніми компаніями, визнаними чемпіонами «Четвертого капіталізму», які демонструють вражаючі темпи зростання та прибутковість.

Домінування енергетичного сектору
Енергетичний сектор Італії залишається лідером: Eni очолює таблицю доходів з 93,7 млрд. євро, трохи випереджаючи Enel з 92,9 млрд. євро, а GSE йде слідом з 55,1 млрд. євро.

Ця тенденція зберігається і в 2024 році, оскільки дохід Eni за перше півріччя сягнув 44,7 млрд євро, випередивши показник Enel (38,7 млрд євро) (9 з 20 найбільших італійських компаній, які отримують найбільші доходи, працюють в енергетичному секторі, що підкреслює його критично важливу роль).

Серед інших відомих компаній – Stellantis Europe з 27,8 млрд євро, Telecom (16,1 млрд євро), Prysmian (15,4 млрд євро) і Leonardo (15,3 млрд євро).

Зростаючий клуб мільярдерів
З 1 571 проаналізованої компанії 274 повідомили про доходи, що перевищують 1 мільярд євро, що в сукупності становить 1,075 трильйона євро.

Примітно, що 34,2% цієї суми припадає на компанії, що перебувають під державним контролем.

Порівняно з 2003 роком, коли цього показника досягли лише 160 компаній, італійська економіка трансформувалася: середній оборот цих компаній зараз становить 3,9 мільярда євро, а рівень зайнятості зріс.

Найкращі працівники та роботодавці
За прибутковістю знову лідирує Eni з 4,8 млрд євро у 2023 році, за нею йдуть Enel (3,4 млрд євро), Stellantis Europe (2,2 млрд євро), Poste Italiane (1,9 млрд євро) та Ferrari (1,3 млрд євро).

Poste Italiane також є найбільшим роботодавцем зі 119 310 працівниками, на другому місці – Ferrovie dello Stato з 92 446 працівниками.

Intesa Sanpaolo зберігає свої позиції в банківському секторі, за нею йдуть UniCredit та Cassa Depositi e Prestiti, а матеріальні активи двох найбільших банків разом становлять 83% ВВП Італії.

Generali продовжує домінувати на страховому ринку.

Галузеві чемпіони
У звіті висвітлено лідерів у різних галузях: Parmalat у харчовій промисловості, Coca-Cola HBC Italia у виробництві напоїв, Sofide у виробництві паперу та Menarini у фармацевтиці, а також Chiesi Farmaceutici та Comifar, які також демонструють хороші результати.

Ikea Italia Retail лідирує у виробництві дерев'яних меблів, а Nuovo Pignone Holding – в електромеханіці.

У моді задають темп Prada, Gucci та Luxottica, тоді як Stevanato Group є лідером у виробництві скла.

Четвертий капіталізм
Звіт визначає 13 середніх сімейних компаній як найбільш динамічні підприємства Італії в категорії «Четвертий капіталізм».

Ці компанії досягли зростання доходів щонайменше на 20% у період з 2022 по 2023 рік зі стабільним коефіцієнтом прибутковості 4% або більше.
Працюючи в таких галузях, як фармацевтика, механіка, харчова промисловість та виробництво одягу, такі фірми, як Dompè Holdings та Pharmanutra, втілюють інноваційний дух італійського підприємництва.


🇪🇺 Підписатися на 12 зірок


🇪🇺 Євросоюз вперше в історії профінансував проекти з підтримки спільних закупівель оборонної продукції державами-членами.

Проекти спільних закупівель фокусуються на трьох сферах:

📌 Закупівля систем протиповітряної і протиракетної оборони
Проект «МІСТРАЛЬ» підтримує спільну закупівлю дев'ятьма країнами-членами (FR, BE, CY, EE, ES, HU, SI, RO, DK) систем протиповітряної оборони дуже малої дальності «Містраль».
Проект «JAMIE» (Спільна ініціатива з протиповітряної і протиракетної оборони в Європі), передбачає спільну закупівлю шістьма країнами-членами (DE, SI, BG, AT, EE, LV) систем протиповітряної оборони середнього радіусу дії IRIS-T SLM. Це системи для захисту від повітряних загроз, таких як бойові літаки, ударні вертольоти і безпілотні авіаційні системи.

📌 Закупівля сучасної бронетехніки
Закупівля чотирма країнами-членами (Фінляндія, Латвія, Естонія, Данія) спільної системи броньованих транспортних засобів (CAVS) – сучасних бронетранспортерів для захищеного транспортування військ.

📌 Закупівля боєприпасів
У двох інших проектах EDIRPA підтримуватиме спільну закупівлю різних типів 155-мм артилерійських боєприпасів.

Кожен з 5 обраних проектів, що реалізуються в рамках Європейського інструменту зміцнення оборонної промисловості через спільні закупівлі (EDIRPA), отримає 60 мільйонів євро.

Загалом п'ять відібраних проектів забезпечать закупівлі оборонної продукції для збройних сил держав-членів на суму понад 11 мільярдів євро.

Ми вперше використовуємо бюджет ЄС для підтримки держав-членів у спільних закупівлях оборонної продукції. Ця операція була успішною: ми інвестуємо 300 мільйонів євро в 5 проектів, спрямованих на усунення критичних і нагальних прогалин в оборонних можливостях. Це дозволить забезпечити краще співвідношення ціни і якості для національних оборонних бюджетів, покращити оперативну сумісність європейських збройних сил, зміцнити нашу промисловість і зробити Європу краще підготовленою до протистояння оборонним загрозам. Важливо, що обрані проекти також збільшать нашу підтримку Україні, надаючи їй додаткове оборонне обладнання

– прокоментували рішення Маргрет Вестагер, виконавчий віце-президент Єврокомісії.

Ми вже писали про те, як ЄС розбудовує власні оборонні спроможності. Більше про Стратегічну автономію ЄС слухайте в нашому подкасті.


🇪🇺 Підписатися на 12 зірок


🇪🇺🇫🇷 Вчора у Брюсселі відбулася перша робоча зустріч нового прем'єр-міністра Франції та президента Єврокомісії.

Питання для обговорення – бюджет, торгівля, міграція, оборона та пріоритети на найближчі місяці у Франції та Європі.

Питання бюджету є ключовим тому, що Франція порушила правила ЄС щодо дефіциту держбюджету, який склав 5,5% перевищивши дозволений рівень в 3% і тепер Мішель Барньє має погодити план дій з Єврокомісією для того щоб не отримати покарання.

Слабка позиція уряду, а також президента Франції сильно підважує вплив країни на прийняття рішень на рівні ЄС.

Одним з особливо турбуючих питань для Франції є Угода про вільну торгівлю ЄС-МЕРКОСУР. Угода "корови в обмін на автомобілі" зніме торговельні бар'єри і створить спільний ринок з майже 800 мільйонами людей, на який припадає п'ята частина світового ВВП. Для європейських прихильників угоди, на чолі з Німеччиною, вона вже давно назріла, оскільки Китай розширює свій економічний вплив на південноамериканський континент і витісняє європейський бізнес.

Якщо ми не укладемо торговельну угоду з [МЕРКОСУР], то цю порожнечу дійсно заповнить Китай. Між 2020 і 2022 роками китайські інвестиції в Латинську Америку зросли в 34 рази

– заявила у вівторок новий глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кайя Каллас на слуханнях у Європарламенті.

Після моїх зустрічей з Європейською комісією я висловився з приводу угоди між ЄС і МЕРКОСУР, підтвердивши, що Франція виступає проти укладення цієї угоди в її нинішньому вигляді. Занепокоєння Франції виражається, зокрема, у катастрофічних наслідках, які ця угода матиме для цілих секторів, таких як тваринництво

– заявив Барньє після зустрічі з президентом Єврокомісії та комісаром з питань торгівлі Валдісом Домбровскісом, які наполягають на завершенні угоди про вільну торгівлю, що триває вже чверть століття.

Французькі фермери занепокоєнні щодо конкуренції з аргентинською та бразильською яловичиною, яка, на їхню думку, має низьку ціну і низьку якість. На початку року Еммануель Макрон заблокував прогрес у досягненні угоди, що змусило лідерів ЄС зняти це питання з порядку денного до європейських виборів у червні.

Оскільки учасники переговорів прагнуть завершити угоду на саміті МЕРКОСУР в Уругваї на початку грудня, Франція шукає союзників, які допоможуть їй зібрати кваліфіковану меншість, що представляє 35% населення ЄС, яка була б достатньою, щоб заблокувати її, коли справа дійде до голосування серед 27 країн-членів блоку.

Барньє відмовився сказати, чи зможе Франція зібрати таку блокуючу меншість, або які країни можуть її підтримати. Але він додав, що було б неправильно «обійти таку країну, як Франція» під час голосування за угоду кваліфікованою більшістю. Французькі фермери планують провести акції протесту проти угоди з МЕРКОСУР у понеділок, коли європейські та південноамериканські лідери зберуться на саміт Групи 20 у Ріо-де-Жанейро.

Тим часом понад 600 з 925 французьких законодавців з обох палат парламенту Франції звернулися до фон дер Ляєн у газеті Le Monde із закликом не укладати угоду, заявивши, що «демократичні, економічні, екологічні та соціальні умови для укладення та прийняття угоди з МЕРКОСУР не виконані».

Протягом багатьох років Франція закликала включити в угоду повагу до Паризької кліматичної угоди – це означає, що угода може бути призупинена, якщо країни МЕРКОСУР порушать кліматичні цілі, а також запровадити юридично обов'язкові зобов'язання щодо боротьби з вирубкою лісів. Намагаючись заспокоїти Францію, Комісія дала зрозуміти, що на останньому етапі переговорів вона намагається врахувати французькі вимоги, хоча країни МЕРКОСУР неодноразово наголошували, що виступатимуть проти будь-яких санкцій щодо цих положень.


🇪🇺 Підписатися на 12 зірок


Маркус Зьодер прем'єр-міністр Баварії з 2018 та голова партії ХСС з 2019 року потребує окремої уваги.

Так далі не може тривати з фінансовим вирівнюванням федеральних земель. Баварія заплатила 117 мільярдів євро, а отримала лише 3,4 мільярда євро. Ми демонструємо солідарність, але ми не наївні. Несправедливо, що інші федеральні землі можуть дозволити собі те, за що платить Баварія, а ми не маємо цих грошей у себе вдома. Саме тому ми виступаємо проти фінансового вирівнювання федеральних земель у судовому порядку.

– заявив пан Зьодер в Х

На картинці написано: «так більше не може продовжуватися».
Länderfinanzausgleich – фінансове вирівнювання федеральних земель – система перерозподілу доходів у Німеччині яка є важливим інструментом фінансування регіонального розвитку.

Баварія як Земля з найбільшим доходом є й найбільшим донором всієї Німеччини про що постійно нагадує Маркус Зьодер.

На минулих виборах в Бундестаг ХСС виграли 45 з 46 одномандатних округів Баварії (програвши тільки 1 місце в Мюнхені зеленим), та принесли 12 місць ХДС по партійних списках (один список для всієї Німеччини). Отримавши таким чином 57/117 місць Баварії в Бундестазі.

Баварія та її правляча партія є важливою економічною та політичною опорою ХДС.


🇪🇺 Підписатися на 12 зірок

680 0 6 12 14

Сьогодні лідер парламентської фракції СДПН Рольф Мютценіх та лідер ХДС Фрідріх Мерц домовилися, що вотум довіри уряду в Бундестазі буде проголосований 16 грудня. Розпуск Бундестагу має відбутися 27 грудня 2024 року, а дострокові вибори до Бундестагу – 23 лютого 2025 року. Рішення про розпуск Бундестагу та нові вибори із зазначенням дати буде ухвалено і видано наказом Федерального президента.

Партії вже вмикаються у передвиборчу кампанію – починають лунати голоси щодо заміни Олафа Шольца на міністра оборони Пісторіуса в якості кандидата від СДПН на посаду канцлера. Разом з тим лідер ХСС, союзник ХДС в Баварії, Маркус Зьодер відчуваючи момент починає свою кампанію. Він за жодних обставин не хоче об'єднувати зусилля з «зеленими», на відміну від Мерца, який залишає для них лазівку, заявляючи, що співпраця з «цими» зеленими «немислима, неможлива». Як і Мерц Зьодер заявляв про готовність до коаліції з партією Вільних Демократів, головна перепона – партія має потрапити до Бундестагу, що може виявитися нездійсненною задачею.

Єдиний реальний шанс на даний момент – це коаліція з СДПН без Олафа Шольца

– застерігає Зьодер

Чому він так говорить? В керівництві ХСС дійсно не вірять, що Шольц буде частиною майбутнього федерального уряду, якщо він більше не стане канцлером. Тому він стане перепоною на шляху можливої коаліції.

Яким чином розвивалися події, що призвели до такого стрімкого падіння коаліції? І як швидко запрацює новий уряд?

На ці та багато інших питань шукайте відповіді в такому актуальному відео від каналу Сігай.
Дивитися обовʼязково


🇪🇺 Підписатися на 12 зірок


Ми вже писали про плани Трампа. Однак, аналітичний центр Bruegel підготував можливий графік конкретних дій. Вийшло епічно.

❌❌❌Негайно
Трамп висловлювався чітко щодо деяких заходів – і вони можуть бути швидко реалізовані за допомогою виконавчих указів.

📌 Вихід з Паризької угоди (приєднання до угоди було одним з перших указів Байдена. Було б символічно негайно скасувати це рішення. Ще одна причина – спливає трирічний період виходу з угоди).
📌 Розширення підтримки Ізраїлю (в першу чергу нефінансова підтримка – дипломатична та «бряцання зброєю»).

❌❌Короткострокова перспектива (весна - літо 2025 року)
Деякі заходи є пріоритетними для Трампа, але їх реалізація може бути складною – наприклад, через те, що для призначень потрібне схвалення Сенату і можуть виникнути юридичні проблеми.

📌 Тарифи Трампа (лобіювання бізнесом винятків та призначення нового торгового представника США може відтермінувати їх запровадження).
📌 Початок депортацій (є пріоритетом, але фінансові інтереси певних секторів можуть постраждати, а реалізація може виявитися складною).
📌 Нова українська стратегія (складність питання, що передбачає компроміси з точки зору Трампа, означає, що для появи нової стратегії може знадобитися час. Він заявив, що не хоче платити за європейську безпеку, але США зацікавлені як у тому, щоб не поступатися впливом, так і в тому, щоб продовжувати продавати зброю Україні).
📌 Звільнення працівників держсектору (реалізація правила, запровадженого Трампом раніше, яке дозволяє масштабні звільнення держслужбовців, займе певний час, а регулювання, запроваджене Байденом, затягує цей процес).
📌 Відмова від кліматичного фінансування, не орієнтованого на бізнес (скасування IRA зашкодить інтересам бізнесу в «червоних» штатах. У короткостроковій перспективі більш вірогідним є скорочення фінансування інших кліматичних політик (агентств, проєктів)).

Середньострокова перспектива (2025-2026)
Менш пріоритетні та складніші заходи.

📌 Призначення нових чиновників адміністрації (укомплектування адміністрації лоялістами займе певний час, так само як і скорочення штату відомств, які не подобаються Трампу).
📌 Зниження податків (є пріоритетом, але є складним з юридичної та політичної точки зору. Імплементація міжнародних податкових угод під загрозою).
📌 Скорочення фінансування національних наукових проектів.
📌 Дезорганізація органів охорони здоров'я (якщо буде призначено противника вакцинації Роберта Ф. Кеннеді-молодшого на посаду керівника федеральних агентств охорони здоров'я).
📌 Скасування екологічних норм (можна очікувати, що низка правил буде скасована, що супроводжуватиметься ліквідацією регуляторних агентств).
📌 Видатки на оборону НАТО (під час своєї першої каденції Трамп тиснув на членів НАТО з вимогою збільшити витрати на оборону. Можна очікувати повторення, пов'язаного з його стратегією щодо України).
📌 Дерегуляція криптовалют (наприклад, шляхом доручення Комісії з цінних паперів і бірж ставитися до криптовалют більш лояльно).
📌 Цифрове регулювання (враховуючи, появу Ілона Маска у наступній адміністрації, можна очікувати, що його необмежений підхід до соціальних мереж отримає поштовх разом із дерегуляцією. Великі технологічні компанії, які не подобаються Трампу, такі як Alphabet, можуть зіткнутися з юридичними проблемами з боку уряду (наприклад, через антимонопольну політику)).
📌 Більш агресивна політика щодо Китаю (не лише з точки зору тарифів).

Довгострокова перспектива (2026-2028)

📌 Дерегуляція послуг (можна очікувати відповідно до теми дерегуляції та руйнування адміністративної держави).
📌 Призначення у ФРС (термін повноважень Дж. Пауелла на посаді голови ФРС закінчується у 2026 році, до 2028 Трамп зможе призначити 4/7 керівників ФРС).
📌 Нові судові призначення.
📌 Скорочення фінансування багатосторонніх інституцій.
📌 Перерозподіл розміщення військових активів США.

Хоча цей графік є спекулятивним, з нього випливає одна тема: очікування, що США відійдуть від лідерства в питаннях клімату, багатосторонніх економічних інституцій та глобальної безпеки. Перед політиками ЄС постане завдання заповнити вакуум.


🇪🇺 Підписатися на 12 зірок


Стратегічна автономія ЄС: дякую, Америко, далі ми самі!

Незважаючи на суперечки довкола теми автономії Європа та США не можуть похвалитися давніми дружніми відносинами.

Обрання Трампа лише пришвидшує процеси повернення до «природного стану» між двома партнерами.

Чому так склалося? Які це процеси? І чи справді Європа щось робить для цього?

На ці, та інші питання ми спробуємо дати відповідь в сьогоднішньому випуску нашого подкасту.

В студії:
Головний редактор 12 зірок — Георгій Рябцун
Політолог — Ярослав Божко
Ставить питання — Віталій Нелепов

Слухати на Apple Podcast

Слухати на Spotify Podcast

Слухати на YouTube


🇪🇺 Підписатися на 12 зірок

9k 4 92 15 30

🇵🇱🇫🇷🇬🇧🇸🇪Дональд Туск проведе зустрічі з Макроном, Стармером та Рютте, а також з лідерами Балтійських та Скандинавських країн.

Головна тема зустрічі — російсько-українська війна в контексті перемоги Дональда Трампа.

Зустрічі відбудуться в Варшаві, Лондоні та Стокгольмі найближчими днями.

Варшава «координуватиме співпрацю між країнами зі спільним баченням на геополітичну та трансатлантичну ситуацію та ситуацію а Україні» — заявив польський премʼєр.

🇪🇺 Підписатись на 12 зірок


🇩🇪 Вибори в Німеччині можуть відбутися раніше, ніж обговорювалось.

Попередній план, запропонований канцлером Шольцом, передбачав голосування за (не)довіру уряду в січні і дострокові вибори в березні.

Проте коаліція меншості потребує зовнішньої підтримки в голосуванні за ключові законопроєкти, зокрема за бюджет на 2025. Ключовою є підтримка опозиційної ХДС, що наразі лідирує в рейтингах, а її лідер Фрідріх Мерц — головний претендент на майбутнє канцлерство.

Мерц наполягає на пришвидшеному розгляді питання і розраховує на вибори напередодні інавгурації Трампа в січні.

Очевидно саме привʼязка голосування за бюджет до ранньої дати дострокових виборів схиляє канцлера Щольца до протистояння процесу оголошення дострокового голосування.

Очікується, що після дострокових виборів коаліція може бути сформована з ХДС та СДП. Можливо також за участі Зелених.

🇪🇺 Підписатися на 12 зірок


У 2001 році майбутній генерал і начальник військового комітету ЄС Клаудіо Граціано був військовим аташе в посольстві Італії у Вашингтоні.

Це був рік нападу на вежі-близнюки в Нью-Йорку 11 вересня 2001 року. У момент трагедії він сидів у своєму офісі у Вашингтоні. Він пам’ятає перехід Сполучених Штатів від країни миру до країни війни.

За його висловом, «день 9.11 змінив світову історію». У Європі великий перелом, за його словами, стався під час падіння Берлінської стіни. Раніше «існували дві наддержави, і баланс сил унеможливлював проведення операцій». Натомість, падіння Берлінської стіни відкрило новий Світ, в якому можливі нові виклики і нові сценарії розвитку в Європі.


🇪🇺 Підписатися на 12 зірок


🇺🇸🇩🇪 Перша жертва американських виборів – Німецький коаліційний уряд.

Вільні демократи на вихід

Обрання Дональда Трампа не шокувало Європу так як в 2016. Але запустила механізми екстреного реагування.

У вівторок ввечері міністр оборони Боріс Пісторіус терміново відвідав у Парижі свого французького колегу Сабастьяна Лекорню для обговорення безпекових питань Європи в нових умовах.

За підсумками зустрічі Пісторіус заявив, що нова американська адміністрація, очевидно, змістить фокус своєї уваги з Європи. Європі належить заповнити цю прогалину спільними діями.

Лекорню ж зауважив, що підсилення обороноздатності Європи не має обмежуватись цифрами в бюджеті. Стримують ворога та обороняють країни не бюджетні криві, а кораблі, літаки та війська.

За два тижні має відбутись зустріч в розширеному форматі в Берліні за участь профільних міністрів Британії, Італії та Польщі, щоб разом напрацювати питання підсилення європейського суверенітету.

Але головні події розгортались в Берліні, де відбувались коаліційні переговори щодо майбутнього німецького бюджету. На думку канцлера Шольца нові обставини потребують додаткового фінансування. Тому він пропонує обійти конституційні боргові обмеження, оголосивши надзвичайний стан і інвестувати додаткові 15 млрд євро в оборону. З них 3 млрд – на військову допомогу Україні.

Очікувано ліберальний мінстір фінансів Крістіан Лінднер на нові запозичення не погодився. Проте в світі, де президент Америки – Дональд Трамп, немає місця для ліберальної фіскальної політики, коли йдеться про питання безпеки. Лінднер покинув уряд, чим припинив існування правлячої німецької коаліції.

Коаліція меншості СДП і Зелених продовжить урядувати. Шольц почне консультації з лідером ХДС Мерцом щодо питання бюджету. 15 січня відбудеться голосування в парламенті щодо довіри уряду. В разі провалу голосування дострокові вибори відбудуться в березні.


🇪🇺 Підписатися на 12 зірок

1k 0 13 4 35

Поки лідери країн Європи вітають Дональда Трампа з перемогою на виборах в Парижі сідає літак міністра оборони Німеччини, який після обіднього дзвінка своєму французькому колезі вирішив навідатися до нього особисто щоб обговорити наслідки виборів в США.

Цей жест говорить більше ніж будь-які послання між рядків. Хоча не всі політики в Європі дипломатично зустріли цю новину. Французи починаючи від лідера партії лібералів в Європарламенті, Валері Аї яка закликала європейців нарешті взяти долю в свої руки, до одного з лідерів французьких соціалістів в ЄП, Рафаеля Глюксманна, який наголосив, що Європа повинна бути готова взяти підтримку України на свої плечі. Лідер ЄНП, Манфред Вебер був обачнішим в своїй заяві, однак заявив, що ці вибори знаменують собою поворотний момент. Європа повинна твердо і рішуче відстоювати свої інтереси, зберігаючи при цьому тісну трансатлантичну співпрацю.

Лідер німецької опозиції, Фрідріх Мерц обережно підкреслив, що посада Президента США, як жодна інша посада у світі, поширює свою відповідальність за межі власних національних кордонів. І разом з цим Європа повинна стати здатною самостійно вести глобальну політику, взяти на себе відповідальність за власну безпеку і вивести свою економіку на новий рівень.

Як ми вже писали (неодноразово) очікування лідерів Європи не найкращі, крім того й сам Трамп налаштований не дружньо. Які ж будуть перші рішення лідерів Європи?

Вже завтра в Будапешті лідери країн Європи зберуться в форматі Європейської Політичної Спільноти для обговорення викликів європейській безпеці, нелегальної імміграції, питань економічної безпеки. І вже в п'ятницю в тому ж таки Будапешті лідери країн ЄС на неформальному саміті Європейської Ради в тіснішому колі обговорять ці ж самі питання. Очевидно, що питання реакції на обрання Трампа буде в фарватері обговорень. Європа має часову переваги поки Трамп не вступив на посаду підготувати йому свою пропозицію.

Стратегічна автономія ЄС: дякую, Америко, далі ми самі!

Саме це питання ми обговоримо з вами під час наступного випуску нашого подаксту. Чекайте наступного тижня!


🇪🇺 Підписатися на 12 зірок


🇪🇺🇺🇸 Європейська картина торговельної політики майбутнього президента США. На що розраховують європейці?

За Трампа торговельна політика, ймовірно, буде більш агресивною, зосередженою на тарифах, ізоляціонізмі та протекціонізмі. Трамп розглядає торгівлю як гру з нульовою сумою, посилить заходи проти Китаю та союзників, таких як ЄС, щоб зменшити торговельний дефіцит США. Його адміністрація надаватиме пріоритет внутрішньому виробництву та автаркії, розглядаючи торгівлю як інструмент національної безпеки та геополітичного впливу.

На противагу цьому, Камала Гарріс, як очікується, не надаватиме пріоритету торгівлі, принаймні на початку свого президентства. Її підхід значною мірою продовжуватиме «орієнтовану на працівників» торговельну політику Байдена, наголошуючи на сталих і справедливих торговельних практиках з акцентом на правах людини, трудових та екологічних стандартах. Гарріс, найімовірніше, буде підтримувати стратегічні партнерства та багатосторонні механізми, хоча також буде готова використовувати тарифи вибірково, особливо проти Китаю, щоб захистити американські робочі місця та галузі, що також не відповідатиме багатостороннім правилам.

Економічна безпека у фокусі обох кандидатів, але Трамп і Гарріс пропонують різні методи та швидкість її досягнення.

Американські робочі місця та економічна безпека, зосереджена на антикитайській політиці, будуть на передньому плані торговельної політики США наступного президента. Різниця між кандидатами полягатиме в стратегії, обраній для відновлення американських робочих місць, а також у швидкості її імплементації: радикальне чи стратегічне відокремлення.

Мета Трампа – «перемістити цілі галузі промисловості» назад до США та зменшити залежність від Китаю з міркувань національної та економічної безпеки: по суті, здійснити відокремлення від КНР, а також покарати інші країни, з якими США мають дефіцит торговельного балансу.

Зі свого боку, Гарріс скоріш за все залишиться послідовницею вибіркового стратегічного відокремлення Байдена.

У своїй передвиборчій програмі Гарріс заявляє, що зосередиться на збереженні «американського лідерства в галузі напівпровідників, чистої енергії, ШІ та інших передових галузях майбутнього», а також на боротьбі з китайською недобросовісною торговельною практикою, «яка підриває інтереси американських робітників».

Вона була прихильницею Закону про зниження інфляції (IRA), Закону про науку і технології CHIPS та Закону «Купуй американське» і продовжуватиме зосереджуватися на просуванні американського виробництва та інновацій, а також на протидії зростанню Китаю, навіть якщо це означатиме порушення правил СОТ щодо субсидій.

Що стосується тарифів, то Гарріс виступала проти їх використання Трампом, називаючи їх «національним податком з продажів» з огляду на їхній вплив на американських робітників. Адміністрація Байдена зберегла багато мит Трампа і лише пом'якшила трансатлантичні торговельні відносини, тимчасово призупинивши санкції, пов'язані з суперечкою між Boeing та Airbus, і підвищивши тарифи на імпорт європейського алюмінію та сталі. Вона також не побоялася запровадити нові тарифи (до 100%) проти Китаю. Але вони були спрямовані на конкретні технології, тоді як Трамп вплине на величезний спектр основних споживчих товарів. Гарріс, ймовірно, і надалі буде обережною у запровадженні тарифів, націлюючи їх переважно на Китай і мінімізуючи непередбачувані наслідки для американських домогосподарств. Союзники, такі як ЄС, можуть розраховувати на те, що їм вдасться уникнути мит на їхній експорт.

Очікується, що жодна з адміністрацій не надаватиме пріоритетності угодам про вільну торгівлю, а багатостороння взаємодія, особливо зі СОТ, буде депріоритезована. Що стосується демократів – їх саботаж роботи СОТ розпочався ще в часи президенства Обами і продовжився за Байдена.

Посилення тиску на союзників з метою приведення їх у відповідність до американського бачення світу в поєднанні з більш орієнтованою на внутрішню політику США, призведе до посилення пріоритетності стратегічної автономії та економічної безпеки ЄС.


🇪🇺 Підписатися на 12 зірок

2k 5 11 4 20

🇪🇺🇺🇸 В Європі не очікують від американських виборів нічого. Нічого хорошого.

Цьогорічна американська передвиборча кампанія, здається, лишається абсолютно поза увагою європейських політиків. І справа тут не виключно в мовчазній дипломатичності.

На відміну від емоційного 2016 і дещо стриманішого 2020, цьогоріч європейці не бачать суттєвої різниці між обома кандидатами в питанні співпраці з Європою.

Звісно, всі визнають непередбачуваність і нераціональність Трампа з його скептичним ставленням до ЄС, проте президентство Байдена продемонструвала, що тріщина в трансатлантичних стосунках – це тренд, а не випадковість.

Хоча в питанні оборони Байден демонстрував відданість американським гарантіям безпеки на континенті, політична ситуація в Америці загалом, зокрема з Конгресом під контролем Республіканців, однозначно штовхає Європу на самостійний шлях.

Але от що стало дійсно аргументом на користь стратегічної автономності Європи, то це IRA (Inflation Reduction Act) – комплекс американських ініціатив, спрямованих на субсидіювання власного виробництва і захист американського ринку, що всупереч принципам вільної торгівлі, поставило європейський бізнес в дуже скрутне становище.

Незважаючи на результати виборів в США Брюсель та Старсбург налаштовані на самостійне плавання. Підсилюючі конкурентоспроможність власної промисловості, захищаючи свої торговельні інтереси та консолідуючи оборонні спроможності.

Президентство Трампа буде для Європи черговим стрес-тестом. Проте президентство Камали не принесе суттєвих покращень в трансатлантичні стосунки. Визнаючи всі ризики другого терміну епатажного республіканця, деякі європейські політики зізнаються, що його перемога може принести необхідний імпульс в прийняття складних та ключових рішень. Одним з прикладів може бути ідея спільних запозичень через євробонди для фінансування військової допомоги України, якій наразі опирається Німеччина та Нідерланди.


🇪🇺 Підписатися на 12 зірок

9.5k 3 66 34 30

Сьогодні у фокусі: криза сектору автомобілебудування в Європі

Останнім часом передовиці заповнені новинами про баталії в автомобільному секторі. Починаючи від мит на китайські електромобілі і завершуючи гучними проблемами групи Volkswagen. І якщо з митами все більш менш просто і зрозуміло, з історією навколо Фольксваґену (та інших європейських автовиробників) складніше розібратися.

Отже, цього тижня стало відомо, що Volkswagen планує закрити 3 з 10 своїх німецьких заводів (вперше в історії) і зменшити зарплатню робітникам на 10%. Головною причиною таких змін є те, що вартість виробництва на німецьких заводах вдвічі вища ніж у конкурентів. Німецький уряд виступив на підтримку робітників звинувачуючи менеджмент компанії в тому, що він перекладає минулі помилкові рішення на плечі робітників.

Разом з цим Volkswagen зіштовхнувся з падінням доходів в Китаї (як і інші німецькі виробники) на фоні зменшення витрат споживачами та зростаючим тиском місцевих брендів які відвойовують ринок. Наприклад, квартальні прибутки Порше, яку контролює Volkswagen скоротилися на 41%. Що ж до фінансових показників самого Volkswagen то за 9 місяців цього року чистий прибуток знизився на 64% до 1,57 млрд євро. За цей же період продажі автомобілів у Китаї впали на 12%, в Західній Європі на 1%.

Це не єдиний європейський автовиробник, який розглядає можливість глибокого і суперечливого скорочення. Stellantis, власник Opel, Fiat і Peugeot в Європі, перебуває під сильним тиском з боку італійських політиків і профспілок, які вимагають зберегти завод Fiat в Турині, незважаючи на падіння продажів. Складальні лінії у Франції вже переносяться до дешевших місць, таких як Марокко та Туреччина.

Європейська автомобільна промисловість, в якій працює майже 14 мільйонів людей і на яку припадає 7% ВВП ЄС, переживає ідеальний шторм. Попит на автомобілі падає як вдома, так і за кордоном, в той час як автовиробники здійснюють ризикований і дорогий багаторічний перехід від двигунів внутрішнього згоряння до електродвигунів. Згідно з чинним законодавством, після 2035 року в ЄС буде неможливо продати бензиновий або дизельний автомобіль.

Виробництво електромобілів у Європі все ще є дорогим, в основному через високу вартість акумуляторів. Споживачі хочуть дешевших електромобілів і більше зарядних станцій, і багато хто відкладає покупку, поки не отримає їх. Як наслідок, продажі сповільнюються, оскільки жорсткіші правила ЄС щодо викидів з наступного року вимагають швидшого переходу на чистіші транспортні засоби.

Що ж до Китаю то зростання місцевих брендів різко скоротило продажі європейських, американських і японських автовиробників, який в останні роки був найбільшим і найприбутковішим ринком для Volkswagen, Mercedes-Benz і BMW. За перші вісім місяців 2024 року ринкова частка іноземних брендів у продажах автомобілів у Китаї була рекордно низькою - 37%, порівняно з 64% у 2020 році. Це спричинило тиск на спільні підприємства, які західні автовиробники створили з місцевими партнерами, коли вони увійшли до Китаю. У вересні Mercedes-Benz вийшов з 13-річного спільного підприємства з BYD у сфері електромобілів. Volkswagen розглядає можливість закриття заводу в Нанкіні, який експлуатується разом зі своїм найстарішим партнером SAIC.

Якщо китайські автовиробники вирішать обійти нещодавно встановлені імпортні тарифи ЄС, відкривши заводи в Європі, як це зробили їхні японські колеги, ситуація погіршиться ще більше.

Криза європейського автопрому досить закономірна. Китай який є новачком в цій сфері швидше адаптувався до нинішніх умов на відміну від європейських конкурентів. Європейці ж отримавши новий і великий ринок продовжили робити те, що вони робили й до того заробляючи значні кошти щоб утримувати дорогі європейські заводи. Тепер же час великих продажів в Китаї минає тому необхідно оптимізовувати бізнес щоб триматися на плаву. Крім того співпраця з китайськими конкурентами в сфері електромобілів надасть можливість надолужити відставання в технологіях, і вони вже починають це робити.


🇪🇺 Підписатися на 12 зірок

955 0 9 12 18

🇪🇺 ЄС рухаються до спільної європейської розвідки

У доповіді колишнього президента Фінляндії Саулі Нііністе для Єврокомісії пропонується суттєве розширення уваги до збору та аналізу розвідувальних даних для потреб структур ЄС. У перспективі згідно зі звітом так дії мають вилитися у формування європейської розвідувальної служби.

Також з посиланням на витікший нещодавно план глави ЄК Урсули фон дер Ляйєн, журналісти Bloomberg повідомляють, що очільниця Єврокомісії закликає до поступового формування розвідслужби ЄС, яка матиме на меті протидіяти шпигунству в євроструктурах.

В тій чи іншій мірі такі зрушення демонструють зростання потягу європолітиків до гри на стратегічному рівні. Довгий час ЄС критикували через скандали щодо іноземних агентів впливу та шпигунів у різноманітних управлінських структурах Євроспільноти. Тепер ЄК спробують дати відповідь і на цей виклик.

Водночас, спеціальна розвідструктура де-факто уже існує при ЄС – мова про Європейський розвідувальний та ситуаційний центр (EU INTCEN). Попри гучні заголовки про бажання Урсули мати для ЄС власне ЦРУ, нині існуючий INTCEN набагато раціональніше порівнювати з комітетом з питань розвідки при президенті України, або ж з офісом директора національної розвідки США. Тобто як таких, низових євроагентів на місцях у ЄС досі немає і наразі не заплановано: їх роль будуть виконувати національні розвідки, а INTCEN виступатиме у якості надбудови по збору, обробці даних, прогнозуванню та аналізу.

Частково це може видатися певним ударом по прагненню ряду держав ЄС займати більш суверенну позицію з питань безпеки та оборони. Однак і тут діє одна із важливих переваг обʼєднання: участь в євроструктурі розвідок навіть невеликих країн даватиме їм серйозні переваги, надаючи інформацію про регіони та галузі, щодо яких вони нездатні вести повноцінну розвіддіяльність.

При цьому важко сказати, що EU INTCEN буде серйозно конкурувати з іншими розвідслужбами континенту, зокрема німцями та французами. Однак поява комплексної європейської політики з безпекових та розвідувальних питань – ще один крок назустріч успіху ЄС як міжнародної сили.

Автономна розвідка є ще однією цеглиною при побудові власних оборонних спроможностей про будівництво яких ми вже писали.

🇪🇺 Підписатися на 12 зірок

914 1 13 2 34

🇪🇺 Єврокомісія ввела в дію мита на несправедливо субсидовані електромобілі з Китаю

Розслідування виявило, що ланцюжок створення вартості електромобілів у Китаї отримує вигоду від несправедливого субсидування, що створює загрозу економічної шкоди для виробників електромобілів з ЄС. Як наслідок, мита набудуть чинності на наступний день після публікації в Офіційному віснику (31 жовтня).

Паралельно ЄС та Китай продовжують працювати над пошуком альтернативних, сумісних з СОТ рішень, які були б ефективними у вирішенні проблем, виявлених у ході розслідування. Комісія також залишається відкритою для переговорів щодо цінових зобов'язань (мінімальної ціни) з окремими експортерами, як це дозволено правилами ЄС та СОТ.

Компенсаційні мита запроваджуються на п'ять років

📌 BYD: 17,0%
📌 Geely: 18,8%
📌 SAIC: 35,3%
📌 Tesla: 7,8%
📌 Компанії, які будуть
співпрацювати: 20,7%.
📌 Компанії, які не будуть
співпрацювати: 35,3%.

Ці мита буду вводитися додатково до мита на всі китайські електромобілі яке на сьогоднішній день складає 10%.

Тим часом Міністерство торгівлі Китаю попередило, що будь-яка спроба Брюсселя вести переговори безпосередньо з китайськими автовиробниками ускладнить зусилля з досягнення мирного врегулювання торговельної суперечки.
Якщо європейська сторона проведе окремі переговори про цінові зобов'язання з деякими компаніями під час переговорів з китайською стороною, це похитне взаємну довіру, втрутиться в загальний переговорний процес, а також додасть більше адміністративних витрат на подальшу імплементацію та нагляд за виконанням угоди про цінові зобов'язання

– заявили в міністерстві.

Зі слів Єврокомісії правила СОТ не забороняють Брюсселю проводити переговори з окремими експортерами електромобілів. Такі перемовини дають змогу оцінити вплив субсидій на кожного окремого виробника і прийняти відповідне рішення. Таким чином Євросоюз розділає виробників не даючи їм підстав для спільних дій, що дуже непокоїть Пекін.

Китай зі свого боку вже ввів в дію мита проти коньяку та проводить антидемпінгові розслідування щодо свинини і молочних продуктів вироблених в ЄС.

Нагадаємо перебіг подій торгової війни Євросоюзу з Китаєм, яка розпочалася з мит на імпорт китайських електромобілів до ЄС, далі Китай намагався контратакувати наносячи удар по французькому конь'яку, змушуючи Єврокомісію шукати шлях для примирення Франції та Німеччини.


🇪🇺 Підписатися на 12 зірок


🇪🇺 Останні кроки на шляху формування нової Єврокомісії

Хоч і вибори до Європарламенту пройшли ще в червні і в липні Європарламент 401/720 голосом підтримав кандидатуру Урсули фон дер Ляєн на посаду президента Єврокомісії процес формування Єврокомісії ще не завершився.

Нагадаємо, що всередині вересня пані Урсула презентувала склад своєї нової Комісії. Ми писали про власні спостереження за новим складом Єврокомісії. Однак, що відбувається зараз? І яких несподіванок ми можемо чекати?

Наступним етапом є слухання кожного єврокомісара-кандидата в Європарламенті (мають відбувати 4-12 листопада). Так, кожен кандидат має пройти процедуру слухань у відповідному комітеті Європарламенту (наприклад, комісар з питань сільського господарства має з'явитися у комітеті з питань с/г і тд.). Самі слухання відбуваються у форматі – запитань від членів Європарламенту до кандидатів, і триватиме 3 години для кожного кандидата. Попередньо кандидати підготували письмові відповіді на основні запитання тому європарламентарі мають час підготувати питання на болючі теми.

В той же день після слухань зменшений комітет за закритими дверима оцінює кандидата. Позитивну оцінку отримує кандидат якого підтримали 2/3 комітету, якщо цього не трапилося може бути організована додаткова сесія запитань, після якої знов проводиться голосування і якщо знов підтримки не достатньо комітет голосує простою більшістю. Таким чином комітет рекомендує Європарламенту підтримати кандидата, або відхилити його кандидатуру. В 2019 році Європарламент відхилив три кандидатури (від Франції, Румунії та Угорщини). Цього разу питання можуть виникнути щодо кандидатури від Бельгії. Хаджа Лабіб, нинішній міністр закордонних справ Бельгії, минулого року організовувала видачу віз делегації Ірану та РФ на саміт мерів який проходив в Брюсселі, і в 2021 році в якості журналіста відвідувала окупований Росією Крим.

Після того як всі кандидатури одобрені Європарламент голосує за призначення Єврокомісії, орієнтовно це має відбутися 13-14 або 25-28 листопада. І вже з початку грудня нова Єврокомісія вступає в свої повноваження.

Серед кандидатів – 14 від ЄНП, по 4 від Соціалістів та Ренью (2 і 5 групи в ЄП), 1 від Європейських консерваторів та три без партійної привʼязки (кандидат від Угорщини, який афілійований з партією Орбана, однак, не є її членом, та від Словаччини, який є членом партії Фіцо, але сама партія не входить в жодну групу, обидва кандидати – важковаговики європейської політики тому сприймаються в Брюсселі як такі, що здатні до конструктивної роботи).

Побіжно про процедуру формування нових керівних органів ЄС ми згадували в нашому подкасті про вибори до Європарламенту.

🇪🇺 Підписатися на 12 зірок


🇪🇺 Військовий комітет ЄС: Засідання на рівні начальників Генеральних штабів, 15 жовтня 2024 року


Минулого тижня відбулося засідання Військового комітету ЄС. Органу який керує всією військовою діяльністю в рамках ЄС, зокрема плануванням і виконанням військових місій та операцій в рамках Спільної політики безпеки і оборони (CSDP). Головним завданням якої є комплексне врегулювання будь-яких криз, захист своїх громадян і допомога партнерам відповідно до їхніх потреб.

На порядку денному найвищих військових посадовців ЄС були наступні теми:

📌 Військово-морські операції ЄС у північно-західній частині Індійського океану (EUNAVFOR Aspides і Atalanta).
📌 Досягнення рівня амбіцій ЄС шляхом пом'якшення дефіциту сил і засобів.
📌 Західні Балкани: участь західнобалканських країн в ініціативах CSDP. Стратегічною метою є підтримка країн Західних Балкан у вирішенні їхніх внутрішніх проблем у сфері безпеки та сприяння їхній інтеграції до ЄС.
📌 Підтримка України: подальша координація підготовки та підтримки Збройних сил України – Місія ЄС з надання військової допомоги Україні, разом із заходами допомоги Європейського фонду миру, посилила здатність України стримувати російську агресію, захищати себе, зміцнювати та відновлювати свої збройні сили та захищати своє населення. На сьогоднішній день вона підготувала понад 60 000 українських військовослужбовців. У тісній координації з НАТО європейська участь постійно адаптується до потреб ЗСУ.
📌 Потенціал швидкого розгортання ЄС (EU Rapid Deployable Capacity, RDC) досягає повної оперативної готовності.

Зупинимося детальніше на останньому пункті.

Метою RDC буде швидке реагування на неминучі кризи за різних оперативних сценаріїв. Він відображає прагнення ЄС до дедалі більшого рівня військової автономії ЄС, що забезпечує мир, безпеку і захист громадян. Передбачається, що RDC буде повністю введена в дію до 2025 року, що дозволить швидко розгортати до 5 000 солдатів, в тому числі за дуже складних сценаріїв. Він призначений для виконання всього спектру завдань з врегулювання кризових ситуацій, передбачених Договором про Європейський Союз та відповідними Висновками Ради ЄС у сфері безпеки і оборони. Колективна оборона, однак, не є завданням Спільної політики безпеки і оборони.

RDC складатиметься із суттєво модифікованих бойових груп ЄС і попередньо визначених військових сил і засобів (модулів) країн-членів.

Бойові групи ЄС – це багатонаціональні військові підрозділи, які зазвичай складаються з 1500 військовослужбовців кожна. Як і будь-яке рішення, що стосується Спільної політики безпеки і оборони ЄС, їхнє розгортання потребує одностайного рішення Ради ЄС. Хоча бойові групи повноцінно функціонують з 2007 року і довели свою цінність як інструмент оборонного співробітництва і трансформації, питання політичної волі, практичності і фінансової солідарності перешкоджали їх розгортанню.

RDC – це потенціал, тобто він складається не лише з елементів, які перебувають у стані готовності, бойових груп ЄС і необхідних їм стратегічних засобів забезпечення, але і з попередньо визначених модулів. Елементи в стані готовності необхідні для забезпечення швидкості, в той час як модулі забезпечують гнучкість і економію сил. Оскільки збройні сили і засоби країн-членів ЄС попередньо визначені для модулів, цілеспрямоване визначення сил і засобів та їх розгортання в разі кризи відбувається набагато швидше.

Екс-генсек НАТО Єнс Столтенберг місяць тому дивувався навіщо створювати ще один конкуруючий підрозділ коли в НАТО є власні сили реагування.

Важко поділяти його подив тому, що ЄС набуває ще однієї спроможності, незважаючи на партнерів по НАТО здійснювати власні військові операції. І це стосується не тільки військової сфери.

Більш того ЄС готовий відстоювати свої інтереси всіма можливими засобами. Про план «торгової війни» з США ми згадували раніше.


🇪🇺 Підписатися на 12 зірок


Ми вже писали про основні події торгової війни Євросоюзу з Китаєм, яка розпочалася з мит на імпорт китайських електромобілів до ЄС, далі Китай намагався контратакувати наносячи удар по французькому конь'яку, змушуючи Єврокомісію шукати шлях для примирення Франції та Німеччини.

Однак, наближаються вибори в США і крім Китаю за ними з пересторогою спостерігає й ЄС. Готуючи план відкриття «другого фронту» торгової війни на випадок перемоги Трампа. Звісно і Китай, і ЄС розуміють, що «воювати на два фронти» буде вкрай важко тому не поспішають закривати можливості для перемовин один з одним.

Зважаючи на кризову ситуацію як в європейській так і в китайській економіці без різких рішень не обійтися. Не так давно Маріо Драґі, досить відомий прибічник вільної торгівлі, в своєму звіті наголошував на необхідності збереження СОТ, і на тому, що ЄС не має порушувати загальні правила наслідуючи політику Китаю. Але без торгових обмежень не обійтися, якщо Євросоюз хоче досягнути цілей своєї промислової політики. ЄС повинен балансувати між відкритістю та захисними заходами залежно від контексту. І вести прагматичну торгову політику, уникаючи систематичних захисних дій, якщо це не є геополітично необхідним. Те що пропонує пан Драґі можна охарактеризувати як легальний протекціонізм – захист власного ринку від неконкурентних дій інших гравців. Таку політику розділять не всі економісти.

Найбільшим побоюванням опонентів такої політики є те, що послаблення торгових зв'язків з Китаєм може збільшити ризики війни, оскільки «втрачати буде менше», – заявив президент Кільського інституту світової економіки Моріц Шуларік під час конференції з геоекономіки в Берліні.

Аргумент, який навів Шуларік, був представлений раніше на конференції французьким економістом Тьєррі Майєром з Science Po Paris. Майєр пояснив, що якщо країни мають тісніші торговельні відносини, вони зазнають більших економічних збитків від війни, а це означає, що зменшення торговельних зв'язків і залежностей між двома блоками може фактично зробити війни більш вірогідними.

Додає до цієї аргументації і МВФ. Фонд застерігає країни, у своєму звіті, від надмірною концентрації на протекціоністських заходах для досягнення власних економічних цілей.
Зіткнувшись із посиленням зовнішньої конкуренції та структурними недоліками у виробництві та продуктивності, багато країн впроваджують заходи промислової та торговельної політики, щоб захистити своїх працівників та промисловість. Хоча ці заходи іноді можуть стимулювати інвестиції та активність у короткостроковій перспективі – особливо якщо вони спираються на субсидії, що фінансуються за рахунок боргів, – вони часто призводять до «помсти», навряд чи забезпечать стійке підвищення рівня життя в країні або за кордоном, і їм слід рішуче протистояти, якщо вони не спрямовані на усунення чітко визначених ринкових провалів або проблем національної безпеки. Натомість, економічне зростання має бути результатом амбітних внутрішніх реформ, які сприятимуть розвитку технологій та інновацій, покращенню конкуренції та розподілу ресурсів, подальшій економічній інтеграції та стимулюванню продуктивних приватних інвестицій.


На відміну від політиків-економістів, таких як пан Драґі, економісти-аналітики яких ми цитували вище, опиняються в Світі де не передбачається фактор «політичного ірраціонального». Вони повторюють помилки своїх попередників таких як Норман Енджелл, автор книги під назвою «Велика ілюзія». У цій книзі стверджувалося, що велика війна в Європі малоймовірна, оскільки економіки європейських країн настільки взаємозалежні, що війна була б ірраціональною та економічно катастрофічною для всіх учасників. Енджелл стверджував, що витрати на війну, особливо через зростаючі фінансові та торговельні відносини, набагато перевищать будь-які потенційні вигоди, що робить війну ілюзорним шляхом до національного процвітання.

Книга була видана в 1908 році і як не іронічно друге видання побачило Світ в 1933 році.

🇪🇺 Підписатися на 12 зірок

20 last posts shown.