Forward from: ZALIZNYAK
В захоплені від соборів Європи
Уявляю яке враження їх вигляд справляв на студентів та мандрівників з України сто, двісті або триста років тому
Смішно було би після соборів Парижу хотіти зближення з Московією 🤣
В одному з соборів почув українську мову,
Обернувся
Переді мною жінка іі син та донька
-Приємно чути рідну мову, всміхнувся я
-О нам теж, відповіла жінка років сорока
-Це ваш син? Подивився я на чорнявого молодика, зачіска схожа на ерокез, штани зі спущеною матнею, темна куртка з переду сумка, щось схоже на а-ля луі-вітон
-Так це мій син
-Чого ти не воюєш синку? Не відводячи очі від малого запитав в нього я
-Він ще маленький йому лише 15-ть років Відповіла за малого мамуся
-А ви чого не на війні ? Ви начебто вже дорослий … З явним наміром зачепити ухилянта за живе докоряла мені жіночка
-Я з самого початку на війні, маю два важких поранення, осліп на одне око
Це моя перша відпустка ….
Ну і бла бла бла в цьому дусі ….
Відповідь їй явно не сподобалась і ми мовчки розійшлись
Я ще раз поглянув на пацана з брезгливістю
Чому ?
Проблема в тому що в 15-ть років мама за мене НЕ ГОВОРИЛА я сам міг дати відповідь за себе будь де і будь кому
Мами не говоріть за своїх синів )))))
Навряд малий піде у вісімнадцять до лав Українського війська
Йому зараз пʼятнадцять і він не схожий на Українця а у вісімнадцять він ним певно вже і не буде
Я міг би сказати йому :
-Займайся спортом, ходи в гори, читай військову та націоналістичну літературу, вчи мови і не вдягайся як підор...
А на хріна мені йому щось радити ?
В ньому не було духу хижака
Бог іноді зводить мене з молодими людьми які питають моєї поради як рухатися по життю
Якщо я відчуваю що пацан який зараз переді мною «особливий» я йому допоможу
Є молодь яка завдяки моїм порадам та сприянню зараз навчається у військових інститутах або воює
Я пишаюся ними
Воно блакитна кістка майбутньої України .
Всіх обійняв 🤗
Уявляю яке враження їх вигляд справляв на студентів та мандрівників з України сто, двісті або триста років тому
Смішно було би після соборів Парижу хотіти зближення з Московією 🤣
В одному з соборів почув українську мову,
Обернувся
Переді мною жінка іі син та донька
-Приємно чути рідну мову, всміхнувся я
-О нам теж, відповіла жінка років сорока
-Це ваш син? Подивився я на чорнявого молодика, зачіска схожа на ерокез, штани зі спущеною матнею, темна куртка з переду сумка, щось схоже на а-ля луі-вітон
-Так це мій син
-Чого ти не воюєш синку? Не відводячи очі від малого запитав в нього я
-Він ще маленький йому лише 15-ть років Відповіла за малого мамуся
-А ви чого не на війні ? Ви начебто вже дорослий … З явним наміром зачепити ухилянта за живе докоряла мені жіночка
-Я з самого початку на війні, маю два важких поранення, осліп на одне око
Це моя перша відпустка ….
Ну і бла бла бла в цьому дусі ….
Відповідь їй явно не сподобалась і ми мовчки розійшлись
Я ще раз поглянув на пацана з брезгливістю
Чому ?
Проблема в тому що в 15-ть років мама за мене НЕ ГОВОРИЛА я сам міг дати відповідь за себе будь де і будь кому
Мами не говоріть за своїх синів )))))
Навряд малий піде у вісімнадцять до лав Українського війська
Йому зараз пʼятнадцять і він не схожий на Українця а у вісімнадцять він ним певно вже і не буде
Я міг би сказати йому :
-Займайся спортом, ходи в гори, читай військову та націоналістичну літературу, вчи мови і не вдягайся як підор...
А на хріна мені йому щось радити ?
В ньому не було духу хижака
Бог іноді зводить мене з молодими людьми які питають моєї поради як рухатися по життю
Якщо я відчуваю що пацан який зараз переді мною «особливий» я йому допоможу
Є молодь яка завдяки моїм порадам та сприянню зараз навчається у військових інститутах або воює
Я пишаюся ними
Воно блакитна кістка майбутньої України .
Всіх обійняв 🤗