У «Мистецтві праці, сексуальній політиці» Сіона Вілсон досліджує напружений зв’язок між гендером і трудовою політикою, який виявлявся під час становлення феміністичного мистецтва у Британії 1970-х років. Її безперервне дослідження творів експериментального кіно, інсталяції, перформансу та фотографії відображає перетин феміністських і лівих проектів у мистецьких практиках цього бурхливого періоду.

Колективна практика, низовий активізм і іконоборчі виклики сексуальним нормам суспільства — все це фундаментальні елементи цієї теоретично обгрунтованої історії.