Осінь 2022
Ти просинаєшся зранку не від співу жайворонка чи поцілунку у щоку, а від грому наче.
Але то марево. Грім не такий сумний. І не такий тремтячий.
За вікном тепла осінь. Промені сонця у ліжко. Блакитне небо. Хризантеми у вазу.
Дивишся вдалину. Підсвідомо шукаєш дим. Добре, що немає. Цього разу.
Перевертаєшся на інший бік. Та вже не спиться. Перед очима мирні флешбеки.
Кончені виродки зробили їх неіснуючими начебто. Й невідповідно далекими.
Гортаєш стрічки новин. Фото. Поранено. Вбито.
Не так далеко. А ти зараз відносно спокійно на кухні з кавою. Продовжуєш жити.
Дзвінки батькам. Чи не вибило знов вікна. Бо то ж бо витрати. Не на часі зовсім.
Ніколи думати про себе. Всі думають про інших. І. Про надихаючу сонячну осінь.
Бо коли ти просинаєшся зранку від гучного вибуху
Значить ти дихаєш. А окрім як дихати - немає ніякого вибору.
Ти просинаєшся зранку не від співу жайворонка чи поцілунку у щоку, а від грому наче.
Але то марево. Грім не такий сумний. І не такий тремтячий.
За вікном тепла осінь. Промені сонця у ліжко. Блакитне небо. Хризантеми у вазу.
Дивишся вдалину. Підсвідомо шукаєш дим. Добре, що немає. Цього разу.
Перевертаєшся на інший бік. Та вже не спиться. Перед очима мирні флешбеки.
Кончені виродки зробили їх неіснуючими начебто. Й невідповідно далекими.
Гортаєш стрічки новин. Фото. Поранено. Вбито.
Не так далеко. А ти зараз відносно спокійно на кухні з кавою. Продовжуєш жити.
Дзвінки батькам. Чи не вибило знов вікна. Бо то ж бо витрати. Не на часі зовсім.
Ніколи думати про себе. Всі думають про інших. І. Про надихаючу сонячну осінь.
Бо коли ти просинаєшся зранку від гучного вибуху
Значить ти дихаєш. А окрім як дихати - немає ніякого вибору.