Взагалі вона певним чином нагадує і "O Superman" Лорі Андерсон, яку я теж нещодавно тільки послухала повністю.

Текст, який спочатку здається абсурдним та незрозумілим, але відсилає до теми впливу війни на людей, створює своєрідне відчуження та страх. Андерсон іронічно порівнює механічні "руки" - зброю та технології - з материнською опікою.

Це абсолютно різні твори, з різним настроєм та сенсом. Якщо "Черевики" - це жах та безумство війни, то другий - критика інтервенцій. Але що, вірогідно, об'єднує всі звукові твори про війни - це повторюваність, повторюваність, повторюваність та спроба передати тривогу.

https://youtu.be/Vkfpi2H8tOE?si=NubSo6pM8-J9vMrC

Знову таки, пропустіть, якщо вразливі