«У семінарі «Аналітичний акт» Лакан - з тим, що я б назвав лютою ретельністю, - демонструє, як спостереження Павлова про умовні рефлекси
приводять у дію вирішальний артефакт, який павлівська методологія приховує і
заперечує: якщо собака пускає слину після постановки умов і за відсутності первинного стимулу, який сам по собі фізіологічно виправдовує
слиновиділення, то це відбувається через стосунки, які поступово встановилися під час експерименту між собакою й експериментатором. Іншими
словами, саме бажання Павлова викликає у собаки слинотечу. Таким чином,
Лакан знову вводить три виміри, які павловізм прагнув виключити: бажання
(експериментатора), суб'єкт (який тут є не тільки спостерігачем як агентом, але, безсумнівно, також і собакою, розділеним означальними науками і що зазнає впливу перенесення) і акт.
Продовження ⏩️
https://telegra.ph/F%D1%96l%D1%96pp-de-ZHorzh-Konstrukc%D1%96ya-vipadku-11-22