Кругла площа
Полтава
Колись вона називалась Олександрівською. Її будували у 1805–1811 роках. Автором проекту був зодчий Михайло Амвросимов. Тоді часто практикували радіальне будівництво, тож і площу вирішили зробити круглої форми. Будинки по периметру майдану звели переважно у 1806–1811 роках. Споруди мають однакове планування, наприклад, приймальні та парадні зали були розташовані у бельетажі.
1811 року у центрі площі відкрили монумент Слави, до якого сходились усі вісім радіальних вулиць. У 1820-тих роках, щоб урівноважити висоту забудови та розмір майдану, у центрі доріжки розбили на чотири сектори та облаштували палісадники з клумбами. Пізніше звели будівлю пошти і Кадетський корпус. 1842 року Петровському кадетському корпусу передали сад і його почали називати Корпусним парком.
У роки Другої світової війни майдан зруйнували. Архітектори Лев Вайнгорт і Дмитро Литвинцев запропонували проект реставрації усього класичного ансамблю Круглої площі, який і втілили у 1945–1963 роках.
Архітектурний Гід
Полтава
Колись вона називалась Олександрівською. Її будували у 1805–1811 роках. Автором проекту був зодчий Михайло Амвросимов. Тоді часто практикували радіальне будівництво, тож і площу вирішили зробити круглої форми. Будинки по периметру майдану звели переважно у 1806–1811 роках. Споруди мають однакове планування, наприклад, приймальні та парадні зали були розташовані у бельетажі.
1811 року у центрі площі відкрили монумент Слави, до якого сходились усі вісім радіальних вулиць. У 1820-тих роках, щоб урівноважити висоту забудови та розмір майдану, у центрі доріжки розбили на чотири сектори та облаштували палісадники з клумбами. Пізніше звели будівлю пошти і Кадетський корпус. 1842 року Петровському кадетському корпусу передали сад і його почали називати Корпусним парком.
У роки Другої світової війни майдан зруйнували. Архітектори Лев Вайнгорт і Дмитро Литвинцев запропонували проект реставрації усього класичного ансамблю Круглої площі, який і втілили у 1945–1963 роках.
Архітектурний Гід