«П'ють абсент», 1881
Сьогодні при слові «абсент» ми представляємо вишуканий та витончений напій для поціновувачів. Але на картині Рафаеллі ми бачимо замість вишуканої зеленої рідини якусь жовту бурду.
Це пійло навряд чи можна назвати поетично «зеленою феєю». Натомість у Парижі другої половини XIX століття воно коштувало дешевше за вино — наприклад, бургундського Vins de Bourgogne (його рекламу ми бачимо праворуч).
Саме тому його пили клошари, повії , жебраки художники та інші декласовані . Саме так Рафаеллі спочатку назвав свою картину. Працюючи над нею, художник годинами блукав Аньєром (промисловим передмістем Парижа), бував у витверезниках, навіть пробував ефекти зілля на собі.
Навколо світ стрімко мчить у майбутнє. У лівому верхньому кутку видно будівлю залізничної станції та знак переїзду. Але пияки відгороджені від прогресу стіною та альтанкою з висохлою лозою. І цікавить їх лише склянка з отрутою чи цигарка з отрутою.
Автор / Жан-Франсуа Рафаеллі
Мистецька Душа | Підписатися
Сьогодні при слові «абсент» ми представляємо вишуканий та витончений напій для поціновувачів. Але на картині Рафаеллі ми бачимо замість вишуканої зеленої рідини якусь жовту бурду.
Це пійло навряд чи можна назвати поетично «зеленою феєю». Натомість у Парижі другої половини XIX століття воно коштувало дешевше за вино — наприклад, бургундського Vins de Bourgogne (його рекламу ми бачимо праворуч).
Саме тому його пили клошари, повії , жебраки художники та інші декласовані . Саме так Рафаеллі спочатку назвав свою картину. Працюючи над нею, художник годинами блукав Аньєром (промисловим передмістем Парижа), бував у витверезниках, навіть пробував ефекти зілля на собі.
Навколо світ стрімко мчить у майбутнє. У лівому верхньому кутку видно будівлю залізничної станції та знак переїзду. Але пияки відгороджені від прогресу стіною та альтанкою з висохлою лозою. І цікавить їх лише склянка з отрутою чи цигарка з отрутою.
Автор / Жан-Франсуа Рафаеллі
Мистецька Душа | Підписатися