Бахмутський Демон 👹

Нездатність прогнозування на крок-два вперед інколи вражає мене.

На фронті новини кращі, ніж з тилу. Це точно.

Зараз не 2022 рік, а 2026. Нам потрібно розуміти, що настрої і світовідчуття зовсім інші, це мають розуміти всі. Багато хто каже, що небезпека така сама. Я скажу одне - на фронті тоді була зовсім інша війна, зараз на фронті важке болото і туди-сюди через дрони. Піхота глибоко в норах, окопної романтики вже такої нема. Київ і інші міста під ударами великої кількості повітряних знарядь смерті, росія горить від наших ударів. І головне, чого немає з 2022 року, а що є зараз. Тоді в голові було відчуття, що це можна завершити. Зараз в мене цього відчуття особисто нема, та і в багатьох нема. Наші душі, таке враження, що програні в казино і ми застрягли в тумані смерті. Все дуже затягнулося, і чим більше затягнуто, тим важче той клубок вже розплутати.

Тому треба жити в реальності. Зараз 2026, з тими настроями і втомою людей, яка є.
Але з мотивацією людей зберегти країну та вижити теж все добре.

Вернути всіх в 2022 неможливо. Знаю, багато хто б хотів. Та і я б хотів. Але це анріал. І це, мабуть, в чомусь і добре.

Армійська історія.

Був комбат. Був у нього сраколиз, якого він підвищив. Тут комбата зняли, поставили іншого комбата. Сраколиз почав гнати на старого комбата. Але сраколиз не знав, що старий комбат пішов на підвищення. І що йому все розповідали, що він там пиздів. І сталося диво для сраколиза. Раптово пішов він на пониження, і змінив місце служби. Сраколиз не розумів, що відбувається: новий комбат, срака ніби блищить, бо язиком працює немов Кьорхером. А потім дізнався - це старий комбат, на якого він гнав, на підвищенні. І з новим комбатом вони ще й друзі. А зрадників і піздунів ніхто не поважає та не любить.

Мораль проста - той, хто забагато пиздить, той надто тупий, щоб прогнозувати наслідки.

Війну завершить дипломатія, зброя та війська забезпечують утримування балансу або створення переваги для дипломатичної позиції. Це треба тверезо розуміти. Згодні чи ні?

Всіх причетних зі святом. Захист - це честь. Аби ще цінувався іншими, як має цінуватись.

На фронті місцями ситуація для нас краща, ніж в новинах.

В тилу все важче, росіяни розбирають поки міста реактивами і балістикою. Основний удар зосереджений на тил. Бо якщо зламається тил, всім буде байдуже на фронт. Тому треба тримати тил всіма силами і мізками, які є в цій державі.

Зараз чимало якісних людей йдуть в ініціативи з іноземними партнерами, колаборуються між собою, бо в політичній складовій неймовірна токсичність і бути там - це ризик повністю втратити репутацію. Але держава саме зараз потребує всіх, і опонентів політичних сил, і прихильників - всіх в обʼєднанні, і це обʼєднання треба багатьом конкуруючим невідомо за що посадовцям.

Головні удари рф по тилу - ознака нездатності зламати фронт. В тилу треба припинити робити ставки лише на лояльних на всіх рівнях, треба акумулювати весь інтелектуальний потенціал для роботи, в тому числі з суспільством.

Хоча, кому це кажу хз, а вдруг. Тримайтесь там в тилу, точно не зламають нас.

Нерви натягнуті, як струна, але все буде добре, Демон вірить і знає, хоч і важко всім.

Як ви там всі, мої любі?

Дізнався про вдалі випробування реактивних перехоплювачів проти реактивних шахедів за швидкісними параметрами. Гарно, гарно.

Процес складний, але йде добре.

Бажаю лише успіху на новому напрямку, підтримка.

Інколи ставленням до людей можна зробити з них недругів значно сильніших, ніж ти сам.

Армійська мудрість про кадрову систему.

Обмінний фонд поповнено, допоможе наростити обміни і повернення наших пациків.

Сучасна війна дійшла до того, що байдуже, куди йде піхота і чи може вона контролювати міста, якщо дронами можна зробити життя цивільних нестерпним. На жаль, цивільні під терором не сильно зважають на дії піхоти, яка не пускає ворога в їх дім. Цивільні страждають від дронів.

Це дуже складна парадигма, дуже непростий час.

Те, про що я писав вчора, вже офіційно озвучив президент. Вівальді і робота ДШВ триває.

Бачу багато хто дивується, чому військові в соцмережах пишуть «де зарплата?». Комусь прийшла, комусь ні. Між собою обговорюють, невдоволення є в тих, кому в пʼятницю не капнула, а капне у вівторок.

А не було б цього, якби ця зарплата не була копійками. Чимало пациків живуть по принципу закрити кредитку і знов відкрити. Реальність, як вона є. Комусь вистачає, комусь не вистачає взагалі. Великий організм ця армія.

В режимі тиші дещо відбувається позитивне.

Атеїсти моляться. Часто моляться, коли близько ФПВ і нема сіткомета. Я бачив багато атеїстів, які молилися пошепки. За ці роки я сам молився і не раз. Коли їхав у далекий тил, я ходив у храми, в католицькі і православні, для мене нема різниці, який в них бог. Був день, коли я плакав у церкві, стояв на колінах і плакав сам. Це був 2024 рік. Було важко, а потім стало так добре.

Був знайомий на позивний Чук. Бородатий дядько, який втратив все на Херсонщині, воно потрапило в окупацію і зрештою було розграбовано та зруйновано. А ще в 2021 він купував нову дачу за немалі кошти і рибалив на водосховищі, куди ходив пішки, і сідав на моторного човна.

Чук сміявся з вигаданого бога, казав, що є лише сатана, і краще дружити з сатаною, ніж з богом, бо сатана вирішує будеш ти жити чи ні.

Чук потрапив у Святогірську лавру, памʼятаю він мав декілька днів поки ремонтували тачку. Він сидів там годинами і слухав. Розповідав, що закрив очі і опинився ніби в себе на човні, ніби знову ловив рибу, яку ніс чистити на веранду дачі. Він ніби знову опинився вдома, де нема війни. І ніби те життя було кращим за це. Він просив Бога після цього хоча б раз відчути це знову. Чук живий зараз. Він служить далеко від рідного дому, далеко від Сходу. Перевівся в ППО.

В кожного свій Бог, але він один для всіх. Він приходить до когось частіше. А дехто чує його, коли мозок більше не здатен вірити сам.

Дуже багато людей, яких вважав прикладами і в яких вірив з 2022 року виявилися дутими фріками чи пройдисвітами. Я один такий? І хто вас розчарував.

Наші далекобійні удари продовжують радувати. Видно, що російська ППО не здатна перехоплювати всі наші дрони, а заходи безпеки на НПЗ та інших обʼєктах досі недостатні для того, аби дрон не міг заподіяти шкоди. Втім, постійно розраховувати лише на БПЛА в цій війні - не дуже перспективно. Розширення ракетної програми потрібне. Питання «де балістика?» все частіше звучить не тільки в соцмережах, і на цьому фоні постійні відео та обіцянки однієї компанії виглядають максимально дивно і грають як їй в мінус, так і в мінус всім, хто про це говорив раніше.

У часи, коли ворог виробляє балістику, хоч і менше ніж міг би дякуючи нашим ударам по ньому, покладатися лише на одиниці ракет Patriot, які нам дають не можна. Завдання знищення пускових ключове, і СОУ це робить. Але більшу ефективність знищення забезпечила б балістика, тому вона так потрібна.

Вірю, що буде. І в один чудовий день ми всі ще порадіємо не тільки одиничним влучанням, а й масовому виробництву таких потрібних ракет.

Знищили важливих пілотів рашки на напрямку Констахи.