Каже кум кумови:
– Такый у твойої жоны файный рот, ож кой на нього никаю, та все си думаю: „Господи, не введи ня во іскушениє“…
А кум каже:
– Аж бысь знав, якый у тому файному роті паскудный язык, та бысь казав: „Господи, спаси ня уд лукавого“…
– Такый у твойої жоны файный рот, ож кой на нього никаю, та все си думаю: „Господи, не введи ня во іскушениє“…
А кум каже:
– Аж бысь знав, якый у тому файному роті паскудный язык, та бысь казав: „Господи, спаси ня уд лукавого“…