Из сторункы Михаила Чухрана:
Митро з Поковбік женився. Звідают го цімборы:
– Но як молода жона? Ци штось ся справує у постели?
– А, та де! Гет ся до того діла не розуміє. Як исьме ся першый раз зобрали в ракаши, та она так ся розтіряла, што курту парну поклала не пуд голову, ай пуд задницю… Нич ся не тямила!
Митро з Поковбік женився. Звідают го цімборы:
– Но як молода жона? Ци штось ся справує у постели?
– А, та де! Гет ся до того діла не розуміє. Як исьме ся першый раз зобрали в ракаши, та она так ся розтіряла, што курту парну поклала не пуд голову, ай пуд задницю… Нич ся не тямила!