Плазматична мембрана. Будова, ліпіди та плинність 🤍
Мембрана — це те, що дозволяє клітині тримати різницю з середовищем.
Рідинно-мозаїчна модель (Сінгер, Ніколсон, 1972) — ліпідний бішар як рідка матриця, у яку мозаїчно вбудовані білки.
Три компоненти мембрани:
▪️
Ліпіди — основа (амфіфільні молекули — мають гідрофільні головки та гідрофобні хвостики) :
▫️ гліцерофосфоліпіди (фосфатидилхолін, -етаноламін, -серин, -інозитол) та сфінгомієлін
▫️ холестерол — буфер плинності
▫️ гліколіпіди (цереброзиди, гангліозиди) — тільки зовні
▪️
Білки — канали, насоси, рецептори, ферменти
▪️
Вуглеводи — тільки на зовнішній поверхні, формують глікокалікс
Проникність
. Чим
менша
молекула
,
менш заряджена
та
більш ліпофільна
→ тим
легше
вона
проходить
через
ліпідний
бішар
:
▫️
Легко проходять: O₂, CO₂, стероїдні гормони, інші малі ліпофільні молекули
▫️
Повільно: H₂O, сечовина, гліцерол
▫️
Практично не проходять: глюкоза, амінокислоти, іони (потребують білків-переносників)
❗ Важливо: непроникний саме ліпідний бішар. Через мембрану іони проходять постійно — але через білкові канали.
Плинність залежить від:
▫️
температури ↑ → плинність ↑
▫️
ненасичених жирних кислот ↑ → плинність ↑ (cis-злам заважає упаковці)
▫️
довжини ланцюгів ↑ → плинність ↓
▫️
холестеролу → стабілізує в обидва боки
—
Зберігай 🔖 і
кидай друзям — щоб не питали «а звідки ти вчив/ла біохімію/фізіологію?» 😅
Хочеш мати
весь матеріал так
системно та зрозуміло
як у відео —
пиши мені 💬