🇺🇦Сьогодні ми спілкуємось з Геннадієм на позивний «Маестро», нашим першим героєм нового циклу інтерв’ю "Медики фронту". Він щойно вийшов з операційної стабілізаційного пункту. На взутті краплі крові, в очах втома, але на обличчі усмішка. Каже, ну давай почнемо, може щось цікаве розкажу, але якщо чесно інтерв’ю не моя історія, з усмішкою на обличчі промовив Гена...
❓️Ви взагалі як?
✍️Я чудово, тому що маю змогу займатися улюбленою справою в лавах ЗСУ, та маю змогу рятувати життя тим хто стоїть на «0».
❓️Як ви опинилися на фронті?
✍️Коли почалось повномасштабне вторгнення, я не зміг стояти осторонь та вступив до лав ЗСУ ТрО на той момент в 130 батальйон 241 окремої бригади Регіонального управління Сил ТрО "Північ" ЗСУ, пропрацював там лікарем довгий час, пройшов з хлопцями багато бойових виїздів, на даний час проходжу службу в 241 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ, працюючи на стабілізаційному пункті.
❓️Екстремальних ситуацій в житті військовослужбовців завжди багато, який випадок зі служби вам запам’ятався найбільше?
✍️Ой, був один у мене цікавий випадок, як то кажуть, і сміх, і гріх, — каже, посміхаючись, Маестро, коли ми з хлопцями евакуювали бабусю з козою з-під обстрілів на Харківщині.
❓️Доводилось діставати хлопців з того світу? Коли вже не було надії, а ти зміг?
Звичайно. На жаль такі випадки трапляються, але я та моя команда справляємось та боремось до останнього за життя наших воїнів. Зараз в наших реаліях коли у ворога теж є дрони, на жаль, евакуація затягується з поля бою. Одним зі складних випадків був поранений військовослужбовець, який пролежав посеред поля понад три доби, з осколковим пораненням стегна та накладеним турнікетом. Коли його до нас привезли шанси в нього були не великі. Але завдяки професіоналізму моєї команди та сильному організму бійця ми швиденько обробили рану, прокапали йому цільну кров та лікарські засоби, зігріли за допомогою хімічних ковдр. Слава богу він пройшов всі подальші етапи еваку вдало. Зараз в шпиталі почуває себе набагато краще. Таких випадків багато нажаль в наших реаліях війни.
❓️Яка історія твого позивного друже?
✍️🏻Мій позивний в мене ще з 2014 року, коли я працював добровольцем на медичному еваку. Якось в один з вечорів я зіграв на гітарі і хлопці з 96-ї прозвали мене "Маестро", тому що майстерно володію не тільки скальпелем, але й струнами гітари.
❓️Яку пораду, маючи такий великий досвід, ви би надали майбутнім військовослужбовцям?
✍️Готуйтеся, навчайтеся воювати — доведеться всім!
🇺🇦 Регіональне управління Сил ТрО “Північ” Збройних Сил України
🇺🇦 241 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ
🇺🇦 130 Батальйон територіальної оборони
❓️Ви взагалі як?
✍️Я чудово, тому що маю змогу займатися улюбленою справою в лавах ЗСУ, та маю змогу рятувати життя тим хто стоїть на «0».
❓️Як ви опинилися на фронті?
✍️Коли почалось повномасштабне вторгнення, я не зміг стояти осторонь та вступив до лав ЗСУ ТрО на той момент в 130 батальйон 241 окремої бригади Регіонального управління Сил ТрО "Північ" ЗСУ, пропрацював там лікарем довгий час, пройшов з хлопцями багато бойових виїздів, на даний час проходжу службу в 241 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ, працюючи на стабілізаційному пункті.
❓️Екстремальних ситуацій в житті військовослужбовців завжди багато, який випадок зі служби вам запам’ятався найбільше?
✍️Ой, був один у мене цікавий випадок, як то кажуть, і сміх, і гріх, — каже, посміхаючись, Маестро, коли ми з хлопцями евакуювали бабусю з козою з-під обстрілів на Харківщині.
❓️Доводилось діставати хлопців з того світу? Коли вже не було надії, а ти зміг?
Звичайно. На жаль такі випадки трапляються, але я та моя команда справляємось та боремось до останнього за життя наших воїнів. Зараз в наших реаліях коли у ворога теж є дрони, на жаль, евакуація затягується з поля бою. Одним зі складних випадків був поранений військовослужбовець, який пролежав посеред поля понад три доби, з осколковим пораненням стегна та накладеним турнікетом. Коли його до нас привезли шанси в нього були не великі. Але завдяки професіоналізму моєї команди та сильному організму бійця ми швиденько обробили рану, прокапали йому цільну кров та лікарські засоби, зігріли за допомогою хімічних ковдр. Слава богу він пройшов всі подальші етапи еваку вдало. Зараз в шпиталі почуває себе набагато краще. Таких випадків багато нажаль в наших реаліях війни.
❓️Яка історія твого позивного друже?
✍️🏻Мій позивний в мене ще з 2014 року, коли я працював добровольцем на медичному еваку. Якось в один з вечорів я зіграв на гітарі і хлопці з 96-ї прозвали мене "Маестро", тому що майстерно володію не тільки скальпелем, але й струнами гітари.
❓️Яку пораду, маючи такий великий досвід, ви би надали майбутнім військовослужбовцям?
✍️Готуйтеся, навчайтеся воювати — доведеться всім!
🇺🇦 Регіональне управління Сил ТрО “Північ” Збройних Сил України
🇺🇦 241 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ
🇺🇦 130 Батальйон територіальної оборони