«Макрон ти, а не мачо»
Цікавий сьогодні день на міжнародній політичній арені. Нідерланди та Австралія офіційно звинуватили Росію у катастрофі літака MH17 (який збили біля Донецьку). Нарешті. Новина – ок. А ось візит французького президента Еммануеля Макрона до Путіна – взагалі не ок. Причому для самого ж Макрона цей візит завідома програшним і помилковим.
На початках Макрон склав про себе непогане враження. Він постав таким собі ефектним французьким мачо. А насправді виявився звичайним французьким президентом. Пригадайте, як із першої своєї прес-конференції він вигнав Russia Today і Sputnik. А сьогодні він уже в Москві дає спільну пресуху з Путіним, розповідаючи про «результати» візиту та слухаючи, як ВВ називає Сенцова терористом.
Офіційний привід поїздки – участь у економічному форумі в Санкт-Петербурзі. Але ясно, що головна мета цієї поїздки – зустріч із Путіним. Макрон прибув у Пітєр з помпезною делегацією, щоб задобрити владику Крємля. Але французький президент плутає Путіна з самозакоханим Трампом, на якого справді діють такі трюки, компліменти і т.д. А Путіну насправді на це похуй. І загалом йому всеодно на думку якось «пацана з Парижу».
Макрону потрібні від російського президента компроміси і поступки. Але що він сам може запропонувати Путіну? Скасування санкцій, повернення в клуб світових лідерів, інвестиції? Це дрібниці, якщо за такі пропозиції доведеться розплачуватися відмовою від війни в Україні чи підтримкою Асада в Сирії. Ну про Крим взагалі краще промовчати.
Журналістам Макрон каже, що вони домовилися про «намір створити механізм координації задля пошуку політичного рішення сирійської проблеми». Насправді це звучить, як «ВВ вислухав мене, дав цукерку і сказати їхати додому».
Мораль така, що вдома й потрібно було сидіти. Діалог має сенс тільки тоді, коли у тебе є реально вигідні для партнера пропозиції або силові аргументи. Якщо у тебе ніхуя немає – залишайся вдома, не дай опонентові себе використовувати. До речі, Макрон відмовчується щодо того, чи поїде на Чемпіонат світу в Росії. Сподіваюся, сьогодні він переконався, що правильно буде не їхати.
Цікавий сьогодні день на міжнародній політичній арені. Нідерланди та Австралія офіційно звинуватили Росію у катастрофі літака MH17 (який збили біля Донецьку). Нарешті. Новина – ок. А ось візит французького президента Еммануеля Макрона до Путіна – взагалі не ок. Причому для самого ж Макрона цей візит завідома програшним і помилковим.
На початках Макрон склав про себе непогане враження. Він постав таким собі ефектним французьким мачо. А насправді виявився звичайним французьким президентом. Пригадайте, як із першої своєї прес-конференції він вигнав Russia Today і Sputnik. А сьогодні він уже в Москві дає спільну пресуху з Путіним, розповідаючи про «результати» візиту та слухаючи, як ВВ називає Сенцова терористом.
Офіційний привід поїздки – участь у економічному форумі в Санкт-Петербурзі. Але ясно, що головна мета цієї поїздки – зустріч із Путіним. Макрон прибув у Пітєр з помпезною делегацією, щоб задобрити владику Крємля. Але французький президент плутає Путіна з самозакоханим Трампом, на якого справді діють такі трюки, компліменти і т.д. А Путіну насправді на це похуй. І загалом йому всеодно на думку якось «пацана з Парижу».
Макрону потрібні від російського президента компроміси і поступки. Але що він сам може запропонувати Путіну? Скасування санкцій, повернення в клуб світових лідерів, інвестиції? Це дрібниці, якщо за такі пропозиції доведеться розплачуватися відмовою від війни в Україні чи підтримкою Асада в Сирії. Ну про Крим взагалі краще промовчати.
Журналістам Макрон каже, що вони домовилися про «намір створити механізм координації задля пошуку політичного рішення сирійської проблеми». Насправді це звучить, як «ВВ вислухав мене, дав цукерку і сказати їхати додому».
Мораль така, що вдома й потрібно було сидіти. Діалог має сенс тільки тоді, коли у тебе є реально вигідні для партнера пропозиції або силові аргументи. Якщо у тебе ніхуя немає – залишайся вдома, не дай опонентові себе використовувати. До речі, Макрон відмовчується щодо того, чи поїде на Чемпіонат світу в Росії. Сподіваюся, сьогодні він переконався, що правильно буде не їхати.