СБУ. Спецоперація. Спасти журналіста Бабченка
Шок, далі якась внутрішня пустота, а потім прилив злості й ненависті. Такими були мої емоції вчора пізно ввечері, коли я дізнався, що Аркадія Бабченка вбили в його ж квартирі. Я декілька разів спілкувався з ним. Не скажу, що добре його знав, та за діяльністю Аркадія стежив завжди. Але аналіз цієї ситуації для Чорнозема відклав на завтра.
Сьогодні, десь приблизно о 12-й, спілкуючись у певних колах, почув, мовляв, «рано його ще хоронити». Не вірилося в це взагалі: всі медіа вже його «відспівали», а блогери написали свої некрологи. Вирішив перевірити інфу. Насторожив Порошенко. По-перше, він не висловив свого співчуття ні в ФБ, ні будь-де. По-друге, під час онлайн-трансляції засідання з НКРЕ виглядав він дууже життєрадісним. А ближче до прес-конференції СБУ я вже розумів, що ми стали свідками найбільшого «розіграшу» українських ЗМІ за роки незалежності. Але писати не до кінця перевірену інформацію про «воскресіння» Бабченка тут не хотів. Залишалося лише усміхнутися, коли офіційно було оголошено про спецоперацію СБУ.
А тепер про все по порядку.
Для людей із медійної тусовки не треба пояснювати, хто такий Бабченко. Це запеклий критик путінського режиму, ветеран двох чеченських воєн, російський журналіст, воєнний кореспондент, який останнім часом переїхав жити та працювати в Україну. Бабченко був і є активним блогером, часто писав про війну на Донбасі, вважав Крим українським та не втомлювався критикувати Путіна. До погроз Бабченко звик – отримував їх ледь не під кожною своєю публікацією в соцмережах.
«Вчора ввечері в Аркадія вдома закінчився хліб. Він пішов у магазин. «Вбивця» на нього чекав на сходовій клітці під’їзду. Коли Аркадій відчинив двері квартири, вбивця зробив кілька пострілів. Його дружина в цей час була в ванній. Почула вистріли і побачила Аркадія на підлозі… Серце Бабченка зупинилося в кареті швидкої допомоги по дорозі в лікарню», – цю версію всі медіа обговорювали включно до 17:00, поки не дізналися про спецоперацію СБУ.
Аркадій Бабченко – живий. Його вбивство виявилося інсценуванням СБУ, яка місяць тому отримала інформацію про замах на життя журналіста. Російські спецслужби завербували громадянина України Г. (так його називають в СБУ), який доручив виконання злочину своєму знайомому – колишньому АТОшнику. А цей АТОшник співпрацював із СБУ. Після нібито «виконання» замовлення завербований громадянин Г, що отримав вказану інформацію, був затриманий.
Красиво, але досить жорстко. Вся країна наче переглянула серію нового сезону «Шерлока» в реальному житті. СБУ стверджує, що затриманий планував в Україні 30 вбивств. Я сподіваюся, це справді блискуча робота СБУ, а не піаркомпанія (Луценко зі своїм спічем перестарався на брифінгу).
Бабченку бажаю здоров’я. Кожна людина хотіла б побувати на своїх похоронах і послухати, що про тебе люди говорять. Бабченкові це вдалося. Його «воскресіння» порадувало колег-журналістів, але й додало роботи. От бачу, що редактор «Нового времени» в ФБ жаліється, що обкладинку і матеріали до завтрашнього номера тепер треба переробляти.
В Україні вбивали журналістів. Як не бридко це визнавати, але їх і надалі вбиватимуть. Зараз цьому вдалося запобігти. Але війна поруч з нами. Крємль промахнувся, але удару свого не послабить. Впевнений, четвертий термін Путіна буде терміном на найбільшій крові.
Чорнозем буде стежити далі за ситуацією і результатами спецоперації. Тому залишайтеся разом зі мною – найякісніша аналітика подій України та світу тут.
Шок, далі якась внутрішня пустота, а потім прилив злості й ненависті. Такими були мої емоції вчора пізно ввечері, коли я дізнався, що Аркадія Бабченка вбили в його ж квартирі. Я декілька разів спілкувався з ним. Не скажу, що добре його знав, та за діяльністю Аркадія стежив завжди. Але аналіз цієї ситуації для Чорнозема відклав на завтра.
Сьогодні, десь приблизно о 12-й, спілкуючись у певних колах, почув, мовляв, «рано його ще хоронити». Не вірилося в це взагалі: всі медіа вже його «відспівали», а блогери написали свої некрологи. Вирішив перевірити інфу. Насторожив Порошенко. По-перше, він не висловив свого співчуття ні в ФБ, ні будь-де. По-друге, під час онлайн-трансляції засідання з НКРЕ виглядав він дууже життєрадісним. А ближче до прес-конференції СБУ я вже розумів, що ми стали свідками найбільшого «розіграшу» українських ЗМІ за роки незалежності. Але писати не до кінця перевірену інформацію про «воскресіння» Бабченка тут не хотів. Залишалося лише усміхнутися, коли офіційно було оголошено про спецоперацію СБУ.
А тепер про все по порядку.
Для людей із медійної тусовки не треба пояснювати, хто такий Бабченко. Це запеклий критик путінського режиму, ветеран двох чеченських воєн, російський журналіст, воєнний кореспондент, який останнім часом переїхав жити та працювати в Україну. Бабченко був і є активним блогером, часто писав про війну на Донбасі, вважав Крим українським та не втомлювався критикувати Путіна. До погроз Бабченко звик – отримував їх ледь не під кожною своєю публікацією в соцмережах.
«Вчора ввечері в Аркадія вдома закінчився хліб. Він пішов у магазин. «Вбивця» на нього чекав на сходовій клітці під’їзду. Коли Аркадій відчинив двері квартири, вбивця зробив кілька пострілів. Його дружина в цей час була в ванній. Почула вистріли і побачила Аркадія на підлозі… Серце Бабченка зупинилося в кареті швидкої допомоги по дорозі в лікарню», – цю версію всі медіа обговорювали включно до 17:00, поки не дізналися про спецоперацію СБУ.
Аркадій Бабченко – живий. Його вбивство виявилося інсценуванням СБУ, яка місяць тому отримала інформацію про замах на життя журналіста. Російські спецслужби завербували громадянина України Г. (так його називають в СБУ), який доручив виконання злочину своєму знайомому – колишньому АТОшнику. А цей АТОшник співпрацював із СБУ. Після нібито «виконання» замовлення завербований громадянин Г, що отримав вказану інформацію, був затриманий.
Красиво, але досить жорстко. Вся країна наче переглянула серію нового сезону «Шерлока» в реальному житті. СБУ стверджує, що затриманий планував в Україні 30 вбивств. Я сподіваюся, це справді блискуча робота СБУ, а не піаркомпанія (Луценко зі своїм спічем перестарався на брифінгу).
Бабченку бажаю здоров’я. Кожна людина хотіла б побувати на своїх похоронах і послухати, що про тебе люди говорять. Бабченкові це вдалося. Його «воскресіння» порадувало колег-журналістів, але й додало роботи. От бачу, що редактор «Нового времени» в ФБ жаліється, що обкладинку і матеріали до завтрашнього номера тепер треба переробляти.
В Україні вбивали журналістів. Як не бридко це визнавати, але їх і надалі вбиватимуть. Зараз цьому вдалося запобігти. Але війна поруч з нами. Крємль промахнувся, але удару свого не послабить. Впевнений, четвертий термін Путіна буде терміном на найбільшій крові.
Чорнозем буде стежити далі за ситуацією і результатами спецоперації. Тому залишайтеся разом зі мною – найякісніша аналітика подій України та світу тут.