Вчасно піти – це треба вміти
Озерніться навколо… Скільки років ваш шеф працює на своїй посаді? А як довго ваш факультет очолює нинішній декан? Дуже часто люди занадто засиджуються на своєму місці, буквально приростаючи до нього. Людина вже давно себе вичерпала, проте далі й далі продовжує триматися за своє крісло руками і ногами. Ця людина насправді шкодить і собі і своєму проекту, над яким працює. Такий проект не прогресує, а регресує. У кращому випадку він просто стоїть на місці.
Цим проектом може бути будь-що: факультет, компанія, журнал, а то й ціла країна («довічних» президентів ми знаємо немало – достатньо подивитися на дві сусідні країни, що на півночі і сході від нас). Є в Україні не одне медіа, де редактори вже сидять десятиліттями. Нічого доброго для своїх проектів вони не роблять. А підлеглі тільки й думають «хай так, аби гірше не було». Знайомо?
Вміти вчасно піти – благородна і дуже потрібна риса в сучасному світі. На жаль, її багатьом бракує. І це я не тільки про Україну, а й загалом про сучасний світ.
Написати ці рядки мене надихнув … Зінедін Зідан. Вчора він залишив тренерський місток мадридського Реала, чим шокував усіх. Це сталося за 5 днів після рекордної третьої перемоги в Лізі чемпіонів поспіль. Тричі, Карл, тричі, Реал уже виграє ЛЧ. Це фантастика! І тут враз: Зізу іде.
Чому? Зінедін прекрасно знав про всі проблеми своєї команди і розумів, що їй потрібні глобальні зміни. Він розумів, що конкретно цей склад себе вичерпав і йому потрібна свіжа кров. Цикл завершений. Але на благо клубу Зідан прийняв рішення пожертвувати собою, а не гравцями. Тренер вирішив, що вичавив максимум і не готовий будувати нову команду, бо вже перегорів.
За два з половиною року Зізу виграв стільки, скільки виграли сумарно попередні 6 тренерів Реала за 8 років (при чому ЛЧ вигравав тільки Анчелотті). А тепер Зідан йде на піку своєї кар’єри. Вже вдруге. У 2006-му Зінедін так само завершив кар’єру футболіста.
А тепер подивіться на себе: чи не засиділися ви на своєму місті? У своїй улюбленій зоні комфорту? Будьте, як Зідан. У цьому й вся мораль. Не бійтеся вчасно піти.
Озерніться навколо… Скільки років ваш шеф працює на своїй посаді? А як довго ваш факультет очолює нинішній декан? Дуже часто люди занадто засиджуються на своєму місці, буквально приростаючи до нього. Людина вже давно себе вичерпала, проте далі й далі продовжує триматися за своє крісло руками і ногами. Ця людина насправді шкодить і собі і своєму проекту, над яким працює. Такий проект не прогресує, а регресує. У кращому випадку він просто стоїть на місці.
Цим проектом може бути будь-що: факультет, компанія, журнал, а то й ціла країна («довічних» президентів ми знаємо немало – достатньо подивитися на дві сусідні країни, що на півночі і сході від нас). Є в Україні не одне медіа, де редактори вже сидять десятиліттями. Нічого доброго для своїх проектів вони не роблять. А підлеглі тільки й думають «хай так, аби гірше не було». Знайомо?
Вміти вчасно піти – благородна і дуже потрібна риса в сучасному світі. На жаль, її багатьом бракує. І це я не тільки про Україну, а й загалом про сучасний світ.
Написати ці рядки мене надихнув … Зінедін Зідан. Вчора він залишив тренерський місток мадридського Реала, чим шокував усіх. Це сталося за 5 днів після рекордної третьої перемоги в Лізі чемпіонів поспіль. Тричі, Карл, тричі, Реал уже виграє ЛЧ. Це фантастика! І тут враз: Зізу іде.
Чому? Зінедін прекрасно знав про всі проблеми своєї команди і розумів, що їй потрібні глобальні зміни. Він розумів, що конкретно цей склад себе вичерпав і йому потрібна свіжа кров. Цикл завершений. Але на благо клубу Зідан прийняв рішення пожертвувати собою, а не гравцями. Тренер вирішив, що вичавив максимум і не готовий будувати нову команду, бо вже перегорів.
За два з половиною року Зізу виграв стільки, скільки виграли сумарно попередні 6 тренерів Реала за 8 років (при чому ЛЧ вигравав тільки Анчелотті). А тепер Зідан йде на піку своєї кар’єри. Вже вдруге. У 2006-му Зінедін так само завершив кар’єру футболіста.
А тепер подивіться на себе: чи не засиділися ви на своєму місті? У своїй улюбленій зоні комфорту? Будьте, як Зідан. У цьому й вся мораль. Не бійтеся вчасно піти.