Кілька слів про душпастирську опіку військовослужбовців
#інсайдиChurcher #угкц #пцу #упцкп #рпцву
Продовжуємо стежити за розвитком служби військових капеланів. За даними з наших джерел, у кількісному відношенні значного прогресу в цій справі, на жаль, немає. Протягом трьох місяців із квітня по червень число капеланських посад у ЗСУ зменшилося на три, при цьому ці вакансії вже були укомплектовані священнослужителями ПЦУ. Одним греко-католицьким капеланом стало менше в Держприкордонслужбі. Водночас три посади у військових навчальних закладах ДПС було «перекинуто» у військові частини, а в штатному розкладі одного з її лікувальних закладів з’явилася нова «клітка» для військового священника.
Втім, як зазначають обізнані співрозмовники каналу, рівень укомплектованості посад вже є достатньо високим, майже розв'язано нормативно-правові питання, створено систему відбору кандидатів, започатковано систему навчання та підвищення кваліфікації священників, які мають опікуватися військовослужбовцями.
Щодо конфесіонального розподілу, як і раніше, більшість працевлаштованих військових священників належить до ПЦУ. Але примітно великою є частка кліриків УГКЦ. Наприклад, у ЗСУ вона дорівнює близько 24%, а в ДПС – понад 18% від загального числа капеланів. Також у ЗСУ служить один капелан РПЦвУ та 13 представників протестантських та євангелічних церков – загалом близько 11% усіх військових священників.
Нагадаємо, що за результатами січневого соцопитування Центру Разумкова вірними УГКЦ себе називають 8,2% українців (ПЦУ – 34%, РПЦвУ – 13,8%, просто православні – 27,6%, решта конфесій – менш одного відсотка). Відбір капеланів у військових частинах здійснюють виходячи з даних анонімного анкетування щодо конфесіональної приналежності особового складу.
Тобто існуючий розподіл посад військових душпастирів між церквами може бути обумовлений або тим, що частка греко-католиків серед захисників Батьківщини чомусь вище ніж в цілому по країні, або тим, що вірники РПЦвУ вважають за краще мати поруч священника УГКЦ, ніж «неканонічного» на їхню думку клірика ПЦУ. Ну а «просто православним» – або НА них, якщо до цієї категорії відносять прихильників патр. Філарета – звісно, байдуже. І тому їм «за умовчанням» дають пастиря від Єдиної Помісної. Ну й гаразд.
Якщо маєте інші думки або хочете чимось поділитися – милості просимо на churcher@protonmail.com (але листи зі скриньок російських провайдерів можуть не дійти через політику московії стосовно сервісів, що захищають приватні дані своїх користувачів).
#інсайдиChurcher #угкц #пцу #упцкп #рпцву
Продовжуємо стежити за розвитком служби військових капеланів. За даними з наших джерел, у кількісному відношенні значного прогресу в цій справі, на жаль, немає. Протягом трьох місяців із квітня по червень число капеланських посад у ЗСУ зменшилося на три, при цьому ці вакансії вже були укомплектовані священнослужителями ПЦУ. Одним греко-католицьким капеланом стало менше в Держприкордонслужбі. Водночас три посади у військових навчальних закладах ДПС було «перекинуто» у військові частини, а в штатному розкладі одного з її лікувальних закладів з’явилася нова «клітка» для військового священника.
Втім, як зазначають обізнані співрозмовники каналу, рівень укомплектованості посад вже є достатньо високим, майже розв'язано нормативно-правові питання, створено систему відбору кандидатів, започатковано систему навчання та підвищення кваліфікації священників, які мають опікуватися військовослужбовцями.
Щодо конфесіонального розподілу, як і раніше, більшість працевлаштованих військових священників належить до ПЦУ. Але примітно великою є частка кліриків УГКЦ. Наприклад, у ЗСУ вона дорівнює близько 24%, а в ДПС – понад 18% від загального числа капеланів. Також у ЗСУ служить один капелан РПЦвУ та 13 представників протестантських та євангелічних церков – загалом близько 11% усіх військових священників.
Нагадаємо, що за результатами січневого соцопитування Центру Разумкова вірними УГКЦ себе називають 8,2% українців (ПЦУ – 34%, РПЦвУ – 13,8%, просто православні – 27,6%, решта конфесій – менш одного відсотка). Відбір капеланів у військових частинах здійснюють виходячи з даних анонімного анкетування щодо конфесіональної приналежності особового складу.
Тобто існуючий розподіл посад військових душпастирів між церквами може бути обумовлений або тим, що частка греко-католиків серед захисників Батьківщини чомусь вище ніж в цілому по країні, або тим, що вірники РПЦвУ вважають за краще мати поруч священника УГКЦ, ніж «неканонічного» на їхню думку клірика ПЦУ. Ну а «просто православним» – або НА них, якщо до цієї категорії відносять прихильників патр. Філарета – звісно, байдуже. І тому їм «за умовчанням» дають пастиря від Єдиної Помісної. Ну й гаразд.
Якщо маєте інші думки або хочете чимось поділитися – милості просимо на churcher@protonmail.com (але листи зі скриньок російських провайдерів можуть не дійти через політику московії стосовно сервісів, що захищають приватні дані своїх користувачів).