Мавпяча віспа - все, про що запитували колегиМавпяча віспа — це захворювання, спричинене вірусом, відомим як Monkeypox virus . Цей вірус належить до того ж сімейства, що й вірус, що викликає натуральну віспу. У людей з віспою часто з’являється висип разом з іншими симптомами. Висип проходить кілька стадій, включаючи струпи, перш ніж загоїться.
Mpox не має відношення до вітряної віспи.
Поглиблені дослідження показали, що за своїми серологічними властивостями вірус віспи мавп ближче до вірусу натуральної віспи, ніж до вітряної віспи і коров'ячої віспи.
Збудника mpox віднесено до тих біологічних агентів, які офіційно визнано чинниками біологічної зброї.
Незважаючи на початкову назву «віспа мавп», походження джерела захворювання залишається невідомим. Вчені підозрюють, що африканські гризуни та примати (наприклад, мавпи) можуть переносити вірус і заражати людей.
Mpox може поширюватися між тваринами та людьми. Він ендемічний, регулярно зустрічається в деяких частинах Центральної та Західної Африки.
У 2022 році mpox поширився світом. До цього випадки зараження віспою в інших місцях були рідкісними і зазвичай пов’язані з подорожами або тваринами, які імпортувалися з регіонів, де віспа ендемічна.
Існує два типи Monkeypox virus:
•
Clade I спричиняє більш серйозні хвороби та смерті. Деякі спалахи вбили до 10% людей, які захворіли, хоча останні спалахи мали нижчий рівень смертності. Clade I є ендеміком Центральної Африки.
•
Clade II – це тип, який спричинив глобальний спалах, що почався в 2022 році. Інфекції від mppox clade II є менш важкими. Понад 99,9% людей виживають. Clade II є ендеміком Західної Африки.
Обидва типи вірусу можуть поширюватися через:
• Безпосередній контакт із зараженими тваринами
• Тісний контакт (включаючи інтимний контакт) з людиною з mpox
• Прямий контакт із забрудненими матеріалами
Ризик важкого захворювання наступає для категорій:
• Діти молодше 1 року;
• Люди з сильно ослабленою імунною системою
• Люди з історією екземи;
• Вагітні жінки.
Механізм зараження людини
віспою мавп аналогічний такому при натуральній віспі — повітряно-крапельний. Можливе передавання збудника й від людини до людини прямим повітряно-крапельним шляхом, описані навіть випадки внутрішньолікарняного і внутрішньолабораторного зараження.
Клінічні ознаки
Інкубаційний період становить 4-20 днів. Починається захворювання гостро, з підвищення температури тіла, м'язового і головного болю; можливі нудота, блювання, втрата апетиту, прострація, фарингіт, задишка і кашель з мокротинням або без нього.
Подальша динаміка захворювання, терміни появи й еволюція елементів висипу аналогічні таким при натуральній віспі. Як і при натуральній віспі, висип з'являється на слизових оболонках рота, статевих органах, кон'юнктиві й рогівці. Спочатку елементи висипу з'являються на голові, а потім швидко поширюються на тулуб і кінцівки, охоплюючи також долоні й підошви.
Головна відмінність віспи мавп — наявність майже в 90 % захворілих лімфаденіту. Його поява поєднується нерідко з гарячкою, але може на 1-2 дні відставати від початкових проявів хвороби. Можуть збільшуватися шийні, пахові, пахвові лімфатичні вузли ізольовано в одній ділянці (за типом регіонарного лімфаденіту) або генералізовано. Звичайне збільшення лімфовузлів передує появі віспяного висипу. У подальшому окремі лімфовузли можуть нагноюватися.
Елементи висипу не є болючими, проте біль з'являється при приєднанні вторинної гнійної інфекції. Висип може перебігати разом із помірним свербежем.
Загальна тривалість захворювання — до 2-3 тижнів.
Використовують як етіотропну терапію метисазон, який було свого часу застосовано при лікуванні натуральної віспи.
У зв'язку з тим, що після розкривання пустул можливе приєднання інфекції, рекомендоване призначення антибіотиків широкого спектра дії для профілактики гнійно-септичних ускладнень.
Довідкова медична інформація для колег за посиланням: https://www.msdmanuals.com/uk/professional/infectious-diseases/pox-viruses/mpox-monkeypox#мавпячавіспа #Mpox
