Ціна держави

❓⚖️Чи працювала криміналізація контрабанди раніше?

Як ми вже зазначали, ініціатори ухвалення Закону № 3513-IX, яким повернули кримінальну відповідальність за контрабанду товарів, в якості позитивного наслідку передбачали збільшення надходжень до бюджету.

Парадокс в тому, що майже з тих самих мотивів у свій час цю кримінальну відповідальність за контрабанду товарів було скасовано.

З 17.01.2012 відбулася так звана декриміналізація товарної контрабанди, в рамках якої акцент було перенесено на застосування до порушників адміністративної відповідальності у вигляді суворих штрафів та конфіскації.

Вважалося, що декриміналізація контрабанди усуне тиск на бізнес з боку правоохоронних органів, при цьому ризик фінансових санкцій стане надійним запобіжником у незаконному переміщенні товарів.

Достеменно невідомо про те, який вплив справила декриміналізації на легкість ведення бізнесу, динаміку офіційного товарообігу, митних платежів та надходжень від застосування адміністративних стягнень.

Попри це, мейнстрімом стало твердження про те, що запроваджені зміни не дали очікуваного ефекту, оскільки не відбулося різкого зростання надходжень митних платежів з імпорту товарів народного споживання, які зазвичай виступають предметом незаконного переміщення.

Більше того, одним із аргументів проти декриміналізації товарної контрабанди у свій час було те, що існуючий механізм кримінальної відповідальності за контрабанду товарів був нібито ефективним.

Тому ми проаналізували результати судового розгляду кримінальних справ про контрабанду товарів у 2011 році.

Таким чином, реальний строк позбавлення волі, передбачений санкцією статті 201 Кримінального кодексу України у редакції, чинній у 2011 році, отримало лише 13% засуджених, яким взагалі призначене покарання у вигляді позбавлення волі, з них:
🪵за ч. 1 ст. 201 КК (контрабанда лісу) – 3%;
📦за ч. 2 ст. 201 КК (незаконний прибуток з благодійної допомоги) – 13%.

Якщо розраховувати від кількості осіб, у відношенні яких винесено обвинувальний вирок, то цей показник становитиме:
🪵 за ч. 1 ст. 201 КК – 2%;
📦за ч. 2 ст. 201 КК – 10%.

Таким чином, повернувши кримінальну відповідальність за товарну контрабанду, законотворець повернув і супутні проблеми її застосування.

На наше переконання, посиленню будь-якої відповідальності (як характеру, так ступеню) має передувати ретельний аналіз вже існуючого регулювання, аби визначити причини недостатньої ефективності наявних правових механізмів.

❗️Моніторинг судових рішень покарання за контрабанду реалізовується в рамках програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та впроваджується Pact в Україні. Зміст проекту є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

👨🏼‍💼Довіра до президента та уряду падає, але довіра до армії залишається високою - Gallup
Gallup продовжує публікувати результати великого опитування українців.

Шість із 10 українців, опитаних у серпні 2024 року, схвалюють роботу, яку виконує президент Володимир Зеленський. Хоча рейтинг Зеленського залишається вищим, ніж у 2020 та 2021 роках (41% в обидва роки), його поточний рейтинг схвалення знизився з рівня, що перевищував 80% у перші два роки війни.

Попри зниження, вдвічі більше українців загалом продовжують підтримувати, ніж не підтримувати Зеленського, і він залишається набагато популярнішим за свого попередника Петра Порошенка.

Нещодавнє падіння помітне серед усіх демографічних груп і широких географічних регіонів, але найбільш різке (з 84% у 2023 році до 56% цього року) - серед мешканців Сходу України, регіону, найближчого до лінії фронту війни.

Падіння довіри українців до національного уряду на 19% за останній рік аналогічне величині падіння рейтингу довіри до Зеленського. На початку війни 60% українців висловлювали довіру національному уряду, яка впала до 47% у 2023 році та 28% сьогодні.

За останнє десятиліття українці лише один раз схвалювали, а не засуджували свою владу - у 2022 році, через кілька місяців після вторгнення.

Довіра до інших інституцій залишається високою
Зниження довіри до уряду та схвалення президента не відобразилося на поглядах українців на всі ключові національні інституції. Збройні сили продовжують користуватися майже повсюдною підтримкою серед українців, як і з моменту російського вторгнення.

Аналогічно, рекордно висока довіра українців до своїх фінансових установ на третьому році війни. Після початкового системного шоку та економічного спаду, спричиненого війною, у 2022 році економіка України стабілізувалася, а інфляція сповільнилася. Хоча економічні перспективи країни завжди є невизначеними під час війни, відносна стабільність економіки України в цей період, ймовірно, сприяє збереженню довіри до фінансової системи, яку тримається на рівні 62%.

Підписуйся на "Ціну держави"

🏚Чисто для економічного приколу без прив'язки до якихось висновків. Чисто fun
Вартість приватного будинку у США по роках у біткоїнах )))

Ну і другий графік - динаміка доходів домогосподарств (у цінах 2022 року). Тут варто сказати, що скрізь у світі, коли говорять про зарплату, то говорять про загальний дохід до вирахування податків та платежів.

@costukraine

⚠️Більшість країн НАТО вже звернулися до українських виробників щодо партнерства або постачання зброї - ТСУ

За результатами опитування наші компанії підтвердили плани постачати зразки озброєння до країн НАТО у перспективі п’яти років. Українські виробники готові і очікують на відкриття експорту, який є важливим сьогодні для підвищення колективної безпеки та інтеграції у глобальні ринки постачання.

Це дані нового опитування зброярів про стандарти НАТО від Технологічних Сил України. Ділюся ключовими висновками з опитування:

До пʼятірки країн, від яких найчастіше надходять запити українським виробникам про партнерство або постачання ОВТ, входять такі члени НАТО як Литва, США, Велика Британія, Чехія та Латвія.

75% українських зброярів переконані, що перехід від державних стандартів України (ДСТУ) до стандартів НАТО покращить діяльність їхніх компаній.

Серед переваг відповідності стандартам Альянсу виробники називають збільшення продажів на міжнародному ринку — 83%, можливості залучення інвестицій — 71%, покращення якості продукції — 46% та оптимізацію операційної діяльності компанії — 38%.

75% опитаних компаній сектору ОПК вважають перевагою у перемовинах з іноземними партнерами наявність кода НАТО, який отримують українські зброярі.
63% опитаних зброярів не знають про роботу української влади щодо впровадження стандартів НАТО.

Нам треба відкрити експорт для української зброї

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

🤦‍♀️45 професій, де не потрібна математика
У голові багато ідей покарання за такі матеріали, де заради клікбейту (вже 13 тис. переглядів) просуваються не просто дурні, а відверто шкідливі речі.

Найкраща відповідь на цей матеріал від співзасновника Prometheus Івана Примаченка:

Щоб боротися з міфом про "непотрібну математику" ми маємо пояснювати дітям і батькам, що більшість високооплачуваних робіт сьогодні потребують вміння працювати з цифрами.

Підприємці використовують математику для роботи з бізнес-моделями та фінансами компанії. Менеджери - для постійного аналізу даних своїх організацій. Маркетологи перевіряють гіпотези і оптимізують воронки продажів. Про IT, інженерів та фінансистів навіть не говорю, тут все очевидно.

Часто математика справді не є критично потрібною на базовому рівні професії, але стає все більш затребуваною по мірі кар'єрного зростання. Наприклад, згадані в статті веб-дизайнери справді не потребують математики, але й заробляють невеликі гроші. Якщо ж вони захочуть вирости до UX/UI дизайнера з великою зарплатою, то швидко дізнаються, що робота з даними тут є однією з ключових навичок. І я навіть не починаю говорити про персональну фінансову грамотність.

Знання математики суттєво корелюють з вашими доходами. Хочете бути заможними? Вивчайте математику і вчіть їй своїх дітей.

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

🇧🇬🇷🇴 Болгарія та Румунія закликали Єврокомісію обмежити імпорт українського меду

Європейська комісія має вжити заходів для обмеження імпорту меду з України. Про це заявив міністр сільського господарства Болгарії Георгій Тахов на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства та рибальства.

Він зазначив, що цю позицію підтримав і представник Румунії.

За словами міністра, великий обсяг українського меду, який потрапляє на європейський ринок за низькими цінами, тисне на місцевих виробників і ускладнює реалізацію болгарської продукції.

«Окрім багатьох проблем, з якими стикається сектор протягом останніх трьох років, він також зіткнувся з конкуренцією з боку імпорту з України. Обсяг імпорту меду з України до нашої країни з січня по жовтень 2024 року зріс більш ніж на 30% порівняно з аналогічним періодом минулого року», — пояснив він.

🍯Ох же ж цей підступний український мед )) До речі, у вересні Болгарія просила призупинити імпорт українських яєць.

Яйця, зерно, мед тощо не дають спокійно жити. Ех, згадуються старі часи до Революції гідності, коли нам розповідали, що українська продукція не витримає конкуренції та в ЄС на Україну чекає банкрутство та бідність. Виявляється, не все так однозначно.

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

🇺🇸🇪🇺Українці стають більш скептичними щодо Заходу: сподівання на швидкий вступ до НАТО та ЄС падають - Gallup

Ще одне соціологічне опитування українців, що зроблено американською компанією.

Українці вже мали сумніви щодо свого майбутнього із Заходом, але переобрання колишнього президента Дональда Трампа 5 листопада, ймовірно, викликало ще більше запитань. Опитування Gallup показують, що надії українців на швидкий вступ до НАТО та Європейського Союзу почали згасати, а а позитивне ставлення до глобального лідерства США падає.

У серпні трохи більше половини опитаних українців (51%) очікували, що Україна стане членом НАТО протягом наступного десятиліття, порівняно з більш ніж 60% у перші два роки російсько-української війни. Двадцять два відсотки вважають, що Україну ніколи не приймуть до блоку, що приблизно вдвічі більше, ніж у попередні роки.

Очікування українців щодо вступу їхньої країни до ЄС мають схожу траєкторію. У 2022 та 2023 роках 73% українців вірили, що їхню країну приймуть до ЄС протягом наступних 10 років. Хоча більшість (61%) у 2024 році продовжують очікувати цього, це на 12% менше, ніж раніше. 15% вважають, що Україну ніколи не приймуть до ЄС, що більш ніж удвічі більше, ніж 7%, які сказали так у 2023.

Доброзичливе ставлення до американського лідерства зникає
Протягом багатьох років думки українців щодо лідерства США були переважно неоднозначними. У період з 2014 по 2021 рік рівень схвалення лідерства США зазвичай коливався між 20% і 40%, і такий самий відсоток висловлював несхвалення.

Ситуація кардинально змінилася з початком війни у 2022 році. США стали найбільшим постачальником військової допомоги Україні, і схвалення їхнього керівництва відповідно підскочило до 66% - одного з найвищих показників у світі на той час.

Відтоді допомога Україні стала політично заангажованою темою в Сполучених Штатах, і багато республіканців прагнуть затримати і навіть припинити потік військової допомоги, на яку покладається Україна. У 2024 році схвалення лідерства США впало до 40%, що загалом відповідає настроям до 2022 року. Майже стільки ж людей не схвалюють лідерство США (37%).

Схвалення Берліна значно стабільніше
Ставлення українців до керівництва Німеччини пішло іншим шляхом. Коли почалася повномасштабна війна, несхвалення Берліна зросло з 20% до 35%, тоді як схвалення залишалося стабільним. У перші місяці війни Німеччина була однією з найбільш нерішучих західних держав щодо запровадження санкцій проти Росії, враховуючи її залежність від імпорту російських енергоносіїв.

У 2023 році українці схвалювали і не схвалювали керівництво Німеччини (53% проти 20% відповідно) на рівні з керівництвом США (53% проти 22%). У той час як у 2024 році схвалення України щодо США ще більше знизилося, лідерство Німеччини залишається стабільним і загалом відповідає довоєнному рівню. Вперше з початку війни Берлін зараз оцінюється вище, ніж Вашингтон.

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

🚫🇷🇺 Що не так з антиросійськими санкціями?
Друзі, нагадуємо про сьогоднішню дискусію о 16:30

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну західні країни наклали безпрецедентний обсяг санкцій на країну-агресора.

Санкції створили значні труднощі для Росії, проте економіка агресора адаптувалась і продовжила генерувати значні доходи для ведення війни, а значна частина країн світу допомагали Росії обходити накладені санкції.

Після обрання Дональда Трампа президентом США питання санкцій, скоріш за все, може переглядатись.

Про те, чому санкції не спрацювали, як хотілось і як буде розвиватись ситуація з питанням санкцій в епоху Трампа будемо говорити 14 листопада об 16:30 із Володимиром Дубровським, старшим економістом CASE Україна.

Просимо зареєструватися.

Також вестиметься трансляція на YouTube-каналі "Ціна держави".

@costukraine

📊 Державний бюджет на 2025 рік прийнято
Пара коментарів:

Всі податки громадян та бізнесу наступного року будуть спрямовані на оборону й безпеку нашої країни.

Не всі податки: ЄСВ йде на пенсії та соціальне страхування, податок на землю та нерухомість, частина ПДФО, частина акцизів йдуть до місцевих бюджетів.

🇺🇦На безпеку і оборону 2,23 трлн грн.
❗ З них на виробництво та закупівлю зброї - 739 млрд грн.

🤦🏻‍♀️ Соціалочка, куди ж без неї: у березні традиційно індексації пенсій. Загалом можна б було запровадити диференційовані індексації пенсій (про що ми неодноразово писали), а не всім. Чисто абстрактний приклад: у кого до 3 тис. грн - 20%, у кого 3-5 тис. - 15%, 5-7,5 тис. - 10%, 7,5-10 тис. - 5%, 10-15 тис. - 3%. Після 15 тис. грн пенсії не індексуються. Або спецпенсії (чорнобильці, силовики тощо) не підвищувати.

👩‍🏫 Одразу видно пріоритети видатків з точки зору майбутніх електоральних задач - перспективніше провести індексації для 10-мільйонної армії пенсіонерів, ніж для якихось освітян чи медиків: видатки на освіту складуть майже 199 млрд грн, а на медицину 217 млрд грн.

🤦🏻‍♀️Спочатку забрали у місцевих бюджетів ресурс (ПДФО військових, рятувальників, нацгвардійців тощо), а тепер рапортуємо про збільшення: у 2025 році ресурс місцевих бюджетів зросте на 15%.

😢І вишенька на торті - замість адресної допомоги роздача грошей усім.

@costukraine

✍️Друзі, можна, звісно кепкувати з приводу чергового фонтану геніальних ідей з плану стійкості від Президента (переважно план містить воду, нарізані банальні фрази, що приправлені нотками популізму). Але варто пам'ятати, що все найкраще, що є в країні і всі досягнення з реформами пов'язані з активністю громадянського суспільства.

Вчора зламався лічильник на сайті Петиції і чомусь число, тих хто проголосував майже добу був на рівні 12964 голоси проти популістичного кроку з роздачі 1000 грн кожному українцю: https://petition.president.gov.ua/petition/237068

Ми повинні робити від себе все належне в рамках діючого законодавства та умови, аби продемонструвати владі позиції, здійснити інформаційний тиск на помилкові рішення влади тощо.

Тому проголосуйте за петицію та поширте серед знайомих. Нам треба наздогнати темпи збору голосів.

@costukraine