«Моєму синові двадцять. Я розумів тоді, що зовсім скоро він стане на захист Батьківщини, і хтось отак колись може везти й мого сина. Подумав, що я їм за це буду безмежно вдячний.
Бо немає чужих дітей на війні».
***
Страшні слова. Важко їх чути. Важко мислити так.
Але нині вся Україна живе поміж обстрілами і смертями.
І ми, як християни, не можемо не заглиблюватися в біль ближніх — з тим, щоб бодай трохи його розділити.
Той самий протоієрей Борис Ковальчук: https://dialogtut.online/cze-i-moyi-syny-takozh-svyashhennyk-pro-svoyu-uchast-u-proyekti-na-shhyti/
Важливий текст напередодні Димитріївської поминальної суботи.
Бо немає чужих дітей на війні».
***
Страшні слова. Важко їх чути. Важко мислити так.
Але нині вся Україна живе поміж обстрілами і смертями.
І ми, як християни, не можемо не заглиблюватися в біль ближніх — з тим, щоб бодай трохи його розділити.
Той самий протоієрей Борис Ковальчук: https://dialogtut.online/cze-i-moyi-syny-takozh-svyashhennyk-pro-svoyu-uchast-u-proyekti-na-shhyti/
Важливий текст напередодні Димитріївської поминальної суботи.