«Я народилася в невіруючій сім’ї. Позашлюбна дитина.
Батько служив у ДАЇ. У 90-х це було дуже прибутково. Мама зовсім молоденька, тато старший за неї на 14 років. У нього інша сім’я. Після мого народження він маму не покинув, завжди нам допомагав.

Тепер у мене вже свої діти, і я бачу, як ті комплекси, що сформувалися в дитинстві, нікуди не поділися. Насамперед відсутність опори. Я не відчувала, що можу спертися на свою сім’ю.

Наприклад, якщо зараз у моїх дітей у школі виникає якась проблема, я йду і вирішую. Коли проблема поставала в мене, мене просто карали. Ніхто нічого не питав, не з’ясовував. Не думав, що я при цьому відчуваю. Дорослі лише хотіли, щоб я була зручною, не заважала.

Музика — це був мій засіб комунікації зі світом. Коли ти дитина, і ти не можеш кричати у відповідь, а тобі кажуть «будь тихіше», «поводься тихіше», «нічого не кажи», «ці проблеми нам не потрібні». Я просто сідала за піаніно і грала те, що відчувала».

***
Навіть за поганих стартових позицій Господь дасть сили прорости таланту.

Якщо ви пропустили нашу сьогоднішню розповідь про диво присутності Бога в житті людини, обов’язково почитайте:

https://dialogtut.online/matushka-yuliya-petrenko-yakshho-tak-bude-vse-zhyttya-ya-bula-b-ne-proty/