☕🍂🫶 Ранкова кава, квіти на столі...
І за вікном вирує тепла осінь.
Дивлюсь - листки вже стали золоті,
Та й вишні стали зовсім жовтокосі...

Через вікно загляну я у сад,
Де яблука в траві відпочивають.
А там, десь чую, клекіт журавлят,
Що в теплий край, чужий, вже відлітають.

Та й павутинка, ніжна, золотиста,
Мереживом прикрасила кущі.
Калина у червоному намисті
Схилила грона низько до землі.

...Здається, все як завжди... Але ж ні!
Бо небо голубе не мирне зовсім ...
Ховає в хмарах краплі дощові,
Щоби не лились з хмар холодні сльози ...

Не все, як завжди, все не так, на жаль ...
Природа ж намагається всміхатись...
Ховає сум, і сльози, і печаль,
Заради нас, щоб ми могли триматись...

Марина Семйоник