Про природу ухилянства.

Нещодавно спілкувався з одним німцем. Він одразу зазначив що далекий до війни, але неймовірно переймається нашою і хоче щоб усе якомога швидше закінчилось. Не закінчується воно на його думку тільки тому що Зеленський не хоче закінчувати війну, а їздить по Європі і просить у всіх гроші.

Німець щиро переконаний, що вся суть нашого одвічного, екзистенційного протистояння з росією полягає в тому що Зеленський хоче викачувати гроші з Європи і не хоче домовлятись.

Я продовжив дискусію в контексті недосконалості людської природи, в історичному контексті відсутності сторіч без війн у Європі і в неспроможності НАТО захистити не те що Латвію, Литву і Естонію, а і жодну демократичну Державу, яка є частиною того самого НАТО, оскільки на етапі бажання умовної росії, Китаю чи Індії завоювати умовну Італію , припустив що демократичне суспільство країн-союзниць вимагатиме не залучення своїх військових контингентів і тут прийшло прозріння…

Він відповів, що він ПАЦИФІСТ і у випадку настання війни у Німеччині він просто покине Німеччину.

В його голові все абсолютно просто. Він не хоче воювати і просто шукатиме місця, де немає війни. Зовнішніх, психологічних чи психічних вад у цій людині я не помітив - звичайний, пересічний чоловік. Якого виховали на основній світоглядній тезі - «Демократія - найвища цінність і якби всі країни стали демократичними - настав би мир.»

Він не розуміє усієї утопічності своїх переконань, не розуміє імовірностей настання світової війни, від якої діватись буде просто нікуди. Продовжуючи дискусію, він знаходився у постійному пошуку аргументів на рахунок того , що замість укріплення і модернізації німецької армії, якій за його з словами - велика дупа, варто просто домовлятись.

Така сьогодні єВРОПА. Такі сьогодні колись велика Німеччина, Римська Імперія і Королівство Франція. І навіть Польща, яка всупереч політиці глобалізації зуміла відстояти духовність, традиційні цінності і ідентичність, має відтік чоловічого населення - а війна ще навіть не почалася.

За 70 років так званої післявоєнної демократії ми отримали абсолютно імпотентну Європу, країни якої сьогодні існують в своїх кордонах тільки тому що бутує хибна думка, що вони оборонятимуться.

Втрата цілей окрім комфорту, відсутність духовного знаменнику, який колись надихав на Хрестові Походи і гедонізм, як філософія життя з плином західної культур-філософської експансії стали наративом і певної частини українського світогляду.

Нам, з позиції наших цінностей, до дисонансу неможливо зрозуміти як можна під час найбільшої війни XXI сторіччя, війни за виживання України, елементарно не воювати, не те що сміти підіймати руку чи голос на інституції, які забезпечують поповнення людей на лінії бойового зіткнення. А їм, вихованими лівацькою ідеологією
«нікому нічим не забовʼязаними» егоцентристам практично не зрозуміло навіщо взагалі воювати.

Вони вважають нас ідіотами. В їх головах ми просто ті, хто не зуміли відкосити. І це біда з одного боку західного впливу, з іншого - не спроможності систем освіти і культури виховати Українця, а не хохла.

Природа ухилянства проста і очевидна - у відсутності орієнтирів, яким немає де взятись у суспільстві, де освіта і культура толерують ухилянство.

Робота з особовим складом у військах має починатись не у військах, не з умовного «Національного супротиву» а зі шкільної і дошкільної парти. В іншому випадку нас очікує зростання ухилянтів, які не мислитимуть нашими категоріями не тому що якісь інші, а тому що їх ніхто не навчив.

Армія пожинає лише те, що десятиліттями сіє освіта і культура. Якщо Держава не виховує воїна з дитинства - вона виховує ухилянта.