З цього я зробила висновок, що Енергоатом та Г.Галущенко не залишили намірів підпорядкувати підприємства поводження з РАВ в Зоні відчуження в порушення законодавства, які з’явилися весною 2022 року у вигляді проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання функціонування єдиного комплексу поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами у Чорнобильській зоні відчуження».

Тоді вдалося не допустити протизаконного розпорядження. Нагадаю, чому Енергоатом не може здійснювати експлуатацію сховищ РАВ поза майданчиками АЕС та керувати ЧАЕС. Це з листа ГР при ДАЗВ, де я була членом, на адресу КМУ.
«Стаття 10 чинного закону України «Про поводження з радіоактивними відходами» визначає: «Державне управління у сфері використання ядерної енергії та державне управління у сфері поводження з радіоактивними відходами здійснюється за принципом розмежування цих сфер діяльності», а також «Орган державної виконавчої влади у сфері використання ядерної енергії несе відповідальність за організацію поводження з радіоактивними відходами (збирання, переробку, перевезення, зберігання в межах технологічного циклу) до моменту передачі відходів спеціалізованим підприємствам по поводженню з радіоактивними відходами.»
Крім того, стаття 12 вищезазначеного закону України встановлює наступне: «Захоронення радіоактивних відходів здійснюють лише спеціалізовані підприємства по поводженню з радіоактивними відходами за наявності відповідної ліцензії, виданої у встановленому законодавством порядку. Виробники радіоактивних відходів передають їх спеціалізованим підприємствам по поводженню з радіоактивними відходами відповідно до затверджених норм, правил і стандартів. Радіоактивні відходи переходять у власність держави з часу підписання документа про передачу радіоактивних відходів від ліцензіата, в результаті діяльності якого вони утворилися».
Звертаємо увагу, що НАЕК «Енергоатом» у процесі експлуатації АЕС утворює радіоактивні відходи, сплачує екологічний податок до Фонду поводження з РАВ, щоб забезпечити безпечне поводження з РАВ спеціалізованими підприємствами після передачі РАВ до них. Тобто, основний наповнювач Фонду РАВ не може бути його розпорядником коштів для поводження з РАВ, які вивезені з майданчиків АЕС для подальшого довгострокового зберігання або їх захоронення на спеціалізованих підприємствах. Оператором спеціалізованого підприємства не може бути оператор АЕС, який утворює РАВ у процесі ліцензійної діяльності.
Крім того, НАЕК «Енергоатом» є позичальником кредитів ЄБРР та Євроатом на суму 600 млн євро, гарантійні Угоди з якими ратифіковані законами України. Підпорядкування ЧАЕС та інших підприємств в Зоні відчуження призведуть до наступних наслідків:
1.До пониження кредитного рейтингу останнього (оскільки об’єкти ДАЗВ наразі знаходяться на бюджетному фінансуванні). Тобто приєднання відомо збиткового (ЧАЕС не генерує електроенергію) знизить інвестиційну привабливість Енергоатому.
2. Україна ще у 2013 році уклав угоду з Євратом (яка до речі ратифікована ВРУ ), яка не дозволяє поєднання Енергоатому з ЧАЕС :
«4.1.14 Розподіл Майна.
Він забезпечить становище, при якому будь-коли Позичальник не матиме юридичного або фактичного права власності чи оперативного або господарського права управління Чорнобильською АЕС, при цьому таке право буде закріплене за окремою юридичною особою, стосовно якої Позичальник не має економічних або юридичних інтересів.
Тобто, приєднання ЧАЕС до НАЕК «Енергоатом» буде порушенням міжнародних домовленостей, що може призвести до дефолту України у договорах у атомній сфері та взагалі поставити «хрест» у майбутніх кредитах на відновлення як атомної так і всієї промисловості взагалі.». Кінець цитати.

Призначенням головою ДАЗВ людини із Енергоатом, як це було вже з СХІДГЗК (гендиректор В Бугайов, фінансовий директор – А.Депелян – колишні співробітники ЕА), - це чергова спроба керувати фінансовими потоками ДАЗВ: коштами Фонду РАВ ( тоді ЕА реалізує відомий принцип: сам п’ю, сам гуляю, сам стелю, сам лягаю»), коштами міжнародних проєктів та донорською допомогою.