Око України - Захід.

Втім, головне — результат! Радію, що мені вдалося, присвячую цей успіх усім побратимам, які пішли у вічний політ, так і не дочекавшись F-16 в українському небі.
Що ж у підсумку?!
За результатами об’єктивного контролю маємо стовідсоткове підтвердження факту, що вперше в історії у протиповітряному бою американський винищувач F-16 збиває шість крилатих ракет, дві з них — авіаційною гарматою. І робить це — українець!
Пілот заходить на посадку… Героя зустрічають оплесками та оваціями на аеродромі: це і колеги-пілоти, і техніки, які готують борти до вильоту. Не приховували емоцій і в керівництві Повітряних Сил на пунктах управління. Приємно здивовані були й американці за океаном, дізнавшись, як працюють їх підопічні.
Так, нам хотілося б отримати більш потужні модифікації «Ефок» із потужнішими радарами та далекобійними ракети, бо наодинці змагатися в повітряних боях з технологічними літаками росіян досить важко. Нині молоді українські пілоти кожного дня доводять, що вони — найкращі, чи то в кабіні радянського, чи то — американського винищувача!
Тільки уявіть, яку грізну стримуючу силу в центрі Європи становитимуть загартовані війною українські пілоти, коли на озброєння Повітряних Сил надійдуть, скажімо, F-35-ті!

— Привіт! Кажуть, там навіть американці не могли повірити, що ти це зробив?!
— Так, було діло…
Із цього почалась розмова із українським пілотом F-16. Під час масованої ракетно-дронової атаки у грудні 2024 року він зробив неймовірне! Вперше в історії застосування Fighting Falcon за один бойовий виліт винищувач F-16 знищує одразу шість крилатих ракет противника!
— Як це тобі вдалося? — питаю в льотчика.
— Усе щось вперше відбувається… Спробував, вийшло! Переконаний, цей досвід стане в нагоді колегам.
— ОК, поясни, як це чотирма ракетами можна збити шість «крилаток»?...
— Ну в мене ще секретна зброя на борту є, — сміється пілот.
Нагадаю, що ж відбувалося в небі України уранці 13 грудня 2024 року. Масована повітряна атака окупантів, у небі майже 200 ворожих безпілотників, «Кинджали», балістика і… 94 крилаті ракети повітряного, морського та наземного базування.
Саме «крилаті» — основна мета українського винищувача. Перехоплення таких важливих цілей не просте завдання для льотчика, але у кого, як не в українських пілотів, найбільше у світі досвіду бойової роботи по крилатих ракетах?..
— Штурман наведення виводить мене на ворожі цілі, по курсу група з восьми крилатих ракет, — розповідає пілот F-16. — Зближуюсь на відповідну дистанцію, бачу перешкоди — значить ракети мають власний РЕБ — так звані «засоби РЕБ індивідуального захисту». Приціл у F-ок досить потужний, якщо ціль вже в прицілі, то навіть під впливом РЕБ вона вже нікуди не дінеться з радару бортової РЛС. Я підлетів на зручну для роботи відстань, захопив цілі повторно, почергово запустив ракети і… влучив — обидві цілі знищено!
Під крилами F-16 в українського пілота лише чотири авіаційні ракети класу «повітря-повітря»: середнього та ближнього радіусу дії. Першими у хід пішли ракети із більшою дальністю, потім льотчику довелося зблизитися до близько двох миль, аби застосувати ракети малого радіусу дії…
— Я підлетів до другої пари, захопив ракети, побачив, що від них теж «фонить російським РЕБом», та це їм не надто допомогло. Перший пуск — ціль збита, другий — теж! Радості не було меж, бо усі влучання по ворожих ракетах бачив на власні очі! В підвісних баках ще залишалося трохи пального, і бойова робота триває… Штурман наведення дає мені команду вийти в зону чергування, аби дати відпрацювати по цілях побратиму на Су-27.
Пілот виконав команду з пункту управління — відійшов у визначений район. Але на його курс вийшла ще одна ворожа ціль, яка, вочевидь, рухалася у напрямку столиці. «А чому б ні?» — подумав пілот і доповів «на землю» про готовність працювати. Але ж чим?! Із озброєння на його F-16 залишилася лише скорострільна авіаційна гармата! Льотчик почав зближення з ціллю…
— Я розумів, що шансів поцілити у ракету, що летить із швидкістю 650 км+ небагато, — каже пілот, — спершу треба знайти її в небі вирівнятись по висоті і, з відстані не більше як 500 метрів, вести вогонь на випередження. Та й підлітати ближче вкрай небезпечно — у разі детонації бойової частини в 450 кг є великий ризик для літака, щонайменше влетіти у хмару уламків.
Пілот розумів це, він знав наскільки це небезпечно, як ризикує життям, і як правильно діяти в цій ситуації, бо не так давно проходив перенавчання на F-16 в Сполучених Штатах Америки.
Але є одне «але» — збивати повітряні цілі авіаційною гарматою у США пілоти вчилися виключно на тренажерах. В реальному польоті українські пілоти F-16 жодного разу не застосовували гармату проти ракет. А тут застосував, ще й як застосував…
— Спочатку шукав ціль внизу — нічого. Потім набрав висоту, підняв радар і побачив її. Зробив усе, як вчили інструктори в США, як відпрацьовував на тренажері. Кілька черг із гармати — і вибух… потім ще один! Повторна детонація… подумав я, — але, як виявилось за результатами об’єктивного контролю — ракет було дві! Летіли «етажеркою», поруч одна від одної. Противник часто запускає їх у такій тактичній конфігурації, ціла група ворожих ракет може летіли близько одна від одної, аби супротивник бачив їх як одну ціль. Ну, власне, того дня я мабуть поставив рекорд.