1000 днів повномасштабної війни та більше 10-ти років війни на території нашої держави.
Трохи особистих роздумів:
- Добре пам'ятаю, як я на цьому ж місці робив фото для допису про 100 днів повномасштабної війни.
- Багато чого змінилось з цього часу. Багато хоробрих українців та українок віддали своє життя та здоров'я за нашу свободу, за те, щоб наша держава збереглася. Серед них багато моїх особистих друзів.
- Щодня в нашій державі гинуть цивільні в багатьох куточках країни.
- Багато сімей розпалося через обставини великої війни.
- Велика кількість талановитих людей залишило Україну, на жаль, деякі назавжди.
- Багато планів та мрій, особливо тих, які зародилися до великої війни, так і не будуть реалізовані.
- Велика війна - це зло, яке неможливо осягнути свідомістю однієї людини. Реальність страшна та сумна, але чим краще ми її розуміємо, тим ефективніше ми зможемо взаємодіяти з нею.
- Багато людей мріє про те, щоб було як раніше. Як раніше не буде вже ніколи. Такі рани в нашому суспільстві будуть заживати не одне покоління. Ці рани мають змінити наше суспільство. І дуже хочеться, щоб були серед цих змін здебільшого позитивні.
- Мрію про те, щоб ідея обороноздатності нашої держави була на глибинному рівні нашої свідомості. Щоб будь-яке рішення, як на рівні особистості, так і на рівні бізнесу, суспільства та держави, зажди сприймалося через призму обороноздатності.
- Мрію, щоб особливе ставлення до Захисників і Захисниць, ветеранів, а також їх родин було частиною нашої національної культури. Так само, як й пошана полеглим Героям та їх родинам.
- Впевнений, найкраще, що можливо зробити саме зараз, це єднання для подальшої боротьби та відбудови.
- Треба шукати нові мрії та нові плани. Цінувати один одного та менше проявляти агресії в повсякденному житті бо вона, в більшості випадків, необґрунтована.
Ціную кожного, хто бореться за існування нашої держави! Вірю в нашу державу всім серцем!
Трохи особистих роздумів:
- Добре пам'ятаю, як я на цьому ж місці робив фото для допису про 100 днів повномасштабної війни.
- Багато чого змінилось з цього часу. Багато хоробрих українців та українок віддали своє життя та здоров'я за нашу свободу, за те, щоб наша держава збереглася. Серед них багато моїх особистих друзів.
- Щодня в нашій державі гинуть цивільні в багатьох куточках країни.
- Багато сімей розпалося через обставини великої війни.
- Велика кількість талановитих людей залишило Україну, на жаль, деякі назавжди.
- Багато планів та мрій, особливо тих, які зародилися до великої війни, так і не будуть реалізовані.
- Велика війна - це зло, яке неможливо осягнути свідомістю однієї людини. Реальність страшна та сумна, але чим краще ми її розуміємо, тим ефективніше ми зможемо взаємодіяти з нею.
- Багато людей мріє про те, щоб було як раніше. Як раніше не буде вже ніколи. Такі рани в нашому суспільстві будуть заживати не одне покоління. Ці рани мають змінити наше суспільство. І дуже хочеться, щоб були серед цих змін здебільшого позитивні.
- Мрію про те, щоб ідея обороноздатності нашої держави була на глибинному рівні нашої свідомості. Щоб будь-яке рішення, як на рівні особистості, так і на рівні бізнесу, суспільства та держави, зажди сприймалося через призму обороноздатності.
- Мрію, щоб особливе ставлення до Захисників і Захисниць, ветеранів, а також їх родин було частиною нашої національної культури. Так само, як й пошана полеглим Героям та їх родинам.
- Впевнений, найкраще, що можливо зробити саме зараз, це єднання для подальшої боротьби та відбудови.
- Треба шукати нові мрії та нові плани. Цінувати один одного та менше проявляти агресії в повсякденному житті бо вона, в більшості випадків, необґрунтована.
Ціную кожного, хто бореться за існування нашої держави! Вірю в нашу державу всім серцем!