Колись цей біль стихне і лишиться лише відлунням минулого, я це точно знаю, ти не перший.
Ти врятував мене в мій найтяжчий час, я не була поруч з тобою в твій.
Якось я житиму це життя, але щодня я згадуватиму тебе.
Господи, на що тобі так багато жертв? Я вірю що знайдеш їм місце біля крил своїх
Може ти слухав Натоліч, адже ти шарив за український рок краще ніж інші мої знайомі
Я не повернусь більше на канал
Я думала припинити його вести ще з минулої перерви, але тепер я просто більше не хочу.
Він лишиться архівною згадкою, поки я не викачаю звідси всі пости, а потім я його видалю.
Паша, Даня, Тиква, братик, я тебе люблю і я в скорботі по тобі, хоча, здається, я і не маю на це повного морального права, адже ми так давно перестали спілкуватись.
Я не можу написати твоїй дружині чи близьким, бо не відчуваю себе достатньо важливою для цього. Можливо, пізніше, коли перший киплячий шокуючий біль стихне.
Може я навіть колись спалю в пам'ять про тебе церкву баптистів і спизжу звідти бас-гітару, як і було домовлено.
Добраніч. Завтра новий рік, я зустріну його на роботі в компанії кращої подруги і фінських алкоголіків. Потім я піду до психіатра і продовжуватиму жити це життя з цією дірою в душі.
Твоя смерть мене не зламає, адже той старий ти з мого минулого, такий з зеленим ірокезом і в кірзових чоботях, точно цього б для мене не хотів. Я не пам'ятаю тебе останні роки, але я пам'ятаю найяскравіші періоди нашого життя.
Спи спокійно, вже шоста ранку. Скоро нам обом на роботу.
Ти врятував мене в мій найтяжчий час, я не була поруч з тобою в твій.
Якось я житиму це життя, але щодня я згадуватиму тебе.
Господи, на що тобі так багато жертв? Я вірю що знайдеш їм місце біля крил своїх
Може ти слухав Натоліч, адже ти шарив за український рок краще ніж інші мої знайомі
Я не повернусь більше на канал
Я думала припинити його вести ще з минулої перерви, але тепер я просто більше не хочу.
Він лишиться архівною згадкою, поки я не викачаю звідси всі пости, а потім я його видалю.
Паша, Даня, Тиква, братик, я тебе люблю і я в скорботі по тобі, хоча, здається, я і не маю на це повного морального права, адже ми так давно перестали спілкуватись.
Я не можу написати твоїй дружині чи близьким, бо не відчуваю себе достатньо важливою для цього. Можливо, пізніше, коли перший киплячий шокуючий біль стихне.
Може я навіть колись спалю в пам'ять про тебе церкву баптистів і спизжу звідти бас-гітару, як і було домовлено.
Добраніч. Завтра новий рік, я зустріну його на роботі в компанії кращої подруги і фінських алкоголіків. Потім я піду до психіатра і продовжуватиму жити це життя з цією дірою в душі.
Твоя смерть мене не зламає, адже той старий ти з мого минулого, такий з зеленим ірокезом і в кірзових чоботях, точно цього б для мене не хотів. Я не пам'ятаю тебе останні роки, але я пам'ятаю найяскравіші періоди нашого життя.
Спи спокійно, вже шоста ранку. Скоро нам обом на роботу.