🌳 У рамках проєкту “Лідерки ДП “Ліси України” ми розповідаємо історії жінок, які надихають своїм прикладом. Сьогодні — це Ярослава Сорока, 31-річна помічниця лісничого прикордонного Піщанського лісництва на Сумщині. Вона не лише професійно виконує свої обов’язки у складних умовах прикордонної зони, але й успішно керує чоловічим колективом, створюючи в ньому атмосферу взаєморозуміння та підтримки.
Родом із Харківщини, вона вступила до ХНАУ ім. В.В. Докучаєва на спеціальність "лісове господарство", хоча спочатку планувала стати економісткою. Вже на першому курсі Ярослава зрозуміла, що зробила правильний вибір: “Лісова галузь — це моє на 100%!”
В університеті вона не лише здобула професію, але й зустріла чоловіка, з яким після навчання переїхала на Сумщину. Свій професійний шлях Ярослава розпочала в місцевому агролісгоспі, де пройшла шлях від інженера до провідного інженера. Цього року вона прийняла пропозицію стати частиною команди ДП “Ліси України” на посаді помічниці лісничого.
💬 "Пропозицію я прийняла без вагань. Спочатку було страшно, чи впораюся, але ризикнула і не пошкодувала. Колектив чудовий, зарплата краща, і я щаслива, що зробила цей крок," — розповідає лісівничка.
Сьогодні Ярослава тимчасово очолює лісництво, адже його лісничий захищає Україну в складі добровольчого формування. Це означає не лише виконання своїх основних обов’язків, але й керівництво всіма процесами, навіть у зоні, де обстріли, пожежі та відсутність зв’язку стали буденними викликами.
💬 "Робота в прикордонному лісництві — це постійні випробування. Ми працюємо на ділянках, що знаходяться за 10 км від кордону. У лісі немає укриттів, а пожежі через обстріли цього літа стали справжнім викликом для нас," — розповідає Ярослава. Попри всі ризики, вона разом із колективом продовжує забезпечувати виконання важливих завдань: підтримувати економіку, постачати деревину на фронт і дбати про довкілля.
Керувати колективом — нелегка задача. Але Ярослава переконана: головне — професіоналізм, чесність і повага. Її колеги відзначають, що завдяки Ярославі в колективі з’явилося більше тепла, довіри й згуртованості.
Помічниця говорить, що колектив і родина - її головна підтримка у цей непростий час. У Ярослави є 7-річний син Всеволод. "Я мрію, що одного дня Сєва також стане лісівником," — зізнається вона.
Очолюючи лісництво, Ярослава підтримує реформування галузі. Вона вбачає у реорганізації нові можливості для модернізації, підвищення ефективності та впровадження інновацій, які зроблять українську лісову галузь конкурентоспроможною на європейському рівні.
💬 “Сьогодні я тимчасово очолюю лісництво і погоджуюся з тим, що роль лісництв потрібно підвищувати - а це є однією з умов реорганізації. Саме у лісництві починається все: вирощується та заготовляється ліс — основа нашої галузі. Зараз ми стоїмо на порозі великих змін, і я пишаюся, що можу бути частиною цього процесу. Впевнена, що після перемоги ми зможемо реалізувати всі наші амбітні проєкти,” — каже лісівничка.
Родом із Харківщини, вона вступила до ХНАУ ім. В.В. Докучаєва на спеціальність "лісове господарство", хоча спочатку планувала стати економісткою. Вже на першому курсі Ярослава зрозуміла, що зробила правильний вибір: “Лісова галузь — це моє на 100%!”
В університеті вона не лише здобула професію, але й зустріла чоловіка, з яким після навчання переїхала на Сумщину. Свій професійний шлях Ярослава розпочала в місцевому агролісгоспі, де пройшла шлях від інженера до провідного інженера. Цього року вона прийняла пропозицію стати частиною команди ДП “Ліси України” на посаді помічниці лісничого.
💬 "Пропозицію я прийняла без вагань. Спочатку було страшно, чи впораюся, але ризикнула і не пошкодувала. Колектив чудовий, зарплата краща, і я щаслива, що зробила цей крок," — розповідає лісівничка.
Сьогодні Ярослава тимчасово очолює лісництво, адже його лісничий захищає Україну в складі добровольчого формування. Це означає не лише виконання своїх основних обов’язків, але й керівництво всіма процесами, навіть у зоні, де обстріли, пожежі та відсутність зв’язку стали буденними викликами.
💬 "Робота в прикордонному лісництві — це постійні випробування. Ми працюємо на ділянках, що знаходяться за 10 км від кордону. У лісі немає укриттів, а пожежі через обстріли цього літа стали справжнім викликом для нас," — розповідає Ярослава. Попри всі ризики, вона разом із колективом продовжує забезпечувати виконання важливих завдань: підтримувати економіку, постачати деревину на фронт і дбати про довкілля.
Керувати колективом — нелегка задача. Але Ярослава переконана: головне — професіоналізм, чесність і повага. Її колеги відзначають, що завдяки Ярославі в колективі з’явилося більше тепла, довіри й згуртованості.
Помічниця говорить, що колектив і родина - її головна підтримка у цей непростий час. У Ярослави є 7-річний син Всеволод. "Я мрію, що одного дня Сєва також стане лісівником," — зізнається вона.
Очолюючи лісництво, Ярослава підтримує реформування галузі. Вона вбачає у реорганізації нові можливості для модернізації, підвищення ефективності та впровадження інновацій, які зроблять українську лісову галузь конкурентоспроможною на європейському рівні.
💬 “Сьогодні я тимчасово очолюю лісництво і погоджуюся з тим, що роль лісництв потрібно підвищувати - а це є однією з умов реорганізації. Саме у лісництві починається все: вирощується та заготовляється ліс — основа нашої галузі. Зараз ми стоїмо на порозі великих змін, і я пишаюся, що можу бути частиною цього процесу. Впевнена, що після перемоги ми зможемо реалізувати всі наші амбітні проєкти,” — каже лісівничка.